Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Іван Вагилевич – поет, просвітитель, фольклорист : до 200-ліття від дня народження (1811–1866). Пам’ятка користувачу



Іван Вагилевич - поет, просвітитель, фольклорист : до 200-ліття від дня народження (1811-1866) : пам'ятка користувачу / Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка ; [уклад. О. Качорак ; відп. за вип. Л. Бабій]. - Івано-Франківськ, 2011. - 16 с.

Іван Вагилевич - відомий український поет, філолог, етнограф та громадський діяч. Він - один з тих, хто ще в першій половині XІX ст. запалив ватру національно-культурного відродження в Галичині.

Пропонована пам'ятка користувачу зацікавить тих, хто хоче детальніше ознайомитися з літературним доробком митця. Адже його твори - не тимчасове читацьке захоплення, а постійні величини українського духовного світу. Тут зібрані книги, публікації, передруки в періодичних виданнях творів І. Вагилевича, література про нього та інтернет-ресурси. В ній представлені видання, що знаходяться у фондах ОУНБ ім. І. Франка.

Адресована науковцям, літераторам, працівникам бібліотек, навчальних закладів, широкому загалу читачів.

Укладачі:

О. П. Качорак - завідувач відділу абонементу  
О. В. Мосорко - головний бібліотекар відділу абонементу

Відповідальна за випуск:

Л. В. Бабій - директор Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка

Зміст

ВСТУП

ВИДАННЯ ТВОРІВ І. ВАГИЛЕВИЧА У ФОНДАХ ОУНБ ім. І. ФРАНКА

ПРО ІВАНА ВАГИЛЕВИЧА

в  монографіях, збірниках, підручниках

в  довідкових виданнях

про письменника - в журналах, газетах, літописах (видання 2011-1981рр.)

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Ціль...єсть: опікування ся народністю руською,
причинення ся до її свобідного і независимого розвиття,
а при тому - удержування згоди і єдності з миром
соплеменної народності в нашій спільній отчині.
Вагилевич І. М.

Один із зачинателів нової української літератури в Галичині Іван Миколайович Вагилевич увійшов в історію нашої культури як талановитий письменник, літературознавець, лінгвіст, фольклорист і етнограф, громадсько-культурний діяч. Уся його свідома діяльність була спрямована на те, щоб західна гілка нашого народу відчула себе органічною частиною української нації. Підняти рідний народ до високостей європейської культури, оновити художнє слово, поставити його поряд із літературними досягненнями представників інших народів - цим високим завданням він віддавав усі свої сили.

Його побратимами і друзями по перу були Маркіян Шашкевич та Яків Головацький. Разом вони складали ядро знаменитого гуртка-об'єднання, який увійшов в історію українського письменства під назвою „Руська трійця" і якому судилося зіграти вирішальну роль в українському національному відродженні.

Народився Іван Миколайович Вагилевич у селі Ясень (тепер - Рожнятівський район Івано-Франківської області) в сім'ї священика. Дитячі роки його минули серед селян-бойків. Багата народна творчість верховинців, їхні прадавні традиції і обряди, мальовнича природа навколишніх гір різко контрастували з безвідрадним становищем підневільного селянства, залишаючи глибокі враження в допитливого і спостережливого юнака.

Іван закінчив чотирикласну школу в містечку Бучачі, потім - Станіславську гімназію (нині - Івано-Франківськ). У 1829 р. вступив до Львівської духовної семінарії, вихованці якої водночас були слухачами філософського факультету в університеті. Тут молодий Вагилевич зустрівся з М. Шашкевичем та Я. Головацьким. Захоплені патріотичними ідеями, вони вирішили „йти в народ", аби пізнавши його глибше, спробувати пробудити в ньому високі струни душі. Тимчасово залишивши навчальні студії, І. Вагилевич разом з Я. Головацьким на початку 1830-х років мандрував по Галичині, Буковині й Закарпаттю, збираючи фольклор, вивчаючи народний побут. Зібраний матеріал став справжнім набутком для сучасників і нащадків, знадобився в пізнанні духовної скарбниці нашого народу, його культури.

