Мелодика новел Марка Черемшини
З 10 червня 2024 року у відділі абонементу ОУНБ ім. І. Франка відкрита виставка-вшанування «Мелодика новел Марка Черемшини» із циклу «Постаті перехідні і вічні», приурочена до 150-річчя від дня народження українського прозаїка Марка Черемшини.
Марко Черемшина народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки Косовського району Івано-Франківської області в селянській сім'ї. У 1889 році Марко закінчив школу, навчався у гімназії м. Коломия. Гімназія зустріла селянського хлопця непривітно. Навчання велося тут польською мовою, якої він зовсім не знав. Але незабаром він опанував польську мову і вийшов у число кращих. Виявляв жвавий інтерес до сучасного літературного життя на Буковині і Галичині. 1896 року майбутній письменник закінчив гімназію і поїхав до Відня, щоб здобути професію лікаря. Оскільки на медичному факультеті університету була дуже висока плата за навчання, він відмовився від свого наміру і вступив на юридичний факультет. В університеті він повністю віддає себе літературній і культурно-громадській діяльності.
З 1896 року в чернівецькій українській газеті «Буковина» починають з'являтися перші твори молодого письменника - оповідання, поезії, а також переклади. У 1897 році Марко Черемшина зустрівся з Іваном Франком, який став його першим літературним редактором. 1899 року у львівському журналі «Літературно-науковий вісник» було вміщено оповідання «Святий Николай у гарті» та «Хіба даруймо воду!», які одразу засвідчили народження талановитого й оригінального письменника. Впродовж двох років М.Черемшина написав низку оповідань на тему гуцульського життя. В 1901 році вони вийшли у Чернівцях окремою книжкою під назвою «Карби». Ця невелика книжечка одразу висунула його на одне з чільних місць серед українських новелістів початку ХХ століття.
Після виходу «Карбів» у літературній творчості Черемшини настала перерва. У 1901 році він закінчив навчання в університеті, а тільки у 1906 році одержав диплом. Спочатку він проходив фахову практику у Відні, а з жовтня 1906 року перебрався до Делятина, де працював адвокатом шість років, після чого відкрив власну адвокатську канцелярію в м. Снятині.
1925 року виходить у Києві збірка новел «Село вигибає», до якої увійшли нові переклади і оповідання. Окрилений успіхом, Черемшина активно займається літературною творчістю, готує нову книжку до видання. Але раптова смерть 25 квітня 1927 року обірвала всі його творчі плани.
Нові дві збірки оповідань в двох книгах вийшли у видавництві «Книгоспілка» в 1929 році уже посмертно. На вшанування пам'яті письменника 17 липня 1949 року у м.Снятині відкрився літературно-меморіальний музей Марка Черемшини.
В українську літературу Марко Черемшина увійшов як новеліст. Його творча спадщина ділиться на три цикли: новели з життя гуцульської бідноти на межі 19-20 ст. (збірка «Карби»); новели про першу світову війну та її руйнівні наслідки (збірка «Село вигибає»); новели з життя та побуту гуцульського селянства в умовах пансько-польської окупації (збірка «Верховина»). Герої новел - селяни, працьовиті, духовно обдаровані, чесні, гостинні. Вони живуть вірою в майбутнє свого народу, сповнені бадьорого настрою, хоч дійсність була жорстокою.
З нагоди 150-літнього ювілею письменника у 2023 році вийшла збірка «Райска птиця» - це найповніше на сьогодні видання літературної спадщини Марка Черемшини. Тут містяться художні твори, літературно-критичні виступи, присвяти, мемуари, художні переклади, листи українського класика. Вони засвідчують, що він любив свій народ, цінив його історичне минуле і мріяв про краще майбутнє для нього.
Запрошуємо завітати до ОУНБ ім. І. Франка у відділ абонементу для перегляду виставки-вшанування «Мелодика новел Марка Черемшини» та ознайомитися з творчістю прозаїка.
