Степанові Пушику – 65

Степанові Пушику – 65 : пам’ятка користувачу / Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка ; [уклад. І. Боднарчук ; відп. за вип. Л. Бабій]. – Івано-Франківськ, 2009. – 12 с.


КОРОТКА  БІОГРАФІЧНА  ДОВІДКА

Поет, прозаїк, фольклорист, літературознавець, журналіст, економіст, політик, культурно-громадський діяч. Член Національної спілки письменників (1971 р.). Кандидат філологічних наук (1991). Професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (2000 р.).
Народний депутат України 12 (1) скликання (1990-1994 рр.) від Коломийського виборчого округу № 199; входив до Демократичного блоку, Народної Ради. Член комісії з питань культури і духовного відродження, голова підкомісії національних меншин.
Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, П. Чубинського, премій ім. В. Стефаника, ім. О. Копиленка, М. Ірчана, міста Галича, Вільного українського університету в Нью-Йорку, фундації Воляників-Швабінських (2001 р.), журналів „Україна”, „Жінка”, „Березіль”, багатьох літературних конкурсів. Нагороджений орденом „За заслуги” III ступеня, медаллю, занесений до „Золотої Книги України – 2000”. За вагомий внесок у розвиток Української науки та культури нагороджений Дипломом Міжнародного відкритого Рейтингу „Золота Фортуна”.
Народився 26 січня 1944 р. у с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області в сім’ї хліборобів. Середню освіту здобув у Вікторівській семирічній школі №1 та в середніх школах села Комарів Галицького району і м. Косова. Закінчив Тлумацький сільськогосподарський технікум (1960-1964), Літературний інститут ім. О. М. Горького (Москва, 1967-1973). Захистив кандидатську дисертацію на тему: „Слово о полку Ігоревім” та слов’янська міфологія” (1991). Деякий час навчався на загальнонауковому факультеті Івано-Франківського педагогічного інституту та в докторантурі інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського НАН України.
Трудову діяльність розпочав у 14 років. У 1958-1964 роках працював у сільському господарстві. У 1964-1967 рр. проходив службу у лавах Радянської армії. З 1967 р. по 1972 р. – літпрацівник, кореспондент Івано-Франківської обласної газети „Прикарпатська правда”. У 1972-1987 рр. – голова ради обласного клубу творчої інтелігенції. У 1987-1990 рр. – керівник літературної студії Івано-Франківського педінституту ім. В. Стефаника. У 1990-1994 рр. – праця у Верховній Раді України. 1992-2002 рр. – асистент, старший викладач, доцент, професор Київського університету їм. Т. Шевченка, Івано-Франківської медичної академії, Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
1989-1990 рр. – голова оргкомітету і перший  голова Івано-Франківського  крайового  Товариства  української мови ім. Т. Шевченка „Просвіта”, член правління і головної ради товаристві член головної ради Національної спілки письменників, Міжнародної  асоціації   українознавців, Наукового товариства імені Т. Шевченка, редколегії, часописів „Дзвін”, „Березіль”, „Перевал” та ін.; ради товариства „Україна”, інших громадських організацій. Обирався делегатом з’їздів письменників в Україні починаючи з VI (1971 р.), учасник VIII з’їзду письменників СРСР; делегат всесвітніх форумів українців, Собору 1000-ліття християнства в Україні, міжнародних конференцій, „круглих” столів; обирався членом правління Фонду культури та ін.
У складі депутатів Верховної Ради Першого скликання за прийняття Декларації про суверенітет України та проголошення без’ядерного статусу держави був висунутий на здобуття Нобелівської премії миру. За прийняття Постанови та Акту незалежності України 24 серпня 1991 р. ім’я увіковічнене на панно у приміщенні Верховної Ради України в числі тих депутатів, хто проголосував за цей доленосний документ (2001 р.).
Писати почав з восьмирічного віку, друкуватися – з весни 1959 року. Прийнятий до Національної спілки письменників у березні 1971 р., до Українського ПЕН-клубу – 1989 р. Перша збірка „Зелена хвоя” видана на правах рукопису на ротапринті літературно-мистецьким клубом „Іскри юності” (1964). З того часу видав багато книжок поезії, прози, пісень, есеїстики.