Повернувшись у середині 1830-х років до Львова, І. Вагилевич пристає до новоствореного гуртка української демократичної молоді „Руська трійця" (спочатку так називали трьох друзів, потім  - увесь гурток), очолюваного М. Шашкевичем, і невдовзі стає одним з його лідерів.

Від перших своїх кроків гуртківці вирішили показати слов'янському світові своєрідність етнокультури рідного краю й розпочали відродження народної словесності.

Наполегливо шукав І. Вагилевич прихильників та однодумців серед демократичної інтелігенції. Обдарований не лише літературно-науковими, а й організаторськими здібностями, він залучав до гуртка  представників молоді, яка активно відгукувалась на заклик „Руської трійці".

Члени „трійці", знаходячись під поліцейським наглядом, зазнали переслідувань. Цензура двічі накладала заборону на їхні видання - збірки „Син Русі", і „Зоря".

У 1837 році, завдяки допомозі відомих південнослов'янських діячів культури, поблизу Будапешта, побачило світ перше літературно-фольклорне видання „Руської трійці", - „Русалка Дністровая". Це перша друкована на теренах підавстрійської України книжка, в якій на повну силу зазвучала жива народна українська мова і яка відкрила нові перспективи для розвитку літературної мови на західноукраїнських землях.

Серед опублікованих у збірці творів значне місце посідають оригінальні поеми І. Вагилевича „Мадей", і „Жулин та Калина". Саме ці твори заклали основи нової української літератури в Західній Україні, їм судилося започаткувати естетичну стратегію в розвитку письменства з орієнтацією на народ як носія духовності.

Видання супроводила стаття письменника „Передговор к народним руським пісням", яка виходила далеко за межі фольклорно-етнографічної замітки. Основним об'єктом дослідження стали гноблене іноземцями українське селянство та його культура. Автор виразно виявив розуміння трагічних для України наслідків після втрати нею національної незалежності. Наукові праці І. Вагилевича значною мірою надали збірці саме того суспільно-політичного звучання, що істотно сприяло її загальному визнанню.

Літературно-художній доробок Івана Вагилевича цього періоду доповнює польськомовна рукописна збірка „Поезії І. Вагилевича", датована 1835-1841 рр. Нині вона зберігається у фондах Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. До кращих її творів належать олітературнені поетом у дусі „Слова о полку Ігоревім" народні легенди: „Пліснесько", „Добрилів", „Бич" і „"Дністер".

У 1836 р. І. Вагилевич здійснив перший в українській літературі переклад славнозвісного „Слова о полку Ігоревім", одночасно на українську і польську мови. Його переклад дуже своєрідний: за лексичним складом він максимально наближений до оригіналу. Письменник переклав також твори з „Краледворського рукопису" В. Ганки, поему Я. Коллара „Дочка Слави" (1838).

У 1830-1840-х рр. Іван Миколайович знаходився у перших рядах передових діячів краю. Він став широковідомим не тільки в Галичині, а й в інших українських землях і поза ними. Наукові праці, розвідки, публіцистичні виступи вченого мали значний суспільно-політичний резонанс: бо були, по суті, першими спробами осмислити становище українського народу, його мови і культури в історичній перспективі.

Талановитий учений розумів невідкладну потребу дальшого розвитку спеціальних історичних дисциплін. Протягом усього періоду дослідницької діяльності Іван Миколайович розшукував, вивчав, опрацьовував цінні бібліографічні покажчики, підготував до друку і, по можливості, опубліковував документальні історичні джерела. Завдяки цьому з'явився на світ „Літопис Нестора" та ряд інших важливих пом'яток, підготовлених на високому науковому рівні й опрацьованих з передових позицій археографії.

