Зустріч із родинами села Бонарівка
03 червня 2018 р. відділ літератури з мистецтва Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка в рамках «Лемкоклубу» провів зустріч із родинами села Бонарівка.
Галина Пристай, завідувач відділу літератури з мистецтва, член Лемкоклубу, щиро привітала усіх хто завітав на зустріч. А це – кілька десятків нащадків і жителів села Бонарівка, яке тепер на території Польщі. Чергове засідання Лемкоклубу відбулось, аби вшанувати пам'ять про предків, свою історичну батьківщину. Люди приїхали з кількох районів Івано-Франківщини та Львова. До речі, дуже багато жителів цього села та їхні нащадки проживають зараз у селі Глибока Коломийського району.
Захід розпочався із благословення о. Ігора Андрусяка, який служить у храмі Покрови пресвятої Богородиці УГКЦ села Глибока, що поруч із слищем Отинія. Більшість його парафіян – вихідці із Бонарівки, їх діти та внуки. З ними він і приїхав до обласного центру.
На столах була розміщена імпровізована виставка старих бонарівських фотографій та інших раритетів, пов’язаних із селом. ЇЇ експонати привезли сюди представники різних бонарівських родів. Виставка викликала велике зацікавлення, адже кожен бачив тут, збережені об’єктивом для вічності, не лише важливі події історії села, але і своїх батьків, дідів, прадідів…
Продовжила зустріч чудовою, але смутною піснею «Зашуміли ліси» Дарія Совтисік з с. Глибоке. А далі слово взяли ініціатор й співорганізатор свята, нащадок бонарів’ян Орест Шуплат та голова лемкоклубу Анна Кирпан. Присутні побачили на екрані краєвиди села, давні фотознімки, пригадали його історію. Почули розповідь журналістки Наталії Асатурян, батько якої, Зиновій Буцьо, теж бонарів’янин.
Давні пісні з Бонарівки виконав ансамбль із села Глибока, Коломийського району під керівництвом Івана Кушніра, колишнього багаторічного керівника знаменитого лемківського хору «Лемковина». Далі читали свої поезії бонарівські поети: Лешко Смаґула та Микола Ґолей, а Зіновій Кочмарський розповідав, як зі Львова мандрував до Бонарівки на велосипеді.
Присутні обмінялися контактними даними, домовилися і надалі спілкуватися, записувати спогади найстарших мешканців села, обмінюватися інформацією стосовно культури і традицій лемків, планувати спільні поїздки на Лемківщину та знову зустрічатися на засіданнях Лемкоклубу.
