НАЗУСТРІЧ СМЕРТІ…
Поетична збірка «Назустріч смерті» - це книжка не про метафоричну чи уявну мандрівку, а про реальну дорогу, яка приводить тільки до двох станцій: життя або смерті... Вірші, які вміщені у цій збірці, навряд чи чекали натхнення, а скоріше за все шукали можливості бути почутими поміж невпинних артилерійських обстрілів, стрілецьких боїв, нещадних наступів та неминучих штурмів. Ця поезія не гіперболізована форма вияву особистих вражень і навіть не рефлексивна течія неконтрольованих емоцій. Ця поезія - невелика частина тої правди, яку можна написати на звитку паперу з думкою, що хтось колись бодай дотично відчує той стан, коли смерть вичікує момент твоєї найбільшої слабкості, а ворог вловлює твій подих через оптичний приціл.
Оксана Рубаняк, як ніхто інший, відчуває присутність неминучости у власному бутті, перебуваючи чи то на полі бою, чи у бліндажах, чи в окопі, чи особливо зараз, виборюючи в долі шанс на життя. Війна у її поезії не така, яку ми звикли бачити в новинах, вона інша, аніж ми чуємо з уст потерпілих, і навіть докорінно протилежна тій, про яку говорять очевидці. Молода поетка добре знає, що таке втрати, бо ними наснажена практично уся фабульна основа її віршів; вона, на жаль, знайома із поняттям смерти й, на щастя, добре обізнана з тим, що таке свобода і якою ціною вона дістається.
Попри глибокий трагізм і натуралізм поезії усе-таки відчувається вітаїстична сила надії, проглядається нескорений дух і ховається між строфами несміливий юнацький максималізм. Навіть з огляду на доволі молодечий вік поетичний голос авторки самодостатній і має більший регістр тематично-виражальних модуляцій. Те, що на перший погляд, мало б віднімати мову, дає їй силу говорити стійко, сміливо, гостро і радикально. Це - чиста абсолютна форма спротиву, оскільки вона є доказом зворотної залежності: що страшнішим і нещаднішим є терор, то сильнішим і натхненнішим є спротив. Замість агресивних знаків і войовничого закликів - «у Донбасі колоситься жито» та «звите нове затишне гніздечко». Напрошується висновок: щоб відрізнити оборону від насильницької експансії, достатньо подивитися на її символіку. Кардинально протилежними будуть символи тих, що виходять зі зброєю, щоб захистити свій дім, і тих, що вирушають руйнувати чуже.
Рубаняк О. Назустріч смерті : вірші - Харків: Фоліо, 2022. - 255 с.
