Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Гідність поезії – гідність Батьківщини



Гідність поезії – гідність Батьківщини: до 100-ліття від дня народження Б.-І. Антонича : пам’ятка користувачу / Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка ; [уклад. Н. Родимюк ; відп. за вип. Л. Бабій]. – Івано-Франківськ, 2009. – 12 с.

Укладач: Н. І. Родимюк – головний бібліотекар відділу абонементу

Відповідальна за випуск: Л. В. Бабій – директор Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка

КОРОТКА БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Богдан-Ігор Антонич (05.10.1909 р., с. Новиця на Лемківщині, нині Польща – 06. 07.1937, Львів) – поет, перекладач, літературний критик. Батько Василь Кіт, перед народженням сина змінив прізвище на Антонич – за іменем свого батька. Любов до поезії хлопчикові прищепила вихователька – сільська дівчина, яка знала багато віршів, пісень, легенд, казок. Початкову освіту здобув удома, середню – в польській класичній гімназії. 1928 р. Б.-І. Антонич вступив на філософський факультет Львівського університету. Закінчив навчання 1933 р. зі ступенем магістра філософії. Після закінчення університету працює як літератор і журналіст; друкує в галицьких газетах і журналах вірші, статті про літературу і мистецтво, 1934 р. редагує журнал „Дажбог”, стає членом Асоціації незалежних українських митців (АНУМ). Поетична збірка „Привітання життя” (1931) засвідчує формування творчої індивідуальності митця під впливом світської класики та модерністських тогочасних течій у літературі – від неоромантизму до сюрреалізму. Невідповідність між мрією і дійсністю, роздвоєння душі особливо виразно виступають у циклі „Бронзові м’язи”, написані під впливом збірки польського поета К. Вежинського („Олімпійський лавр”, 1928). У наступних добірках широта тематики та різноманітність строфічної будови вірша поступаються місцем кільком наскрізним мотивам, що виразно засвідчує збірка „Три перстені” (1934), де Антонич виступає сформованим поетом, який знайшов власні тему і мову. Збірка „Три перстені” започаткувала розвиток двох рівнобіжних ліній, які у збірці „Книга Лева” (1936) та „Зелена Євангелія” (1938) оформлюються і композиційно: зміст збірок ділиться на „глави” й „інтермецо”. У „главах” переважає епічне начало зі складною метафорикою; „інтермецо” – спалахи-мініатюри, у яких сконцентровано великий заряд драматизму. У віршах книги відбився кожний із зазначених символів: вогонь, сонце, ранок, золото, сузір’я Лева. У концепції світу Б.-І. Антонича окреслюється цикл космічного буття від „прапервісного мороку природи” в „Книзі Лева” до „сурм останнього дня” у „Зеленій Євангелії” та „Ротаціях” (1938). Збірки „Книга Лева” та „Зелена Євангелія” засвідчили філософський рівень художнього мислення Антонича. Незавершена збірка „Ротації”, на думку багатьох дослідників, знаменувала поворот поета від життя природи до життя сучасного міста з його контрастами і проблемами. У тематичному плані вона продовжує деякі лінії „Привітання життя” та ранніх віршів, що не увійшли до жодної збірки.


Еволюція світогляду Б.-І. Антонича відбилася на зміні стильових акцентів його поезії. Яскрава метафоричність „Трьох перстенів” дала підставу віднести Антонича до поетів-імажиністів і навіть назвати його єдиним в українській літературі представником цієї стильової течії (М. Неврлий).


Назвавши себе хрущем на Шевченковій вишні, Б.-І. Антонич проголосив пріоритет національної традиції у своїй творчості. Водночас він – митець двадцятого століття, якому властива новизна і свіжість художнього мислення, що ставить його в один ряд із такими поетами, як Ф. Гарсія Лорка, В. Незвал, Пабло Неруда, Ю. Тувім, Л. Новомеський та ін. Засвоюючи творчий досвід Т. Шевченка, В. Вітмена, Й.-В. Гете, Р. Тагора, Р.-М. Рільке, Б.-І. Антонич створив власну концепцію світу і вплинув на подальший розвиток української поезії, зокрема на творчість представників „київської школи” шестидесятників та вісімдесятників.


