Петро Калнишевський: постать та епоха
8 липня 2021 року у відділі загального читального залу Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка із циклу ювілейних виставок «Галерея видатних особистостей» розгорнуто книжкову виставку , приурочену до 330 річчя від дня народження Петра Івановича Калнишевського (липень 1691-1803), українського політичного і військового діяча, останнього кошового отамана Запорозької Січі.
Петро Іванович Калнишевський (1691-1803) - кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765-1775 рр. , видатний український державний, культурний та релігійний діяч. Кавалер Ордену Андрія Первозванного, політичний в'язень Російської імперії.
Питання про місце і рік його народження досі залишається дискусійним. Ймовірною датою його народження є 1690 чи 1691 рік, щодо місця народження, то найвірогіднішим вважається факт його походження з с. Пустовійтівка Лубенського полку (тепер Роменський район, Сумська область). Припускають, що на Січ Петро Калнишевський потрапив після 1739 р., тобто по закінченню російсько-турецької війни 1735-1739 рр.
Перші згадки про Петра Калнишевського з'являються у джерелах 1750-х років: він належав до Кущівського куреня Війська Запорізького Низового, з 1752 р. згадується як похідний полковник, з 1754 р. - як військовий осавул, пізніше - як військовий суддя. У 1762 р. Петро Калнишевський був обраний кошовим. Участь Війська Запорізького Низового у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. була відзначена подякою від імператриці Катерини, а кошового отамана, який очолював запорожців в походах до Очакова, Кінбурна та інших фортець і організував козацьку розвідку в Криму, було нагороджено золотою медаллю з діамантами.
Петро Калнишевський виконував дипломатичні місії і брав участь у переговорах з представниками Османської імперії і Кримського ханства, неодноразово їздив з депутаціями до Петербурга, обстоював військові та адміністративно-територіальні права Запоріжжя. Дбав про поширення хліборобства і торгівлі у запорозьких степах, тим самим перешкоджаючи планам Росії щодо колонізації причорноморських степів та посилення російської присутності в Україні.
Петро Калнишевський був дуже набожною людиною - власним коштом спорудив і відремонтував багато православних храмів: св. Петра і Павла у Межигірському монастирі поблизу Києва, Покрови Пресвятої Богородиці в Ромнах, Різдва Богородиці в Лохвиці, св. Трійці в Пустовійтівці, св. Миколая в Смілі та інших містах і селах, опікувався обладнанням головної церкви Запорозьких Вольностей - січової Покровської.
У квітні 1775 року російський уряд прийняв рішення щодо ліквідації Запорізької Січі. Січові укріплення і всі споруди на території фортеці було розібрано, архів і військову скарбницю з клейнодами і коштовностями вивезено. Калнишевського було заарештовано і довічно заслано до Соловецького монастиря, куди доправлено наприкінці липня 1776 року.
Петра Калнишевського утримували на Соловках у одному з казематів Головленківської тюрми, у 1792 році його було переведено в одиночну в'язницю біля Поварні.
Указом нового імператора Росії Олександра Павловича від 2 квітня 1801 року він був помилуваний за загальною амністією й отримав право на вільний вибір місця проживання. За своїми літами (йому йшов 111 рік) і станом здоров'я залишився ченцем у монастирі, де й помер на 113 році життя 12 листопада (31 жовтня) 1803 року.
В Україні на його честь названі вулиці, пам'ятні знаки, срібні пам'ятні монети та навіть військові підрозділи.
У 2008 році Українська православна церква Київського патріархату приєднала його до лику святих. Цей наш славетний предок жив у трьох століттях: сімнадцятому, вісімнадцятому та дев'ятнадцятому.
А чи усі ми пам'ятаємо цю велику людину?
Читальний зал обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка пропонує вашій увазі книжкову виставку «Петро Калнишевський: постать та епоха». Ви можете ознайомитися з такими цікавими виданнями: «Історія Запорозької Січі», «Історія України в особах. Козаччина», О. Апанович «Козацька енциклопедія», О. Апанович «Чортомлицька Запорізька Січ», В. О. Голобуцький «Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734-1775 рр.)», Б. Сушинський «Козацькі вожді України» та інші видання.
Завітайте у відділ читального залу та ознайомтеся з життям і діяльністю славетної людини, присвяченим боротьбі за Україну.
Чекаємо на зустріч з вами.