Літературне ім’я здобув як автор слів дуже популярних пісень: „Треба йти до осені” (1966 р., музика О. Білаша), „Любисток” (О. Білаш, Б. Юрків), „Над горою місяць повен” (О. Білаш), „Козак гуляє (Не пийте хлопці)” М. Литвин, Б. Шиптур), „Гей, музики, грайте” (М. Магдій, Б. Дерев’янко), „А яблука падають” (О. Гавриш) і інші. На музику покладено близько 100 віршів, кращі видані збіркою „Співають гори. Пісні на слова С. Пушика” (1985), буклетами: „Любисток”, „Над горою місяць повен”, грамплатівками, аудіоальбомами, відеокліпами. Вони ввійшли до репертуарів Д. Гнатюка, Н. Яремчука. Ю. Гуляєва, М. Кондратюка, А. Мокренка, багатьох інших виконавців та ансамблів; автор сценаріїв вокально-хореографічних картин. Окремими збірками вийшли поетичні збірки: „Молоді громи” (1967 р.), „Золотий тік” (1971 р., відзначена літературно-мистецької премією ім. М. Ірчана), „Писаний камінь” (1973 р.), „Задума гір” (1980 р.), „Головиця” (1985 р.), „Луни” (1988 р.), „Галич” (1990 р.), „Заплаканий промінь” (1992 р.), „Хмаролом” (1998 р., вибрані поеми та вірші; відзначена літературно-мистецькою премією ім. В. Стефаника), „Сонети” (2002 р., в роботі); книжки для дітей „Маленьке шпаченя” (1976 р.), „Золотий човник” (1986 р.).
Зі шкільних років записує фольклор і на сьогодні має унікальну (понад 200 томів) збірку різних записів, мала частина яких видана книжками: народні казки „Чарівне горнятко” (у співавторстві, 1971 р.), „Казки Підгір’я” (1976 р.), „Золота вежа” (1983 р.), „Срібні воли” (1995 р.). Впорядкував і видав книжку ліричних пісень „Сміються плачуть солов’ї” (1989 р.), до якої включив власні записи фольклору.   Вийшли   „Пісні   Карпат”  (у   співавторстві 1972 р.), „Українські тости” (запис, впорядкування, 1995-2000 рр.). Поетичне світосприймання, добре знання народної поезії, фольклористичні експедиції, журналістська праця, мандрівки (С. Пушик побув в багатьох країнах світу, був учасником альпіністської експедиції в Гімалаях, майже в усіх республіках колишнього СРСР, населених пунктах Карпат, Закарпаття й Прикарпаття) синтезувалися в оригінальну прозу. Повість „Перо Золотого птаха” (1978, 1979, 1982, 1989 рр.) була новим явищем в українській прозі (відзначена 3-ю премією на конкурсі на кращу повість, роман про сучасника), жанрово (як роман з народних уст) твір „Страж-гора” підтвердив народження оригінального прозаїка (роман був висунутий на здобуття Шевченківської премії за 1982 р., а в 1990 р. за цей твір,  роман „Галицька брама”, повісті „Перо Золотого птаха” і „Ключ-зілля” була присуджена Державна (нині Національна) премія імені Тараса Шевченка. Роман витримав багато видань (1981, 1982, 1985, 1989 рр.).
Твори Степана Пушика, перекладені російською мовою, вийшли окремими виданнями. Добре зустріла критика збірку оповідань та повістей „Ключ-зілля” (1981 р.), повісті та есеї „Дараби пливуть у легенду” (1991 р.), новели та оповідання „Ватра на Чорній горі” (2001, відзначена першою премією Українського Вільного університету в Нью-Йорку фундації Воляників-Швабінських), повісті й оповідання „Славетний предок Кобзаря” (1991 р.), роман „Галицька брама” (1989 р.), книжки публіцистики „Івано-Франківщина” (1984 р.), „Українці в Сибіру” (2001 р., у співавторстві); низки фотоальбомів (спільно з В. Пилип’юком та О. Мінделем), „Івано-Франківщина” (1984 р.), „На Верховині тисячоліть” (1999 р.), „Місто на Бистрицях” (1999 р.), опублікував історичний есей „Бусова книга” (2001-2001 рр.).