Лібрето опери „Довбуш” Б.-І. Антонич писав від 1935 р. на замовлення композитора А. Рудницького. Він завершив його, але автор музики вимагав переробити твір відповідно до особливостей жанру опери. Смерть обірвала роботу, і завершував лібрето поет С. Гординський (оперу „Довбуш” так і не було створено). Перший варіант лібрето має самостійну художню вартість. Основний акцент твору – моральний: смертельно поранений Олекса Довбуш приходить до усвідомлення, що „не можна йти крізь зло до добра”.


Матеріали архіву Б.-І. Антонича у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАНУ свідчать, що він від початку 30-х рр. пробував свої сили і в прозі. У журналі „Дажбог” (1932, № 1) під заголовком „Гріх” був надрукований уривок із роману „На другому березі”. Сюжет твору – детективного характеру, але самостійна вартість становить вставна повість, персонажі якої ведуть дискусію про поезію, сенс життя тощо; зміст дискусії перегукується з мотивами поезії Б.-І. Антонича.


У новелах „Політик” і „Три мандоліни” автор вдало вдається до сатири та гротеску. Глибиною думки й аналітичністю відзначаються теоретичні та літературно-критичні статті Б.-І. Антонича. „Між змістом і формою” (з приводу книги М. Рудницького „Між ідеєю і формою” (1932), „Національне мистецтво” (1933), „Поезія по цей бік барикади” (1934), „Становище поета”, „Сто червінців божевілля” (1935) та ін., присвячені проблемам призначення мистецтва, природи художнього таланту тощо; вони зберігають свою актуальність і досі. Б.-І. Антонич виходив з того, що завданням мистецтва не є відтворення дійсності чи краса, а „метою мистецтва є викликати в нашій психіці такі переживання, яких не дає нам реальна дійсність” („Національне мистецтво”). Тому цілком природно, що в питанні інтерпретації творів він стояв близько до феноменологічної школи Р. Інгардена, яка зміст художніх творів пов’язує з актом сприйняття, що передбачає множинність змістів („Між змістом і формою”).


Найважливішим у літературі і мистецтві Б.-І. Антонич вважав не напрями й течії, а творчу індивідуальність митця, завдання якого – „влити в жили мистецтва живу кров наших днів, але так, щоб не перестало воно бути справжнім мистецтвом” („Становище поета”). Твори Б.-І. Антонича перекладено багатьма мовами, вони стали об’єктом досліджень вітчизняних і зарубіжних літературознавців.

// Енциклопедія сучасної України. Т.1.- К., 2001. – С. 571-572.

 

 

ВИДАННЯ ТВОРІВ Б.-І. АНТОНИЧА
У ФОНДАХ ОУНБ ІМ. І. ФРАНКА

Книжкові видання

Вибране. – К. : Київська правда, 2003. – 376 с.
Знак Лева : поезії. – Л. : Каменяр, 1998. – 252 с.
Три перстені. Зелена Євангелія : поезії. – Л. : Каменяр, 1994. – 271 с.
Пісня про незнищенність матерії : поезії. – К. : Рад. письм., 1967. – 451 с.

Періодичні видання

Твори, що не входили до збірок // Літературна Україна. – 2009. – 8 жовт. (№ 33). – С. 5.
До Тебе, Батьківщино – земле вічна, ведуть усі стежки й усі дороги // Українська література в загальноосвітній школі. – 2009. – № 10. – С. 49.
Вірші // Сучасність. – 1992. – № 9. – С. 53-67.
На другому березі : фрагменти з роману // Сучасність. – 1992. – № 9. – С. 5-52.
Горенье душ, веселье тел и хмель влюбленных : стихи / пер. с укр. и вступ. слово Е. Витковского // Дружба народов. – 1991. – № 4. – С. 116-120.
Стихи // Литературная Россия. – 1990. – № 42 (19 окт.).