Прогресивність історичних поглядів Вагилевича відтворюють його українознавчі праці „Гуцули, мешканці східного Прикарпаття" (1837), „Бойки, русько-слов'янський люд в Галичині" (1839), „Лемки, мешканці західного Прикарпаття" (1841), монографія „Виведення початків слов'ян  від фрако-іллірійців" (початок 1840-рр., залишилась неопублікованою).

Іван Миколайович мріяв видати зібрані колядки, вбачаючи в цих творах відбиття найдавнішого народного світогляду. 1843 р. він уклав рукописний збірник „Слов'янське свято Коляда", але цей матеріал світу не побачив, і тільки у 1983 р. заходами М. Шалати він був надрукований у збірнику „Народні пісні в записах Івана Вагилевича".

У 1844 р. учений склав „Граматику малоруського язика", яка була надрукована наступного року. Відчуваючи, що лексикографія рідної мови досліджена недостатньо, намагаючись розкрити її потенційні можливості у зіставленні з іншими мовами, він збирав матеріал для українсько-німецько-латинського словника.

У 1846 р. І. Вагилевич одружується з онукою сільського священика Амалією Пекарською, і будучи висвяченим, прийняв парафію в селі Нестаничі Золочівського району. Утім, дуже скоро усвідомивши своє безперспективне становище як вченого, через два роки він добровільно залишає службу.

Революційні події 1848 р., а відтак і десятилітня реакція на західноукраїнських землях глибоко позначилися на долі й почасти на творчості І. Вагилевича. Прагнучи присвятити себе літературній і науковій праці, але не зрозумівши до кінця справжніх цілей пропольської організації „Руський собор", він погодився очолити редакцію друкованого органу „Дневник руський". Та навіть за таких обставин Іван Миколайович зумів надати часопису в багатьох питаннях корисного для співвітчизників напряму. Свідченням тому стали пропагування рідної культури, її найвизначніших представників, критика урядової політики, публікація матеріалів про революційний рух у різних країнах, врешті, україномовний спосіб видання. На сторінках газети І. Вагилевич опублікував свої „Замітки о руській літературі" - власне, першу в Галичині спробу нарису історії української літератури.

Після закриття „Дневника руського" (жовтень 1848 р.) він опинився у неймовірно скрутному матеріальному становищі. Ученому з великим обдарованням доводилося рятувати родину принагідними заробітками, в яких змарнувалася більша частина його життєвих сил і таланту. Він перекладав австрійські закони на „руську" мову, а згодом, на схилі життя, дістав скромну посаду упорядника у Львівському архіві. Вагилевич відіграв помітну роль у розвитку практичних основ класифікації, систематизації, збереження та обліку львівських документальних збірок, тим самим наблизивши галицьку архівістику до рівня кращих тогочасних зразків.

У 55-річному віці І. Вагилевич пішов з життя. Похований він у Львові на Личаківському кладовищі.

Його ім'ям названо вулиці у Львові та Івано-Франківську. До образу будителя національної свідомості зверталися у своїх творах українські письменники Р. Іваничук, Я. Гнатів, Р. Горак. Пам'ять славетного просвітителя вшанували сучасні художники і скульптори: І. Балан, В. Василенко, О. Коровай, О. Криворучко, М. Посікіра та інші.

1995 р. у с. Ясень, що в Рожнятівському районі на Івано-Франківщині, реставровано пам'ятник та відкрито музей Івана Вагилевича.

Сьогодні неможливо уявити вітчизняну літературу без фундаментального доробку Івана Миколайовича Вагилевича. Його творча спадщина - то коштовна перлина в духовній скарбниці українського народу.     

ВИДАННЯ ТВОРІВ І. ВАГИЛЕВИЧА У ФОНДАХ ОУНБ ім. І. ФРАНКА

Вагилевич І. Українські поезії / І. Вагилевич // Поезія українського романтизму. - К. : Елібре, 2008. - С. 366-382.  

