Мамчур Франц (Федір) Іванович

Мамчур Франц (Федір) Іванович (1924-1996) –

професор курсу урології Івано-Франкіського медичного інституту, Заслужений винахідник України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Здобувши вищу освіту в Івано-Франківському медичному інституті, з 1962 року працював лікарем-ординатором хірургічного відділення 2-ої міської лікарні, з 1964 року завідував цим відділенням, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему „Мінерологічна структура нефролітіазу та його лікування”.

З 1970 року – асистент, доцент, завідувач курсу урології. У 1988 році за наукові праці з фітотерапії, синтез низки лікарських засобів та науково-педагогічну роботу Ф. І. Мамчуру присвоєно вчене звання професора курсу урології та онкології.

Знамениті препарати професора Мамчура, зокрема „Уролесан”, „Трицинол”, „Симфікален”, хвойно-каїнітова паста та багато інших успішно використовуються для лікування шлунково-шишкового тракту, виразкових хвороб шлунка і 12-палої кишки, зниження сили токсичної дії протипухлинних препаратів, а також як знеболюючі та заспокійливі засоби при хронічних неспецифічних артритах (поліартритах), поясних радикулоневралгіях, хворобі Рейно та ендартеріїтах; широке визнання та застосування в практичній медицині також отримав протиопіковий препарат „Нокотон”.

Перші зразки лікарських препаратів Федіра Мамчура були створені на основі цілющих рослин, вирощених ним на власній городній ділянці.

Талант вченого-винахідника втілився також в широкому асортименті продукції харчової промисловості, що грунтується на його розробках. Підприємства Івано-Франківщини освоїли виробництво безалкогольних напоїв „Аметист” та „Едельвейс”, напоїв, відомих під назвою „Букет бальзамів Мамчура”, який налічував біля 10 різновидів. Серед них – „Лицарський гарт”, „Козацька бадьорість”, „Подільська рапсодія”, „Бальзам Мамчура”.

Найбільш популярними працями Ф. Мамчура є монографії „Рослини лікують”, „Таємниці кам’яної хвороби”, „Фітотерапія в урології”, „Фитотерапия в комплексном лечении половых расстройств у мужчин”, „Овочі і фрукти у вашому харчуванні”, „Цілюще зело”.

Захоплюють читача і його художні твори „Вогняна обітниця”, „Цвів на полонині верес”.

Останніми напрацюваннями дослідника були синтезований фітопрепарат – засіб для лікування гострих та хронічних пієлонефритів, ускладнених азотемією, та винахід „Спосіб одержання засобу для лікування нефрокальцинозу”. Вчений-винахідник знайшов нове застосування трави вересу для виготовлення засобу лікування нирково-кам’яних хвороб, розкривши секрет приготування із цієї рослини екстрактів, в яких кількість дубильних компонентів в 1,6, а артибутину в 1,5 разів більша, ніж у імпортного прототипу.

Науково-винахідницький спадок професора Мамчура, що налічує 16 монографій, 170 наукових праць, понад 290 статей в популярних виданнях та 34 винаходи, символічно сконцентрований у лікарському препараті „Уролесан”.

Джерело інформації:

Етюди про галицьких кмітливців : збірка портретних автобіографічних нарисів винахідників Прикарпаття : довід. вид. / Б. І. Середюк. – Івано-Франківськ : ПП Супрун, 2005. – С. 169-172.