Автор перекладу та багатьох досліджень про „Слово о полку Ігоревім”, „Моління Данила Заточника”, праць з літературознавства, фольклористики, етнографії, історіографії, краєзнавства, культурології, статей для енциклопедій та ін.
На сцені Івано-Франківського облмуздрамтеатру ім. І. Франка йшли вистави, п’єси „Земле моя” (у співавторстві), „Заплаканий промінь” (1996 р.), „Золотий тік” (1999 р.). Твори перекладалися на російську, англійську, башкирську, румунську, білоруську, польську, молдавську, італійську, іспанську, киргизьку, непальську, узбецьку, татарську та інші мови.
 
                     // Хто є хто : довід.-біогр. вид. – К., 2002. – С. 143.
ВИДАННЯ ТВОРІВ С. ПУШИКА
У ФОНДАХ ОУНБ ІМ. І. ФРАНКА

Твори в 6-ти томах. – Івано-Франківськ : Гостинець, 2004. –
Т. 1. Поезії. – 2004. – 536 с.
Т. 2. Поеми, пісні, вірші для дітей, переклади, повісті. – 2005. – 596 с.
Т. 3. Страж-гора ; Ватра на Чорній горі. – 2004. – 564 с.
Т. 4. Галицька брама ; Славетний предок Кобзаря. – 2006. – 564 с.
Зелена борода : вірші. – Т. : Богдан, 2004. – 64 с.
Новинкар : вірші. – Т. : Богдан, 2004. – 24 с.
Сенети : поезії / С. Пушик. – Івано-Франківськ : Гостинець, 2004. –192 с.
Страж-гора : роман з нар. уст / передм. П. Сороки. – К. : Етнос, 2004. – 640 с.
Ватра на Чорній горі : оповід. та новели. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. – 368 с.
Славетний предок Кобзаря : повісті та новели. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. – 224 с.
Бусова книга // Березіль. – 2000. – № 3-4. – С. 58-111 ; № 5-6. – С. 88-111 ;  № 7-8. – С. 114-143.
Хмаролом : вибр. вірші, поеми та пісні. – К. : Дніпро, 1998. – 432 с.
Срібні воли : казки з гір і підгір’я в записах С. Пушика. – К. : Веселка, 1995. – 398 с.
Українські тости / зібрав та упоряд. С. Пушик. – К. : Фотовідеосервіс, 1995. – 96 с.
Галич : поезії. – К. : Молодь, 1990.  – 120 с.
Дараби пливуть у легенду : повість, есе, оповіді. – К. : Рад. письм., 1990. – 334 с. ; іл.
Галицька брама : роман. – Ужгород : Карпати, 1989. – 411 с.
Луни : поезії. – К. : Рад. письм., 1988. – 180 с.
Страж-гора : роман, повість, оповід. – К. : Дніпро, 1988. – 511 с.
Сміються, плачуть солов’ї... : зб. укр. нар. пісень про кохання. – К. : Молодь, 1988. – 128 с.
Головиця : поезії. – Ужгород : Карпати, 1985. – 142 с.
Співають гори : вокал. тв. на сл. укр. поетів. – К. : Муз. Україна, 1985. – 71 с.
Страж-гора : роман-сказ, новеллы / авторизир. пер. с укр.       Ю. Денисова. – М. : Сов. писатель, 1985. – 304 с.
Івано-Франківщина. – К. : Україна, 1984. – 48 с.
Золота Вежа : укр. нар. казки, легенди, притчі, записані С. Пушиком. – Ужгород : Карпати, 1983. – 224 с.
Перо золотой птицы : повести / пер. с укр. Ю. Денисова. – М. : Сов. писатель, 1982. – 392 с.
Страж-гора : роман з народних уст / вступ. ст. Л. Новиченка. – К. : Рад. письм., 1982. – 190 с.
Ключ-зілля : оповід., повість. – К. : Молодь, 1981. – 216 с.
