„Життя, осяяне красою”

      
     Пам’ятка користувачу „Життя, осяяне красою” присвячена 75-річчю від дня народження  видатної української художниці, заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Всеукраїнської премії ім. Катерини Білокур, лауреата премії ім. Ярослава Лукавецького Парасці Петрівні Хомі.
         Видання розкриває сторінки життя і творчості української художниці, особливості техніки художнього стилю виконання робіт. Представлені документальні джерела Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка та Інтернет джерела.
         Пам’ятка рекомендована численним прихильникам таланту Параски Хоми, всім, хто виявляє інтерес до творчості та життєвого шляху майстрині. Розраховане на широке коло шанувальників образотворчого мистецтва.
         Пропозиції та замовлення просимо надсилати за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 22. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка, відділ літератури з мистецтва, тел. 75-01-32.
E-mail admin@lib.if.ua
      Укладач: Н. С. Кожак
 
 
            Відповідальний за випуск: Л. В. Бабій
 Тираж 25 прим.
                                                                                                                                                                                     Івано-Франківська обласна універсальна
наукова бібліотека імені Івана Франка 2008
        
                   
     Прикарпаття – чарівний, мальовничий край, багатий народними талантами, які своїм мистецтвом відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.
 Серед багатьох славних народних майстрів Івано-Франківщини ім’я Параски Хоми займає особливе місце. Господь дарував цій жінці великий талант, який вона гідно поклала на вівтар служіння українському мистецтву.
     Народилася Параска Хома 10 листопада 1933 року в мальовничому селі Чернятині Городенківського району.
     Цей день в Україні є днем святої Параскеви. Хто знає, можливо, сама свята Параскевія наділила мисткиню талантом бачити навколишню красу іншими очима і за допомогою пензля та фарб відтворювати його на папері. Земля і природа – це ті два джерела, які напували її, створюючи світогляд майбутньої художниці.
     Ще з раннього дитинства художниця полюбила квіти, як сонце, небо і пташиний спів. Полюбила до нестями, вважаючи їх ніби живими істотами. Вона могла годинами простоювати біля цих ніжних витворів природи, красивих і запашних.
     Добре запам’яталися Парасці Петрівні дні дитинства, насичені роздумами і переживаннями.
     Коли в рідному Чернятині прокладали дорогу-бруківку, місцеві робітники обтісували камінь, з якого інколи вилітали кольорові стержні. Дитиною художниця збирала їх і вони слугували їй олівцями. В дитячому серці назавжди закарбувався спомин про квіти, які росли в той час у панському дворі. Їх красу, велич згодом художниця відтворила у своїх чудових картинах. Любила Парасочка ліпити з глини фігурки пташок, коників, а також вишивати та в’язати.
     Параска Петрівна не закінчувала спеціальних художніх шкіл чи студій. Свої перші кроки художньо-образного пізнання зробила в колі сім’ї. Від малюнка до малюнка щораз дужче виявлявся її талант декоративного відображення природи, вміння наповнити свої твори пісенною інтонацією, мажорним настроєм. Особливо вражають серії „Квіти”, „Маки” (100 малюнків), „Пісні квітів”, „Моя квітуча земля”, „Сонячний май”, панно-вінки, присвячені Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Василеві Стефаникові та іншим.
     Завдяки Божому провидінню молодий художник Юліан Савка, викладач тодішнього Косівського художнього училища прикладного мистецтва, зміг угледіти цінність мальовок П. Хоми і показати їх митцям Львівської картинної галереї Б. Возницькому та В. Овсійчуку.
     Так у 1968 році відбулася перша персональна виставка у Львові, яка шокувала і дивувала глядачів. Теплі відгуки свідчили про високий рівень майстрині та надзвичайний талант сільської малярки.      З тріумфом пройшли і наступні виставки: в музеї  Т. Шевченка у Києві, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї, в музеї етнографії та художнього промислу у Львові, в Українському фонді культури у Києві.
     На перший погляд, усі її картини прості і звичайні. Але якщо вдивитись, то побачиш безмежне поле, на якому важкий колос жита переплітається з червоним маком, а між ними – синьоокі волошки.
      Квітучий дивосвіт народної художниці захоплює безмежною життєдайною силою, красою і величчю природи, допомагає побачити і осягнути вічну таїну творення.
      Художниця у своїй творчості часто звертається до народної пісні, сама любить співати, знає сотні пісень. Мальовки, створені під враженням проспіваних пісень, підтверджують слова О. Довженка: „Пісня – геніальна біографія українського народу”.
     Квіткове розмаїття Параски Хоми з Чернятина додає пишного цвіту у вінок мистецтва України.
     У творчому доробку майстрині понад 5 тисяч творів. Частина з них зберігається в музеях Києва, Львова, Канева, Івано-Франківська, Снятина, частина – в збірках Москви, Санкт-Петербурга, в приватних колекціях США, Канади, Польщі, Австралії.
     Параска Петрівна Хома – Член Національної спілки художників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України, лауреат Всеукраїнської премії ім. К. Білокур та обласної премії ім. Я. Лукавецького, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ-го ступеня.
     Видатна художниця сьогодні в зеніті слави і загального визнання, своїм талантом і надалі щедро примножує славу українського мистецтва.
                        Література про життя і творчість Параски Хоми
     Параска Хома : альб. / упоряд. Я. Хома ; авт. ст. С. Хома. – Івано-Франківськ : Нова Зоря,  2005. –  56 с.
     Параска Хома : каталог виставки [буклет] / В. Корпанюк. – Івано-Франківськ, 2003.
     Франків В. Нев’янучі квіти : нарис // Франків В. Нев’янучі квіти / В. Франків. – Чернівці, 1993. – С. 3-35.
     Параска Хома : альб. / авт.-упоряд. В. А. Качкан. – К. : Мистецтво, 1983. –  95 с. : іл.
                                                      ***
     Кара-Васильєва Т. Майстри народного малювання // Кара-Васильєва Т.  Творці дивосвіту / Т. Кара-Васильєва. – К., 1984. – С. 107-108.
     Єрушевич Т. Де живе сонце / Т. Єрушевич // Галицький кореспондент. – 2008. – 21 лют. – С. 24.
     Костюк І. Забута майстриня / І. Костюк // Галицький кореспондент. – 2007. – 13 верес. – С. 20.
     Кушніренко Н. Ані мазка чорної фарби / Н. Кушніренко // Галицький кореспондент. – 2007. – 8 берез. – С. 2.
     Таможня А. Розмай таланту / А. Таможня,   Л. Зоріна // Прикарпатська правда. – 2007. – 23 лют.
     Тугай Л. „Якщо я малюю – я живу!” / Л. Тугай // Галичина. – 2007. – 15 берез.
     Єрмоленко Н. Парасчині журавлі / Н. Єрмоленко // Експрес. – 2007. – 8-15 берез.
     Зоріна Л. Подарунок мамі / Л. Зоріна // Вечірній Івано-Франківськ. – 2007. – 25 січ.
     Назарчук Д. „Над усе люблю квіти...” / Д. Назарчук // Голос України. – 2003. – 8 листоп.
     Мельник В. Квітковий дивосвіт Параски Хоми / В. Мельник // Галичина. – 2003. –  13 листоп.
     Ковальчук Х. Дивлюся на квіти і не надивлюся... / Х. Ковальчук // Галичина. – 2003. – 8 листоп.
     Кушніренко Н. Від буряків – до мольберта / Н. Кушніренко // Експрес. – 2003. – 28-30 листоп. – С. 7.
     Дмитрів І. До ювілею художниці Параски Хоми вийде у світ альбом / І. Дмитрів // Захід. – 2003. – 2 жовт.
     Стефурак А. Життя між кетягів суцвіть  / Н. Стефурак // Галичина. – 2002. – 17 груд..
     За творчий доробок : [майстрині худож. розпису Парасці Хомі присуджено обл. премію ім. Я. Лукавецького] // Галичина. – 2002. – 22 черв.
     Мельник В. Декоративний живопис – це її Україна  / В. Мельник // Галичина. – 2002. – 19 берез.
     Стефурак Н. У храмі природи руку їй ставив Господь / Н. Стефурак // Галичина. – 2001. – 10 квіт.
     Параска Хома – лауреат премії імені Катерини Білокур // Галичина. – 1999. – 11 груд..
     Хома Параска : Мені найкраще малюється на самоті і в свята : [розмова з нар. худож. з Чернятина / бесіду вів М. Болотенюк] // Галичина. – 1999. –   18 груд.