Лауреати Національної премії України ім. Т. Шевченка - наші краяни - 1968 р.
Василащук Ганна Василівна - українська майстриня художнього ткацтва, авторка декоративних рушників, верет тощо.
Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1968 р.).
Народилася 25 листопада 1924 року в с. Шешори Косівського району Івано-Франківської області.
Замолоду разом з усією родиною допомагала партизанам Української Повстанської Армії.Від 1944 до 1952 рокубула зв’язковою в підпіллі ОУН. Взяла на виховання народжену в криївці дитину подружжя Ткачуків, батьки якої були провідниками УПА. Двічі Ганну заарештовували органи НКВС за зв’язки з повстанцями, допитували, катували, але вона мовчала й таким чином врятувала життя собі й багатьом борцям.
У післявоєнні роки працювала в Косівській лікарні, артілі ім. І. Франка, школі-інтернаті.
З 1947 р. займається тканням рушників. З часом її ткацькі вироби стали користуватися попитом. По-своєму переосмислюючи давні традиції свого краю, майстриня стала на Гуцульщині родоначальницею нового методу творення рушників.
Знаючи з дитячих років усього „Кобзаря” Т. Шевченка, створила до поезій мовою кольорів гуцульських орнаментів оригінальні і неповторні ілюстрації під назвою „Вінок Кобзареві”, що експонувались у київських та канівських музеях. Усього за мотивами Шевченкової поезії вона створила понад півтори сотні робіт.
Г. Василащук виткала рушники на тексти українських народних пісень, творів композиторів і поетів. Є в неї рушники за мотивами пісні „Темна нічка гори вкрила”, тематичні роботи на слова Лесі Українки („Гетьте, думи, ви хмари осінні”), Івана Франка („Вічний революціонер”), а також на теми творів Василя Стефаника, Степана Руданського, Марка Черемшини. Мотиви боротьби українського народу за волю зазвучали в творі „Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?”, „Степом, степом…”. У них поезія, краса органічно поєднуються з глибоким осмисленням обраної теми. Вони зібрані в альбомі „Ганна Василащук” (1985 р.).
Серед кращих у доробку Ганни Василащук є тематичні рушники „Лілея”, „Утоплена”, „Зелені Карпати”, „Пісня про чорний колір”.
В. Качкан і М. Яновський написали про Ганну Василащук документальні нариси, поети присвятили їй свої вірші.
Про Ганну Василівну знято телефільм (1971 р.).
Василащук Ганна Василівна // Хто є хто на Івано-Франківщині. Видатні земляки. – К., 2003. – Вип. ІІ. – С. 183.
Василащук Ганна // Геник С. 150 видатних українок. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – С. 32.
Із творчого доробку майстрині
Аналітичний бібліографічний опис статей з вітчизняних періодичиних видань
Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1968 р.).
Народилася 25 листопада 1924 року в с. Шешори Косівського району Івано-Франківської області.
Замолоду разом з усією родиною допомагала партизанам Української Повстанської Армії.Від 1944 до 1952 рокубула зв’язковою в підпіллі ОУН. Взяла на виховання народжену в криївці дитину подружжя Ткачуків, батьки якої були провідниками УПА. Двічі Ганну заарештовували органи НКВС за зв’язки з повстанцями, допитували, катували, але вона мовчала й таким чином врятувала життя собі й багатьом борцям.
У післявоєнні роки працювала в Косівській лікарні, артілі ім. І. Франка, школі-інтернаті.
З 1947 р. займається тканням рушників. З часом її ткацькі вироби стали користуватися попитом. По-своєму переосмислюючи давні традиції свого краю, майстриня стала на Гуцульщині родоначальницею нового методу творення рушників.
Знаючи з дитячих років усього „Кобзаря” Т. Шевченка, створила до поезій мовою кольорів гуцульських орнаментів оригінальні і неповторні ілюстрації під назвою „Вінок Кобзареві”, що експонувались у київських та канівських музеях. Усього за мотивами Шевченкової поезії вона створила понад півтори сотні робіт.
Г. Василащук виткала рушники на тексти українських народних пісень, творів композиторів і поетів. Є в неї рушники за мотивами пісні „Темна нічка гори вкрила”, тематичні роботи на слова Лесі Українки („Гетьте, думи, ви хмари осінні”), Івана Франка („Вічний революціонер”), а також на теми творів Василя Стефаника, Степана Руданського, Марка Черемшини. Мотиви боротьби українського народу за волю зазвучали в творі „Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?”, „Степом, степом…”. У них поезія, краса органічно поєднуються з глибоким осмисленням обраної теми. Вони зібрані в альбомі „Ганна Василащук” (1985 р.).
Серед кращих у доробку Ганни Василащук є тематичні рушники „Лілея”, „Утоплена”, „Зелені Карпати”, „Пісня про чорний колір”.
В. Качкан і М. Яновський написали про Ганну Василащук документальні нариси, поети присвятили їй свої вірші.
Про Ганну Василівну знято телефільм (1971 р.).
Василащук Ганна Василівна // Хто є хто на Івано-Франківщині. Видатні земляки. – К., 2003. – Вип. ІІ. – С. 183.
Василащук Ганна // Геник С. 150 видатних українок. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – С. 32.
Із творчого доробку майстрині
Аналітичний бібліографічний опис статей з вітчизняних періодичиних видань
- Андрієвич В. Пісня про рушник / В. Андрієвич // Демократична Україна. - 1998. - 4 квіт.
- Березка Л. І на тім рушникові... / Л. Березка // Гуцульський край. - 1994. - 22 жовт.
- Бондар М. Ганні Василащук призначено стипендію / Михайло Бондар // Галичина. – 2003. – 14 січ. (№ 5). – С. 2.
- Городенко Л. Лебединий рушник Ганни Василащук. Його ми могли ніколи й не побачити... / Людмила Городенко // Галичина. - 1998. - 17 лют.
- Греметчук О. Рушник, неначе монумент / О. Греметчук // Західний кур'єр. - 1997. - 21 берез.
- Жоголь Л. Ткацтво Ганни Василащук / Людмила Жоголь // Народне мистецтво. - 2005. - № 1-2. - С. 25-27.
- Кравець І. Рушники Ганни Василащук та Ганни Верес / Іван Кравець // Народна творчість та етнографія. - 1968. - № 4. - С. 13-17.
- Маричевський М. Ганна Василащук / Микола Маричевський // Образотворче мистецтво. - 2004. - № 2. - С. 51.
- Омельченко В. Чудо-рушники Ганни Василащук / В. Омельченко // Прикарпатська правда. - 1985. - 7 верес.
- Пожоджук Д. Кольорові думи / Д. Пожоджук // Гуцульщина. - 1990. - 1 берез.
- Саноцька Х. Майстриня : Штрихи до портр. нар. худож., лауреата респ. премії ім. Т. Г. Шевченка Г. Василащук / Христина Саноцька // Жовтень. - 1982. - № 11. - С. 101-104.
- Соломченко О. І рушники співають мелодію Карпат : До 70-річчя ткалі Г. В. Василащук / О. Соломченко // Прикарпатська правда. - 1994. - 22 жовт.
