Ольга Кобилянська: слово зворушеного серця
24 листопада 2023 року з нагоди 160-річчя від дня народження Ольги Кобилянської (1863-1942), української письменниці, громадсько-культурної діячки фахівці відділу абонементу Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнули ювілейну книжкову виставку-вшанування «Ольга Кобилянська: слово зворушеного серця».
Ольга Юліанівна Кобилянська народилась 27 листопада 1863 року в містечку Гумора на Південній Буковині (тепер Румунія) в родині дрібного службовця. У багатодітній збіднілій шляхетській родині (7 дітей) Ольга була четвертою дитиною. Батько, Юліан Якович Кобилянський, працював на посаді судового радника. Мати, Марія Йосипівна Вернер, походила із німецько-польського роду.
Дитинство і юність пройшли в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг, а також у селі Димка. У зв'язку з переведенням батька по службі родина часто переїжджала з місця на місце. Із 1901 року і до кінця життя жила в Чернівцях. Закінчила чотирикласну німецьку школу, оскільки у 60-80-х роках ХІХ ст. українських шкіл у Південній Буковині не було. Продовжити навчання не мала змоги через нестачу грошей для оплати. Глибокі знання Ольга Кобилянська одержала шляхом самоосвіти. У родині розмовляли переважно польською та німецькою мовами, але батько подбав про те, щоб дочка приватно вивчила й українську мову. У підлітковому віці почала писати вірші німецькою мовою. У 1880 р. Ольгою Кобилянською було написано перше німецькомовне оповідання «Гортенза, або Нарис з життя однієї дівчини». Німецька мова і культура позитивно впливали на розвиток творчої особистості. Вони давали змогу їй долучитись до загальнолюдської культури. Але з кінця 80-х років увага письменниці зосереджується на житті та культурній спадщині українського народу.
Друкуватися почала в 90-х роках ХІХ ст. У 1894 році у львівському альманасі «Зоря» вийшла повість «Людина», написана Ольгою Кобилянською українською мовою. Це була перша спроба розкрити проблему емансипації жінки, її принижене становище у суспільстві. У цей же період були опубліковані повість «Царівна», новели «Жебрачка», «Природа», «Аристократка». «Царівна» була позитивно оцінена І. Франко: «Се перша у нас повість, основана не на інтригах та любовних пригодах, а на психічній аналізі буденного життя пересічних людей». У тому ж 1894 році Ольга Кобилянська бере участь у створенні «Товариства руських жінок на Буковині», обґрунтувавши мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху».
Доля жінки - головна тема творчості письменниці. Один із її найкращих творів про кохання - це романтична повість «У неділю рано зілля копала». В основі повісті лежить тема пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Практично через усю творчість О. Кобилянської проходить тема морально-етичних проблем життя інтелігенції: від ранніх творів до роману «Апостол черні». Ще однією з важливих тем творчості письменниці було правдиве зображення життя села. Повість «Земля» стала видатним явищем не тільки української, а й світової літератури. Твори Ольги Кобилянської були перекладені німецькою, польською, чеською мовами.
На книжковій виставці представлено художні твори письменниці з фондів бібліотеки, а саме: повісті «Царівна», «Людина», «Апостол черні», «Земля», «Через кладку», «За ситуаціями», «У неділю рано зілля копала», збірка малої прози «Огрівай, сонце», а також видання про життя і творчість ювілярки: Левченко Г. «Зачарована казка життя Ольги Кобилянської», Луців Л. «Ольга Кобилянська», Гузар З.П. «Ольга Кобилянська», Гундорова Т. «Femina melancholica», Вознюк В. «Буковинські адреси Ольги Кобилянської» та інші.
Запрошуємо усіх шанувальників творчості Буковинської Орлиці - Ольги Кобилянської завітати до відділу абонементу на ювілейну книжкову виставку вшанування «Ольга Кобилянська: слово зворушеного серця».
