Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

СТЕПАН ЛЕНКАВСЬКИЙ – БОРЕЦЬ ЗА ВОЛЮ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ



04 липня 2024 року у відділі загального читального залу Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнута книжково-ілюстративна виставка-персоналія «Степан Ленкавський – борець за волю і незалежність України» із циклу ювілейних виставок «Галерея видатних особистостей», приурочена до 120-річчя від дня народження Степана Ленкавського (1904-1977), українського політичного діяча і публіциста.

Степан Ленкавський, один зі співзасновників Організації українських націоналістів, її чільний ідеолог, автор Декалогу українського націоналіста, Провідник Закордонних частин ОУН після вбивства Степана Бандери, велична й одночасно скромна постать, що до недавнього часу цілком незаслужено перебувала поза увагою не те що для ширшого кола співвітчизників, але й для сучасних істориків та дослідників українського націоналізму. Але «якщо б зібрати статті і праці Ленкавського, то була б багатотомова книга творчости людини дуже скромної, але дуже великого й багатого талану», - писав український політичний діяч, доктор Микола Климишин. Політики такого масштабу, як Степан Ленкавський, - надзвичайна рідкість у сучасному українському політикумі.
Народився Степан Ленкавський в с. Угорники, біля Івано-Франківська у родині греко-католицького священика. Далі були Станиславівська гімназія, філософський факультет Львівського університету. Уже тоді за потужний інтелект і глибину мислення однокурсники шанобливо звали його професором, і це почесне прізвисько супроводжувало Степана все життя.

С. Ленкавський розробив питання націоналістичної ідеології, будуючи її на ідейних засадах Міхновського і Донцова, кладучи в основу героїзм Українських Січових Стрільців і студентів, які загинули під Крутами. З лютого 1929 р. увійшов до складу першого Проводу ОУН на західноукраїнських землях. Учасник I Конгресу Проводу Українських Націоналістів у Відні та один із 28 співзасновників ОУН. У 25 років написав славнозвісний «Декалог» («Десять заповідей українського націоналіста», 1929 р.), і все життя сповідував його морально-етичні засади. В 1931 р. заарештований польською поліцією у Кракові і у вересні 1932 р. під час Процесу «Конгресівців» засуджений до 4 років ув'язнення.

Після гітлерівської окупації Польщі та частини західноукраїнських земель в 1939 р., у період розколу в ОУН (1940 р.) від імені прихильників С. Бандери вів переговори з А. Мельником. Зрештою, С. Ленкавський єдиний із членів-засновників ОУН став під прапор ОУН (р) Степана Бандери і надав легітимності ОУН - революційній, або бандерівській, увійшов до складу Проводу ОУН (Б), з квітня 1941 р.- референт пропаганди. В липні 1941 р., як один з ініціаторів проголошення Української держави у Львові, був заарештований Гестапо і до 19 грудня 1944 р. ув'язнений у львівській тюрмі на Лонцького, краківській «Монтелюпіх» і у концтаборі Аушвіц (Освєнцім).
В післявоєнний час жив у Німеччині. Був членом Проводу Закордонних Частин ОУН. Став заступником Бандери з внутрішньопартійної роботи, курирував військовий сектор та спецслужби ОУН - розвідку, контррозвідку, референтуру крайових зв'язків, створив і очолював аналітичну референтуру підсовєтських справ. Написав чимало посібників із конспірації.
Після загибелі С. Бандери одностайно обраний Головою проводу ОУН (р), належав до тієї категорії провідників ОУН, які не любили влади і за владу ніколи не змагалися, був людиною скромною, але дуже великого і багатого таланту. Друзі по Організації, й опоненти з інших українських націоналістичних середовищ величали його шанобливо - Сумління Організації.

Як націоналістичний ідеолог він був безкомпромісним революціонером. Чи не найвлучніше жертовний ідеалізм Степана Ленкавського означив доктор Микола Климишин: «Він жив ідеєю, цілковито відданий Організації Українських Націоналістів-революціонерів. Не мав нічого - ні родини, ні рідні, ані хати. Всім для нього була ОУН і він для неї жив. Найкраще його можна охарактеризувати, назвавши монахом ОУН».
«Декалог», написаний С. Ленкавським, свого часу став кодексом для сотень тисяч борців національно-визвольних змагань ХХ століття, а сьогодні є кодексом для бійців у російсько-українській війні на сході України. Одна із заповідей «Декалогу»: «Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї» є сьогодні не менш актуальною, ніж в 1940-1950 рр. національно-визвольних змагань.
В останні роки життя, вже важко хворий, Степан Ленкавський нарешті зайнявся тим, до чого прагнув усе життя, - китайською, індійською філософією, філософською спадщиною Сковороди, Канта, Шопенгауера, Шпенглера.
Після важкої недуги С. Ленкавський помер 30 жовтня 1977 року в Мюнхені, де й похований на українській частині кладовища Вальдфрідгоф.

Завітавши до відділу загального читального залу нашої книгозбірні, ви зможете більше дізнатися про життя та діяльність цієї непересічної особистості, переглянувши матеріали книжково-ілюстративної виставки-персоналії та однойменний каталог книжкової виставки. На презентованій виставці, зокрема, представлені чотири томи книги Степана Ленкавського «Український націоналізм», упорядником та редактором якої є доктор історичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич. Дирекція та працівники бібліотеки щиро вдячні Олександру Максимовичу за подаровані примірники книги С. Ленкавського «Український націоналізм» для читачів головної бібліотеки області.
Тож чекаємо на зустріч з вами.

Оновлено 15-07-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка