Їх оплакують роси у лузі
Днями, працівники відділу загального читального залу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка підготували та провели для військовослужбовців в/ч 1241 годину-реквієм «Їх оплакують роси у лузі», приурочену до Дня пам’яті Героїв Крут.
Крути! Крути! Мужність і посвята,
Вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
Кличе пісня і веде вперед.
Богдан-Ігор Антонич
У довгій, тисячолітній історії українського народу є багато героїчних сторінок. До них линемо ми щораз своїми думками, гортаємо сторінку за сторінкою й шукаємо у них нашої слави й нашої сили, шукаємо у героїчних чинах найглибшої основи для відродження віри у нашу правду й нашу перемогу.
101 рік тому історія України закарбувала на своїх скрижалях новий символ, який став невід'ємною складовою генетичної пам'яті українського народу. Цей символ - Крути.
Як сніги покривають землю,
Як нам білим встелять путь,
Спом'янемо тую славу,
Що осталась нам з - під Крут
(Народна пісня)
Уже багато років поспіль 29 січня наша країна на державному рівні вшановує відвагу та віддає вічну пам'ять студентам-гімназистам, які у січні 1918 року полягли у страшному бою біля залізниці Крути, що знаходиться між Бахмачем і Ніжином, під час наступу більшовицьких військ на Київ. Цей бій заслужено посідає особливе місце в історії українських національно-визвольних змагань 1918-1921 рр. та в українській історії ХХ століття взагалі.
Неоголошена війна радянської Росії проти УНР розпочалася ще в середині грудня 1917 року. Більшовицьке угрупування, яке було сформоване з солдатів, брянських червоноармійців та балтійських матросів, очолював полковник М. Муравйов.
Сніги, сніги... Вихрить завія.
Над Києвом вітрюга віє,
Мов дихає пітьма сторіч...
Та світиться майдан Софії -
Юнацтво сповнене надії,
Іде до Крут в січневу ніч...
М. Щербак
Більшість українських добровольців були членами молодіжного Братства українських самостійників Юнацької школи імені гетьмана Богдана Хмельницького та Студентського куреня Українських січових стрільців - переважно студенти Київського університету, політехнічного інституту та гімназисти. Бій тривав 5 годин і ці години були жахливими, а те що трапилося після битви, не можна забути, це буде у пам'яті кожного...
Незважаючи на великі жертви молоді, втримати Київ не вдалося: він був захоплений червоними військами. І хоча з воєнного погляду, бій під Крутами нічого особливого не представляв, але трагічна загибель студентського куреня, їхній подвиг навічно ввійшли до літопису боротьби за незалежність Вітчизни, як одне із свідчень незламності духу українського народу, його вічним прагненням до волі і справедливості.
Після підписання Брестського миру, який замінив владу більшовиків на австрійців та німців, 19 березня у Києві на Аскольдовій могилі відбувся грандіозний похорон 28-ми полеглих у бою під Крутами бійців. На похороні голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями. «Якраз в цей момент, коли ми ховаємо цих молодих героїв, тут з будинку Центральної Ради здіймається російський орел. Не випадково ці два факти совпали. Така операція не могла відбутися без бою... Стримайте ж ваші сльози, які котяться. Ці юнаки поклали свої голови за визволення вітчизни, і вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні...».
Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Та, не дивлячись ні на що, цей День, назавжди залишиться світлим в нашій пам'яті як День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь, як День надії і любові до своєї вітчизни, як День пам'яті Героїв Крут.
Саме про цю трагічну сторінку в історії українського народу йшлося у виступі Ольги Підгаєцької, бібліотекаря відділу загального читального залу.
Також у рамках години-реквієм, Ольга Мінаєва, головний бібліотекар відділу загального читального залу, ознайомила військовослужбовців із книжковими виданнями, представленими на книжково-ілюстративній виставці-посвяті «Нам не забути славу Крутів». Більшість з них вміщують спогади учасників студентського бою під Крутами 29 січня 1918 року та роздуми сучасників, а ще поетичним і публіцистичним словом осмислюють героїку подвигу юнаків в ім'я України.
На завершення заходу, присутні хвилиною мовчання вшанували безсмертний подвиг загиблих Героїв Крут, які десятки років перед нами мріяли і боролися за сильну Українську державу.