Вагилевич І. М. Поезії ; Народні пісні, записані І. Вагилевичем у селі Ясень ; Думи ; Переклади ; Статті ; Листи / І. М. Вагилевич, К. Вагилевич // Твори / упоряд. та ред. Є. Шморгун. - Рівне : Азалія, 2006. - С. 10-150.

Вагилевич І. Українські поезії ; Польські поезії ; Переклади з чеської [із „Краледворського рукопису"] / І. Вагилевич // Українські поети-романтики. - К. : Наук. думка, 1987. - С. 371-400.

Вагилевич І. Оригінальні художні твори ; Переклади ; Статті ; Листи / І. Вагилевич, М.  Шашкевич, Я. Головацький  // Твори. - К. : Дніпро, 1982. - С. 133-210.

Русалка Дністровая : фольклорно-літ. альм. „Руської трійці". - К. : Дніпро, 1987. - 206 c. -  Із змісту: І. Вагилевич. Передговор к народним руським пісням. - С. 33 ; І. Вагилевич.  Мадей : [поема]. - С. 113-117 ; І. Вагилевич.  Жулин і Калина : казка. - С. 120-129.

*       *       *

Вагилевич І. Берди  - в Уричі // І. Вагилевич // Подорожі в Українські Карпати : збірник. - Л., 1993. - С. 102-113.

Вагилевич І. Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині / І. Вагилевич // Жовтень. - 1978. - № 12. - С. 117- 130.

Вагилевич І. Жулин і Калина / І. Вагилевич // Літературна Бойківщина : антологія. - Філадельфія, 1969. - С. 18-20.

Вагилевич І. З „Краледворського рукопису" : Рожа : [вірш] / І. Вагилевич // Тисячоліття : поет. пер. України-Русі. - К., 1995. - С. 247.

Вагилевич І. Мадей : поема / І. Вагилевич // Дивосвіт „Веселки": антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 1 : Українська література. - К., 2004. - С. 151-153.

Вагилевич І. Мадей : поема / І. Вагилевич // Агро. - 1991. - 7 листоп.

Народні пісні в записах Івана Вагилевича / І. Вагилевич ; упоряд., вступ. ст. і прим. М. Й. Шалати. - К. : Муз. Україна, 1983. - 159 с. : іл. - (Українські народні пісні в записах письменників).

Вагилевич І. Програма (Газети „Дневник Руський") ; Замітки о руській літературі ; Лист до М. О. Максимовича / І. Вагилевич // Історія української літературної критики та літературознавства : хрестоматія : у 3-х кн. Кн. 1 / за ред. П. Федченка. - К., 1996. - С. 149-176.

ПРО ІВАНА ВАГИЛЕВИЧА

в монографіях, збірниках, підручниках

Іван Вагилевич // Історія української літератури (перші десятиріччя XІX ст.) : підручник / за ред. П. П. Хропка - К. : Либідь, 1992. - С. 475-481.

Іван Вагилевич - співзасновник „Руської Трійці"  // Шашкевичіана : зб. наук. праць. Вип. 3/4 / Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича [та ін.]. - Л. ; Вінніпег, 2000. - С. 116-169.

Гаврилів Б. Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях Івана Вагилевича / Б. Гаврилів, З. Бойчук ; Івано-Франків. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам'яток історії та культури ; Всеукр. Спілка краєзнавців ; Кафедра історії України Прикарпат. ун-ту. - Івано-Франківськ : [б.в.], 1996. - 39, [1] с. : фотогр.

Грушевський М. С. Історія української літератури : у 6 т., 9 кн. Т. 1 / М. С. Грушевський ; упоряд. О. М. Таланчук ; приміт. С. К. Росовецького. - К. : Либідь, 1993-1994. - (Літературні пам'ятки України). - Про І. М. Вагилевича див. : „Покажчик імен". - С. 388.

Дем'ян Г. Іван Вагилевич - історик і народознавець / АН України, Ін-т народознавства. - К. : Наук. думка, 1993. - 151 с.

Дем'ян Г. В. Державницькі погляди Івана Вагилевича / Г. Дем'ян // Шашкевичіана : Маркіян Шашкевич і українське національне відродження. - Л., 1993. - С. 58-63.

Дем'ян Г. В. Бібліографічна діяльність І. Вагилевича / Г. В. Дем'ян // Бібліотека. Книга. Читач. - К., 1987. - С. 44-45.

Історія української літератури : у 2 т. Т. 1 : Дожовтнева література / редкол. : І. О. Дзеверін (голова) [та ін.]. - К. : Наук. думка, 1987. - 632 с. - Про І. М. Вагилевича див. : „Іменний покажчик". - С. 619.

Качкан В. А. Українське народознавство в іменах : у 2 ч. : навч. посіб. / В. А. Качкан ; за ред. А. З. Москаленка ; передм. А. Г. Погрібного. - К. : Либідь, 1994. - 336 с. - Про І. М. Вагилевича див. : „Іменний покажчик". - С. 328. 

Наєнко М. Романтична епоха і друге відродження. Романтизм : [Львівська романтика (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Микола Устиянович)] / М. Наєнко // Художня література України. Від міфів до модерної реальності. - К. : Просвіта, 2008. - С. 248-255.

Петраш О. О. „Руська трійця" : М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники / О. О. Петраш. - 2-ге вид. допов. - К. : Дніпро, 1986. - 227с.

Петраш О. Іван Вагилевич / О. Петраш // Подвижники української ідеї. Маркіян Шашкевич та його побратими : літературознавче дослідж. - Т., 1996. - С. 58-79.

Рильський М. Т. Зібрання творів : у 20 т. / М. Рильський ; редкол. : Л. М. Новиченко (голова) [та ін.]. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 12. - 536 с. : іл. -  Про І. М. Вагилевича див. : „Покажчик імен і назв". - С. 525.

„Русалка Дністрова" : док. і матеріали / АН УРСР, Ін-т сусп. наук [та ін] ; упоряд. Ф. І. Стеблій [та ін]. - К. : Наук. думка, 1989. - 544 с. - Про І. М. Вагилевича див. : „Іменний покажчик". - С. 520.

Саган В. Незгасна зоря : [рецензія] / В. Саган // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Т. 7 / ред. рада : А. Івченко (голова) [та ін.]. - Х., 1998. -  С. 183-186. - (Нова серія).

Сарбей В. „Руська трійця" / В. Сарбей // Історія України в особах : XІX-XX ст. / І. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. Абцілов, О. Божко [та ін.]. - К. : Україна, 1995. - С. 79-85.

Федченко П. М. Іван Вагилевич / П. М. Федченко // Історія української літературної критики : Дожовтневий період / М. Д. Бернштейн, Н. Л. Калениченко, Н. М. Федченко [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. - К. : Наук. думка, 1988. - С. 94-99. - Про І. М. Вагилевича див. : „Покажчик імен і назв". - С. 443.

Франко І. Я. Зібрання творів : у 50 т. Т. 27, 29, 31-33, 35-37, 39-42 / І. Я. Франко ; редкол. : Є. П. Кирилюк (голова) [та ін.]. - К. : Наук. думка, 1980-1984. -- Про І. М. Вагилевича див. : „Покажчик імен і назв" [до томів].

в енциклопедіях, словниках, довідниках, покажчиках

Вагилевич Іван Миколайович (2. ІX. 1811-10.V. 1866) // Українська літературна енциклопедія : у 5 т. Т. 1 / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України ; редкол. : І. О. Дзеверін (відп. ред.) [та ін.]. - К., 1988. - С. 260.

Вагилевич Іван (1811-1866) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : у 11 т. Т. 1 / Наук. т-во ім. Т. Шевченка ; голов. ред. В. Кубійович. - Перевид. в Україні. - К., 1993. - С. 203.

Вагилевич Іван Миколайович (2. ІX. 1811-10.V. 1866) // Українська мова : енциклопедія. - К., 2007. - С. 62-63.

