«Фашистські табори смерті – геноцид проти людства»

Під такою назвою діє книжкова виставка-пам’ять в загальному читальному залі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка з нагоди Міжнародного дня шанування пам’яті жертв нацизму, в’язнів «таборів смерті».

Щороку 11 квітня з ініціативи ООН світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме в цей день 1945 року в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя.
У  цей  день ми згадуємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв, і тих, хто вижив усім смертям на зло, живучи за мертвих.
Юридичної санкцією масових арештів після приходу нацистів до влади в Німеччині став прийнятий у лютому 1933 року «Надзвичайний декрет рейхспрезидента про охорону народу та держави», на підставі якого особи, підозрювані у ворожості до режиму, могли піддаватися превентивному арешту на невизначений термін.
Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.
Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох-шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».
Особливо багато ув’язнених загинуло у Бухенвальді – 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Крім Бухенвальда існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн. громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн. чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі.
Але свобода не дається раз і назавжди. За неї треба постійно боротися. На жаль, ми знову змушені дізнатися справжню ціну нашої свободи і незалежності. Але наші воїни, як і колись, демонструють мужність та героїзм, відвагу і самопожертву, відчайдушність та бойове братерство.
Про це й розповідають видання, представлені на книжковій виставці «Фашистські табори смерті – геноцид проти людства».