(НЕ)СПОДІВАНИЙ СТЕФАНИК

Ця невеличка книжечка, підготовлена професорами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, має на меті розшифрувати біографічні, психоісторичні й наукові розмисли про життя і творчість нашого відомого національно-культурного діяча. Її автори з метою багатоаспектності своїх міркувань та суджень розглядають постать тонкого новеліста з історичного, етнополітичного та літературознавчого векторів, зчаста звертаючись до оцінки відомих літературних критиків, наукових досліджень та історико-суспільного середовища, в якому перебував письменник.

Так, професор Володимир Великочий у своєму дослідженні «Василь Стефаник і Західноукраїнська народна республіка», крізь призму жорстокого суспільства і політичної діяльності новеліста як посла в Австрійському парламенті в період ЗУНР, залучає до аналізу ряд новел прозаїка, зокрема: «Марія», «Слава-Йсу» та ін.

Автор іншої статті - професор Іван Монолатій - вже в самій назві досить чітко окреслив обшири своїх зацікавлень - «Рецепція художніх ідей Василя Стефаника у політологічній візії В'ячеслава Липинського: прочитання новели «Давнина». Дослідник зважає на сучасне розуміння політики і моралі, оскільки мова йде про пошук чесності та соціальної ролі селян в Галичині, які в осмисленні В. Липинського є основоположними. Ці політологічні категорії спричиняються до нового трактування творчості покутського новеліста.

Предметом наукового дослідження (зокрема мова йде про концепт самотності в новелістиці В. Стефаника) стала літературознавча студія професорки Ольги Деркачової, яка на численних прикладах з новел першого періоду творчості письменника, продемонструвала психоаналітичні образи, створені автором.

Подані дослідження мають цінні історичко-політичні та культурні значення, оскільки демонструють новий тип осмислення творчості відомого письменника, які опираються на особисті рефлексії та наукові артефакти.

Великочий В. (Не) сподіваний Стефаник / В. Великочий, І. Монолатій, О. Деркачова. - Брустури : Дискурсус, 2022. - 100 с.