Вагилевич Іван Миколайович (1811-1866) // Малий словник історії України / редкол. : В. Смолій (відп. ред.) [та ін.]. - К., 1997. - С. 74.

Іван Вагилевич : покажч. рукописів праць та матеріалів до біогр. : до 175-річчя від дня народж. І. М. Вагилевича / АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; уклав О. О. Дзюбан. - Л., 1986. - 75 с.

Хропко П. П. Вагилевич Іван / П. П. Хропко // Українська література у портретах і довідках : Давня література XІX ст. : довідник / редкол. : С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко [та ін.]. - К. : Либідь, 2000. - С. 36.

Шашкевич, Вагилевич, Головацький : бібліогр. покажч. : [присвяч. 150-річчю з дня народж. М. Шашкевича] / Львів. б-ка АН Укр. РСР ; склали : М. П. Гуменюк, Є. Є. Кравченко ; ред. Г. Ю. Гербільський. - Л., 1962. - 134 с.

про письменника - в журналах, газетах, літописах (видання 2011-1981рр.)

Іван Вагилевич про лемків / О. Лесюк // Новини Підгір'я. - 2011. - 10 черв. (№ 24).

Ткачук М. Світло „Русалки Дністрової" / М. Ткачук // Дзеркало тижня. - 2007. - № 37. - 6-12 жовт. - С. 21. - (Людина).

Бурдуланюк В. Іван Вагилевич як історик / В. Бурдуланюк // Краєзнавець Прикарпаття. - 2006. - № 7. - С. 54-55.

Піхманець Р. Міфологічна основа фольклорних записів Івана Вагилевича / Р. Піхманець // Етнос і культура. - 2005/2006. - № 2/3. - С. 49-60.

Сікора Л. Іван Вагилевич і Бойківщина / Л. Сікора // Етнос і культура. - 2005/2006. - № 2/3. - С. 168-169.

Угорчак Ю. Іван Вагилевич - перекладач / Ю. Угорчак // Краєзнавець Прикарпаття. - 2005. - С. 59-60.

Виноградник Т. Громадсько-політична діяльність Івана Вагилевича / Т. Виноградник // Наукові записки. Вип. 5-6. - Івано-Франківськ, 2001. - С. 35-39 ; Голос Покуття. - 2001. - 31 серп.

Вівчар Б. Символ національного відродження : [про наук. конф., присвяч. І. Вагилевичу] / Б. Вівчар // Галичина. - 2001. - 15 листоп.

Горинь В. Ще про одного з „Руської Трійці" : [роздуми над твором Р. Іваничука „Саксаул у пісках" присвяч. І. Вагилевичу] / В. Горинь // Дзвін. - 2001. - № 11-12. - С. 139-148.

Максим'юк М. Збирач народних перлів Карпат / М. Максим'юк // Народна Воля. - 2001. - 4 верес.

Романюк В. Поет, філолог, фольклорист / В. Романюк // Слово народу. - 2001. - 28 лип.

Синиця Н. Слово про Івана Вагилевича : [про наук.-краєзн. конф. до 190-річчя від дня народж. І. Вагилевича] / Н. Синиця // Західний кур'єр. - 2001. - 1 листоп.

Скрипник І. Будитель руського духу в Галичині / І. Скрипник // Галичина. - 2001. - 28 серп.

Вагилевич М. Пісенний збирач / М. Вагилевич // Новини Підгір'я. - 2002. - 31 серп.

Горак Я. Родина Івана Вагилевича : [до 160-річчя виходу „Русалки Дністрової"] // Дзвін. - 1997. - № 7. - С. 126-129.

Адамович С. Нове видання про І. Вагилевича : [про дослідж. істориків-краєзнавців Б. Гавриліва і З. Бойчука „ Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях Івана Вагилевича"] / С. Адамович // Новини Підгір'я. - 1996. - 6 лип.

