Життєвий та творчий шлях Івана Монолатія

Іван Сергійович Монолатій  (20 грудня 1976, Коломия) - український історик, етнополітолог, почесний краєзнавець України, доктор філософії, кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор, почесний громадянин міста Коломиї, академік Академії наук вищої школи України, дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка, доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, пластун сеньор прихильник (Пласт - український скаутинг).

Народився 20 грудня 1976р. в місті Коломиї Івано-Франківської області. Навчався в Коломийській середній школі № 1 ім. В. Стефаника (1984-1991), закінчив Коломийську гімназію ім. М. Грушевського (1994), з відзнакою історичний факультет Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (1999), філософічний факультет Українського Вільного Університету в Мюнхені (2001).

Працював музейним працівником, завідувачем відділу науково-дослідницької роботи музею історії міста Коломиї (1993-1994, 1997-2001), керівником гуртка краєзнавства Івано-Франківського відділення МАН України (1998), викладачем Коломийського педагогічного коледжу (2000-2001), вчителем історії Коломийської гімназії ім. М. Грушевського (2001-2002), доцентом та заступником декана Інституту управління природними ресурсами (2001-2002), доцентом кафедри політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (2002-2011), директором Наукового центру дослідження українського національно-визвольного руху цього вишу (2007-2008).

Двічі стипендіат Кабінету Міністрів України (2006-2008, 2011-2013).

З квітня 2011 р. працює професором кафедри політології Факультету історії, політології і міжнародних відносин того ж університету. Був запрошеним лектором на наукових семінарах НаУКМА та УКУ.

Рецензії і відгуки на монографії Івана Монолатія були надруковані у часописах «Критика», «Україна модерна», «Український історичний журнал», «Палітычная сфера», «Jahrbücher für Geschichte Osteuropas».

І. Монолатій - науковий редактор і автор передмов книжкової серії видавництва «Лілея-НВ» «Моє місто», упорядник хрестоматії з історії Івано-Франківська «Моє місто» (2012), а також збірки, присвяченій історичній пам'яті Івано-Франківська «Діри пам'яті. Як пам'ятаючи, місто забуває» (2017).

Член Національної спілки краєзнавців України (з 1994), Наукового товариства ім. Т. Шевченка (з 1997).

Праці І. Монолатія опубліковані українською, англійською, німецькою, польською і хорватською мовами.

Член редакційних колегій наукових журналів в Україні, Польщі, Чехії. Стажувався у Польщі, Німеччині, Франції, Ізраїлі.

Науковий ступінь кандидата історичних наук отримав за дисертацію «Соціально-економічне становище та культурний розвиток німців у Галичині (1772-1923 рр.)» (науковий керівник - проф. Юрій Терещенко) (Інститут історії України НАН України, м. Київ, 2002).

Науковий ступінь доктора політичних наук отримав за дисертацію «Інституціоналізація та діяльність етнічних політичних акторів в Австро-Угорщині (на прикладі Галичини і Буковини)» (науковий консультант - проф. Максим Гон) (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2011).

Має вчене звання професора кафедри політології (2012).

Відзнаки та нагороди:

- Третя премія Літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських 2021 року Фундації Українського Вільного Університету за книжку «Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури»;

- Ювілейна медаль "30 років незалежності України";

- Почесний краєзнавець України (2021);

- Коломийська міська літературна премія імені Тараса Мельничука 2021 року за збірку "Документи тожсамости";

- Міська премія імені Івана Франка в галузі літератури та журналістики (Івано-Франківськ) 2021 року за книжку "Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури (номінація "Література");

- Премія імені Василя Стефаника 2021 року за книжку "Від Донецька до Перемишля. Як сучасна література пам'ятає українські міста" (номінація "Проза");

- Почесна відзнака Чернівецької обласної державної адміністрації Вдячна Буковина (2020);

- Відзнака Президента України - Хрест Івана Мазепи (19 травня 2018) - за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм;

- Медаль Івано-Франківської обласної ради до 100-річчя проголошення Західно-Української Народної Республіки (2018);

- Медаль «За заслуги» перед Коломийщиною Коломийської районної ради і Коломийської РДА (2017);

- Почесний громадянин міста Коломиї (2016);

- Медаль «За заслуги» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2016);

- Відзнака Коломийського міського голови (2015);

- Медаль Першої Української дивізії Української національної армії «Pro Patria» (2013);

- Відзнака «За добру справу» незалежного культурологічного часопису Ї (2007).