ПРО ПОЕТА

Україна. Президент (2005-; В. Ющенко)
Про відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича: Указ Президента України [від 12 черв. 2009 р.] // Урядовий кур’єр. – 2009. – 16 черв. (№ 105). – С. 13.

Богдан-Ігор Антонич : [біогр. довід.; вірші] // Рідне слово : хрестоматія у 2-х кн.: Кн. 2. – К., 1999. – С. 59-63.
Богдан-Ігор Антонич : [біогр. довід.; поезії] // Жулинський М. Слово і доля / М. Жулинський. – К., 2006. – С. 529-552.
Богдан-Ігор Антонич : [біогр. довід.; поезії] // Далекі зірниці : українська література першої половини ХХ ст. – К., 2002. – С. 389-396.
Богдан-Ігор Антонич : [біогр. довід.; поезії] // Українське Диво : поетична антологія. Кн. 2. – К., 2005. – С. 366-370.
Богдан-Ігор Антонич : [біогр. довід.; поезії] // Жулинський М. Із забуття – в безсмертя / М. Жулинський. – К., 1990. – С. 386-396.
Богдан-Ігор Антонич : [біогр. довід.; поезії] // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. Кн. 2. – К., 2001. – С. 732-743.
Ільницький М. Незнищенність поезії // Ільницький М. У вимірах часу / М. Ільницький. – К., 1958. – С. 120-161.
2009
Біловус Н. Весни розспіваної князь / Н. Біловус // Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 15-19.
Біловус Н. „З усіх людей найбільше я щасливий…” / Н. Біловус // Українська література в загальноосвітній школі. – 2009. – № 10. – С. 27-30.
Вацеба О. Розпочато ювілейний рік Богдана-Ігоря Антонича / О. Вацеба, Б. Якимович // Науковий світ. – 2009. – № 2. – С. 28-29.
Гай Н. У кожного свій Антонич / Н. Гай // Друг читача. – 2009. – № 19. – С. 1, 3.
Давид Б. Дзвони Антоничевого серця / Б. Давид // Українське слово. – 2009. – 30 верес.-6 жовт. (№ 39). – С. 11.
Ільницький Д. Вимріяне наше завтра… / Д. Ільницький // Дзвін. – 2009. – № 9/10. – С.102-112.
Ільницький Д. Текстологічні особливості підготовки „Повного зібрання творів” Б.-І. Антонича / Д. Ільницький // Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 6-9.
Ільницький М. Пророчі пейзажі з вікна: віконна призма в поезії Б.-І. Антонича / М. Ільницький // Літературна Україна. – 2009. – 8 жовт. (№ 33). – С. 4.
Клейменова О. Вишневий хрущ на автономній гілці / О. Клейменова // Віче. – 2009. – № 19. – С. 67.
Левшунова О. Велика гармонія: творчість Б.-І. Антонича / О. Левшунова // Дивослово. – 2009. – №. 10. – С. 10-14.
Мельник О. Три музи Богдана-Ігоря Антонича / О. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2009. – 13 черв. (№ 104). – С. 9.
Осипчук Н. „ Хто ж потребує слів твоїх?” : 100 років тому народився Богдан-Ігор Антонич / Н. Осипчук // Демократична Україна. – 2009. – 9 жовт. – С. 15.
Поет гармонії й краси // Знаменні дати: календар. – К., 2009. – С. 204-209.
Сохацька Є. Еліта українського духу / Є. Сохацька // День. – 2009. – 16 січ. (№ 4). – С. 8.
Табунський Я. Скрипаль слова із „серцем у руках” / Я. Табунський // Сільські вісті. – 2009. – 9 жовт. (№ 116). – С. 5.
Яновський О. Пісня про незнищенність краси / О. Яновський // Літературна Україна. – 2009. – 8 жовт. (№ 33). – С. 1.