Дрогомирецький П. Іван Вагилевич: між вірою і наукою / П. Дрогомирецький // Нова Зоря. - 1996. - № 26-27 (верес.).

Козоріс Л. Ювілей нашого земляка / Л. Козоріс // Слово народу. - 1996. - 4 верес.

Присвячено Іванові Вагилевичу : [про кн. Б. Гавриліва та З. Бойчука „Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях Івана Вагилевича"] // Західний кур'єр. - 1996. - 17 трав.

Срібнак Я. „Руську Трійцю" описав бізнесмен : [про книгу З. Бойчука і Б. Гавриліва „Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях Івана Вагилевича"] / Я. Срібнак // Галичина. - 1996. - 20 квіт.

У вінок „Руській Трійці": [про реставр. пам'ятника, відкр. музею Івану Вагилевичу в с. Ясень Рожнятів. р-ну та про його нащадків] // Робітнича газета. - 1995. - 31 серп.

Вагилевич М. Пісенний збирач : [про творчість Івана Вагилевича] / М. Вагилевич // Новини Підгір'я. - 1993. - 11 груд., 18 груд.

Смик Л. Просвітитель, письменник, борець / Л. Смик // Новини Підгір'я. - 1993. - 8 трав.

Кирчів Р. Народна легенда і поема Івана Вагилевича „Мадей" / Р. Кирчів // Народна творчість та етнографія. - 1992. - № 1. - С. 12-16.

Пилипів І. Талан / І. Пилипів // Рідна земля. - 1992. - № 25 (трав.).

Полєк В. Пробуджував, освічував народ / В. Полєк // Галичина. - 1991. - 5 верес.

Скрипник І. Перший дослідник Скиту Манявського / І. Скрипник // Західний кур'єр. - 1991. - 31 серп.

Чоповський В. Славний син Підгір'я / В. Чоповський // Новини Підгір'я. - 1991. - 3 верес.

Шалата М. Й. Іван Вагилевич / М. Й. Шалата // Українська мова і література в школі. - 1991. - №  9. - С. 95-96.

Дем'ян Г. Іван Вагилевич про Кобзаря / Г. Дем'ян // Прикарпатська правда. - 1990. - 17 лип.

Грабовецький В. Неопублікована „Хроніка" І. Вагилевича / В. Грабовецький // Прикарпатська правда. - 1987. -  6 верес.

Бурдуланюк В. Пам'ятники історії та культури у творчій спадщині І. М. Вагилевича / В. Бурдуланюк // Нові горизонти. - 1986. - 6 трав.

Дем'ян Г. В. Іван Вагилевич про опришків / Г. В. Дем'ян // Народна творчість та етнографія. - 1986. - №  5. - С. 60-64.

Чоповський В. Піонер українського карпатознавства / В. Чоповський // Нові горизонти. - 1981. - 29 серп.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Вагилевич Іван Миколайович. Біографія

http://uk.wikipedia.org/wiki

І. Вагилевич. Біографія

http://ukrfoto.net/people_181.html

І. Вагилевич (1811-1866)

http://www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=30312

Вагилевич Іван : біографія, вірші, поезія

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=316&type=biogr

Іван Вагилевич

http://sites.google.com/site/xatachytalnya1/avtori/pismenniki/ivan-vagilevic

Іван Вагилевич. Поезії

http://izbornyk.org.ua/zahpysm/zah08.htm

Іван Вагилевич. Персоналії. Проект „Українці в світі"

http://www.ua.dev.cawas.com/peoples/62eb6dbd635e9f02/

Розвиток історичної науки в Галичині в першій половині XIX ст. Іван Вагилевич

http://www.ukranian-historian-portal.org.ua/istoryographia/2-istoryographia/

Руська трійця. М. Шашкевич. І. Вагилевич. Я. Головацький.

http://osvita.ua/vnz/reports/history/4674

Славний син Підгір'я

http://pereg.blox.ua/2011/06/Slavnij-sin-Pidgirya.htm

Оновлено 12-04-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка