Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить
Таку назву носить створена працівниками відділу загального читального залу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка книжково-ілюстративна виставка-колаж, приурочена до Дня української писемності та мови.
9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997р.
9 листопада також вшановують пам'ять Преподобного Нестора-Літописця - послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов'янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох - від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника...
Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
Сьогодні, в такий нелегкий для України час, свято української писемності та мови гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду.
Серед представлених на книжково-ілюстративній виставці-колажі «Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п'янить» зацікавлений читач знайде такі книги: Н. Бабич «Історія української літературної мови», М. Грушевський «Про українську мову і українську школу», М. Іртиш «Історія виникнення і розвитку української мови в Україні», А. Коваль «Спочатку було Слово», В. Козирський, О. Маловічко «Мовно-етнічна передісторія», В. Кононенко «Мова у контексті культури» та «Українська мова: традиції та сучасність», Ю. Шевельов «Мовознавство»; енциклопедичні видання: «Українська мова», «Великий тлумачний словник української мови», «Словник іншомовних слів», «Універсальний словник української мови», «Український орфографічний словник», «Універсальний словник української мови», «Український орфографічний словник» та багато інших, які розповідають про історію виникнення української мови, її велич та красу, розкривають значення нашої мови в світі.
Тож запрошуємо всіх до перегляду і пам'ятаймо слова О. Гончара:«Мова - це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу».
Чекаємо на зустріч з вами.
