Жінка і війна: історії боротьби у програмі «Є що почитати!»
26 лютого 2025 року в ефір вийшов 7-й випуск програми «Є що почитати!», яка втілюється в рамках спільного проєкту Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка та обласного телебачення «Галичина».
Жіночі книжки про війну - це не просто історії, а живий біль, що вплетений між сторінками. Це надірвані голоси матерів, які ховають своїх синів. Це щоденники волонтерок, що витирають кров з бинтів. Це пекучі спогади дівчат, що втратили юність між вибухами і сиренами. Тому, імовірно, такі розповіді, що на сучасному етапі репрезентують собою новітній художній дискурс, отримують найбільше популярності. Скоріш за все таємниця цього феномену полягає у тому, що у таких книжках немає вигаданих героїв. Тут є справжні жінки: ті, що чекають, ті, що воюють, ті, що шукають правду. Звісно, є й ті, що пишуть, бо не можуть мовчати, та їхній індивідуальний художній світ такий, яким його бачить лише жінка, але не тільки на передовій, а й у серцях, у домівках, у порожніх колисках і листах, що ніколи не отримають відповіді...
Гнітючі історії такого жіночого болю і стали об'єктом нової розмови у програмі «Є що почитати», яку вели між собою незмінні ведучі - завідувачка відділу краєзнавчої літератури Ірина Фотуйма та журналістка ОТБ «Галичина» Ольга Бабенко.
Є книги, що залишають слід, що стають болем, який ти несеш у собі ще довго після останньої сторінки. «Доця» Тамари Горіха Зерня - саме така книга. Це роман про війну, але не лише про ту, що гримить вибухами на фронті. Це про війну всередині людини - війну за любов, за гідність, за своє місто, за себе. Доця - молода жінка, яка не була готова до війни, як і всі ми, але коли прийшов час, вона не змогла стояти осторонь. Дівчина стала частиною спротиву, невидимою ниткою, що зшиває розірваний світ. Текст болить. Кожне слово як уламок реальності, що врізається в душу. Тут немає пафосу чи зайвого героїзму - лише справжні люди, які виживають, допомагають, борються. Це історія не однієї жінки, а тисяч таких, що у найтемніші часи знаходять у собі світло.
Роман «Покров» Люко Дашвар - це історія, що нагадує: наша сила - у нашому корінні. Це подорож крізь час, історію та людські долі, де минуле переплітається із сучасністю, а містика - з реальністю. Крізь фабулу всього роману простежується образ жінки, яка шукає правду про своє походження, але натомість знаходить набагато більше - відгомін століть, тінь козацьких предків та незримий зв'язок поколінь. Книга розгортається на тлі подій, що змінюють Україну, і нагадує нам: справжня сила - у пам'яті, у зв'язку з рідною землею, у покрові предків, який захищає та веде вперед.
Книжка Марії Матіос «Мами́» охоплює реальні історії з життя 5 матерів. Усі вони різні, у кожної своя доля, але об'єднує їх одне - найстрашніше, що може спіткати маму, - втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства. Письменниця майстерно вплітає у свою прозу історію, реальні події та особливості трагедії, змушуючи читати і відчувати кожну сторінку серцем. Це не просто книга - це крик про правду, яку не можна заглушити навіть найгучнішими вибухами.
Отож, щиро рекомендуємо прочитати пропоновані книги, відчути палітру усіх людських емоцій, усвідомивши цінність та важливість літератури як терапевтичного чинника у житті кожної людини.
Горіха Зерня Т. Доця : роман / Т. Горіха Зерня. - Київ : Білка, 2019. - 288 с.
Дашвар Л. Покров : роман / Л. Дашвар. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 384 с.
Матіос М. Мами́ : драма на шість дій / М. Матіос. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. - 283 с.