2008
Вацеба О. У пісні незнищенність буття / О. Вацеба, Б. Якимович // Слово Просвіти. – 2008. – 30 жовт.-5 листоп. (№ 44). – С. 13.
Гаврилюк Ю. Поет із лемківським сонцем у кишені: Богдан-Ігор Антонич та його доля / Ю. Гаврилюк // День. – 2008. – 6 черв. (№ 99). – С. 8.
Даниленко І. Молитва в ліриці Богдана-Ігоря Антонича / І. Даниленко // Слово і час. – 2008. – № 8. – С. 22-39.
Ільницький М. „Концерт” Б.-І. Антонича: виміри музичної структури поетичного тексту / М. Ільницький // Слово і час. – 2008. – № 9. – С.64-69.
Лебедівна Л. У пошуках… ідеальної єдності: феномен Богдана-Ігоря Антонича / Л. Лебедівна // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 1. – С. 78-92.
Логвіненко Н. Український образ світу в творчості Богдана-Ігоря Антонича / Н. Логвіненко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. – № 3. – С. 19-25 ; № 4. – С. 7-10.
Мафтин Н. На березі вічності: модель художнього світу прози Богдана-Ігоря Антонича / Н. Мафтин // Етнос і культура. – 2008. – № 4-5. – С.156-161 ; Слово і час. – 2008. – № 6. – C. 51-56.
Різник Л. Від Львова до Бортянина / Л. Різник // Літературна Україна. – 2008. – 10 квіт.
Різник Л. Невблаганність часу / Л. Різник // Літературна Україна. – 2008. – 16 жовт. (№ 40). – С. 2.
2007
Бурбан В. Пагін з Шевченкового кореня / В. Бурбан // Сільські вісті. – 2007. – 30 жовт. (№ 123). – С. 1, 5.
Лубківський Р. Богдан-Ігор Антонич: третє повернення / Р. Лубківський // Літературна Україна. – 2007. – 13 груд. – С. 2,6,7.
Різник Л. Творець „Зеленої Євангелії” / Л. Різник // Літературна Україна. – 2007. – 29 листоп. – С. 1.
Якубовська М. „Я був хрущем і жив колись на вишнях…”: дні Богдана-Ігоря Антонича у Львові / М. Якубовська // Літературна Україна. – 2007. – 18 жовт. (№ 40). – С. 7.
2006
Витрикуш Г. Колова модель єдності світу в художній інтерпретації Б.-І. Антонича і поетів-шістдесятників / Г. Витрикуш // Вітчизна. – 2006. – № 9/10. – С. 149-159 ; Київ. – 2006. – № 12. – С. 161-171.
Ільницький Д. Літературознавчі погляди Богдана-Ігоря Антонича / Д. Ільницький // Слово і час. – 2006. – № 12. – С. 35-43.
Кирильчук О. Богдан-Ігор Антонич у радянському літературознавстві: рецептивні моделі Степана Трофимука та Дмитра Павличка / О. Кирильчук // Мандрівець. – 2006. – № 6. – С. 54-61.
Скрипник І. Антонич, Лорка : [про укр. та ісп. поетів] / І. Скрипник // Книжковий клуб плюс. – 2006. – № 9. – С. 18-19.
2005
Ільницький М. Образ нічного неба: архетип місяця у поезії Б.-І. Антонича та Ф. Г. Лорки / М. Ільницький // Урок української. – 2005. – № 7/8. – С. 21-24.
Мамчур-Бабій Р. Мешканець вишень – поет Антонич – іде у світ піснею вічного солов’я / Р. Мамчур-Бабій // За вільну Україну. – 2005. – 8 жовт. – С. 7.
Пономаренко О. Мотиви колядок, щедрівок та веснянок у поезії Б.-І. Антонича / О. Пономаренко // Українська мова і література в школі. – 2005. – № 7. – С. 46-55.

Оновлено 23-12-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка