Зустріч з творчим тандемом

12 березня 2015 року напередодні Всесвітнього дня поезії в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбувся творчий вечір поетеси Власти Власенко і фотохудожника Руслана Трача.

Не бійся

Бо це не втеча, це просто біг

А той, хто прийшов стріляти

Не знає твоїх доріг

                  Власта Власенко

Ведуча літературного вечора директор бібліотеки Людмила Бабій представила присутнім авторів поетичних і фотографічних текстів Власту Власенко і художника Руслана Трача, які своєю творчістю дають можливість глядачу і слухачу доторкнутись до поезії через музику і фотографію.

Ковалюк Богдана ( літературний псевдонім  Власта Власенко) за фахом педагог, багато років працювала на державній службі. Та у цієї чарівної вродливої жінки романтично-ліричне серце справжнього митця поетичного Слова, яке додає їй сил і віри у житті, будить потребу протистояти буденщині, зігріває у хвилини тривог.

У своїх віршах вона легко, вільно передає світові свої сокровенні почуття і переживання, відкриває серце навстіж без жодних зусиль над собою, жодної штучності, зумисності. Її думка сягає висоти неба без огляду на те, а що там, під крилом вимовлених нею сповідальних слів, вражаючи читача рівнем духовності творця Слова, захованою глибоко у сферах підсвідомої асоціативності, де дозрівають плоди справжньої поезії.

Я прийду коли місяць стемниться,
коли зірка травою стелиться,
не перегини бартку - вломиться...
за мене мій ангел молиться,
до мене мій ангел хилиться,
помолиться - не помилиться,
як я стану в тебе під хатою
може мальвою, може мятою
і дивитимусь в скло, як в очі.

Поезія Власти Власенко вражає і вабить різножанровістю, чутливістю до вібрацій часу і порухів людської душі, глибокою філософічністю, багатою образністю і метафоричністю, щемливим ліризмом - усім тим, що творить красу рідного Слова. У її творах є  щось нерозгадано-ностальгійне, ніби поетеса по-материнськи дослухається до далекого звучання молитовної музики, яку може чути тільки жіноче серце.

Не бійся
Вітер вистудить страх
Ти вже шкірою чуєш
Починається вовчий шлях...

На вечорі вірші авторки перепліталися із світлинами фотохудожника Руслана Трача, який представив свій проект «Инчий світ». Суть проекту - за допомогою фотографій творити власний мистецький простір, для якого потрібно три складових. Перша складова - людина, яка несе в цей світ життя, почуття, спілкування; друга складова - речі, які ми використовуємо в житті і приносимо в світ; і третя складова - місце, яким для автора є гори Карпати.

«Я належу до гуцулів і наш характер скріплений горами. Твердими, веселими, мрійливими, великими. Для мене Карпати - це не просто натхнення. Це усі смисли, які дають розуміти, для чого народився, для чого призначений», - розповідає Руслан. На запитання, звідки росте коріння захоплення фотографією, воліє відповідати по-філософськи: «Це мій світогляд. Так я можу розуміти світ, взаємодію із ним. Для мене фотографія - це більше ніж фото. Кожна фотосесія - спосіб доторкнутись до невидимого світу. Світу ідей, образів. Для сучасних людей вода - це просто вода, дерева - просто дерева. Один із важливих для мене принципів - це показувати світ, з яким треба взаємодіяти, поважати і який вимагає розуміння».     

Почути поетичне слово, відображене на прекрасних роботах фотохудожника, доторкнутися до мелодії Карпат, висловити свої враження у книгозбірню завітали відомі літератори: голова обласної організації НСПУ Євген Баран, відповідальний секретар спілки Ярослав Ткачівський, письменники Василь Бабій,Іван Гаврилович, Василь Карп'юк, а також знайомі, друзі, поціновувачі поетичного слова.

Відбулось надзвичайно приємне, корисне, цікаве спілкування. Затамувавши подих, під звуки чудової музики присутні слухали у виконанні Власти Власенко легкі й свіжі поезії, написані гарною, запашною мовою як в традиційній манері, так і в модерному стилі.     

Вечір пройшов у теплій, щирій атмосфері.