Страж-гора : роман з нар. уст. – К. : Дніпро, 1981. – 173 с. – (Серія „Романи й повісті”)
Задума гір : поезії. – К. : Рад. письм., 1980. – 93 с.
Перо Золотого Птаха : повість. – Ужгород : Карпати, 1978. – 272 с.
Казки Підгір’я. – Ужгород : Карпати, 1976. – 202 с.
Писаний Камінь : кн. лірики. – Ужгород : Карпати, 1973. –    120 с.
Золотий тік : поезії. – Ужгород : Карпати, 1971. – 84 с.
Молоді громи : поезії. – Ужгород : Карпати, 1967. – 20 с.

ПРО ПИСЬМЕННИКА

Указом Президента України № 549/2007 від 22 черв. 2007 року [присвоєно почесне звання „Заслужений діяч мистецтв України”    С. Г. Пушику] // Літературна Україна. – 2007. – 19 лип. – С. 2.
Степан Пушик // Кодлюк Я. 120 розповідей про письменників / Я. Кодлюк, Г. Одинцова. – К., 2006. – С. 114-116.
Фольклорна природа прозових творів Степана Пушика // Хороб С. На літературних теренах / С. Хороб. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 370-376.
 Майстер слова // Хто є хто на Івано-Франківщині. – К., 2006. – С. 55.
Степан Пушик : біогр. довід. ; поезія // Дивосвіт „Веселки” : антол. л-ри для дітей та юнацтва. Т. 3. – К., 2005. – С. 516-519.
Слово і доля : зб. на пошану письм. проф. С. Пушика. – Івано-Франківськ, 2004. – 330 с.
До першовитоків: (Два штрихи до творчої лабораторії Степана Пушика) // Качкан В. Хай святиться ім’я твоє. Кн. 5 / В. Качкан. – Л., 2002. – С. 303-311.
Степан Пушик : [біогр. довід.] // Крет Н. Гуцульщина літературна / Н. Крет. – Косів, 2002. – С. 327-330.
Савчук І. Гуцульщина у дзеркалі поезій Степана Пушика // Хрестоматія з гуцульщинознавства. – Косів ; Снятин, 2001. – С. 70-75.
Салига Т. Відлитий у строфи час : (Літ.-критич. ст.) / Т. Салига. – Л., 2001. –  С. 66-74, 315-321.
Слоньовська О. Був такий поет, що бачив / О. Слоньовська // Хрестоматія з гуцульщинознавства. – Косів ; Снятин, 2001. – С. 65-75.
Степан Пушик : [біогр. довід., поезії] // Від Карпат до Опілля : твори письм. Івано-Франківщини. – Коломия, 2001. – С. 326-341.
Тарнашинська Л. Степан Пушик // Тарнашинська Л. Закон піраміди. – К., 2001. – С. 196-199.
Пушик Степан : [біогр. довід.] // Просвіта Івано-Франківська : минуле й сучасне / за ред. В. Бойка. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 140-142.
Степан Пушик : [біогр. довід.] // Пелипейко І. Гуцульщина в літературі / І. Пелипейко. – Косів, 1997. – С. 72.
Хто є хто в Україні. – К., 1997. – С. 217.
Пушик Степан : [біогр. довід.] // Сеньків І. Гуцульська спадщина / І. Сеньків. – К., 1995. – С. 337.
С. Пушик: „Тоді навіщо нам зрячим очі?” // Юсип Д. При світлі слова / Д. Юсип. – Коломия, 1994. – С.62-73.
Дубич М. Віктор Ющенко привітав Степана Пушика [з 65-річчям] / М. Дубич // Галичина. – 2009. – 29 січ.-4 лют. (№ 14-15). – С. 2.
Пушик С. П’ять „добрих речей” Степана Пушика : [інтерв’ю з письм. / розмовляла Л. Тугай] // Галичина. – 2009. – 27 січ. (№ 13). – С. 7.
Сохан М. Отут мойого предка слід… : [про письм. С. Пушика з Вікторова Галиц. р-ну] / М. Сохан // Галицьке слово. – 2009. – 24 січ. (№ 2.).
Балабко О. Степан Пушик як візитівка Прикарпаття / О. Балабко // Вечірній Івано-Франківськ. – 2008. – 29 трав. – С. 10-11.
Козацький полковник Степан Пушик // Галичина. – 2008. – 29 трав. – С. 10.
Крайній І. Знавець заклинань і хранитель прокльонів / І. Крайній // Україна молода. – 2007. – 15 черв. – С. 19.
Його знає не тільки Україна… // Університет. – 2007. – № 5 (груд.).
Мороз Н. Спогади про друга : [про дружбу С. Пушика й І. Івасюка, їхню пісенну співпрацю] / Н. Мороз // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 12. – С. 43-44.
Степан Пушик – найкращий : [письм. присвоєно премію ім. І. Нечуя-Левицького за 2007 р. Укр. фондом культури] // Галичина. – 2007. – 15 груд.
Яремійчук Р. З книги моєї пам’яті. Три постаті: Василь Іваницький, Віра Вовк-Селянська, Степан Пушик / Р. Яремійчук // Перевал. – 2007. – № 2. – С. 171-177.
Баран Є. Степан Пушик у вимірах часу / Є. Баран // Етнос і культура. – 2005-2006. – № 2-3. – С. 271-272.
Н. С. „Тільки з праці зазнаєш хісна…” / Н. С. // Галичина. – 2005. – 19 берез.
Будуйкевич Н. Галицький Боян / Н. Будуйкевич // Студент Прикарпаття. – 2004. – № 1.
Вільшук М. Степан Пушик. Погляд зблизька / М. Вільшук // Освітянське слово. – 2004. – 12 лют.
Дичка Н. Хай будуть завше зорі і слова / Н. Дичка // Нова Зоря. – 2004. – 23 січ.
Ільєва Г. Фольклористична діяльність Степана Пушика / Г. Ільєва // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 1-2. – С. 59-64.
Качкан В. За престолом духовності нації / В. Качкан // Перевал. – 2004. – № 1. – С. 93-109.
Логвиненко О. Родом з народної мудрості / О. Логвиненко // Літературна Україна. – 2004. – 1 лип.
Михайлюк Б. Вартовий галицької брами / Б. Михайлюк // Рідна земля. – 2004. – 22 січ.
Назарчук Д. Людина, в якої найбільший на планеті щоденник / Д. Назарчук // Голос України. – 2004. – 11 листоп. – С. 20.
Салига Т. Як упіймати перо золотого птаха / Т. Салига // Дзвін. – 2004. – № 1. – С. 121-128.
Слоньовська О. „Душа, мов калина, цвіте…” / О. Слоньовська // Західний кур’єр. – 2004. – 22 січ. – С. 19.
Смоляк О. Загадки поетової долі / О. Смоляк // Галичина. – 2004. – 24 січ.
Табачин Л. Це я тобі, мій ясночолий краю, віддав любов і силу молоду : притча про таланти ювіляра : [С. Пушика] / Л. Табачин // Краєзнавець Прикарпаття. – 2003. – № 3. – С. 72.
Талалай Л. Син Прикарпаття, співець України / Л. Талалай // Захід. – 2004. – 29 січ.
Дичка Н. Аби не всохло коріння й не згасла ватра... / Н. Дичка // Слово Просвіти. – 2003. – № 9 (лют.).
Пушик С. Як чорний кінь я орю свою ниву... / С. Пушик  // Галичина. – 2002. – 3 січ.
Степана Пушика премійовано в Нью-Йорку : [премія фонду ім. Воляників-Швабінських при фундації Укр. Вільн. ун-ту в Нью-Йорку] // Галичина. – 2002. – 16 лют.
Сорока П. Краєвиди часу / П. Сорока // Дзвін. – 2002. – № 5-6. – С. 102-109.
Баран Є. Пушик – раз, Пушик – два / Є. Баран // Літературна Україна. – 2001. – 11 жовт.
Качкан В. „Бусова Книга”: світ забутих предків / В. Качкан // Галичина. – 2000. – 18 листоп.
Боднарчук Н. Під знаком Водолія – письменник Степан Пушик / Н. Боднарчук // Західний кур’єр. – 2000. – 18 лют. – С.9.
„Живу як той гірський потік” // Галичина. – 1999. – 26 січ.