Майстер-клас «Лемківська зима»
11 лютого 2018 року у рамках «Лемкоклубу» працівники відділу літератури з мистецтва організували майстер-клас «Лемківська зима», який провела Анна Кирпан.
Засніженого недільного дня до мистецької вітальні завітали читачі бібліотеки, щоб спробувати відтворити на аркуші красу зимової пори.
Мистецтвознавець, голова Лемкоклубу Анна Кирпан, даючи мастер-клас, розповіла учасникам про традиційний зимовий лемківський одяг та лемківську архітектуру. Адже села лемки, в основному, розташовували на низьких терасах по струмках та ріках поза повеневим рівнем або вздовж доріг. Хати стояли поздовж головної сільської дороги, фронтом, – тобто вікнами до дороги. Стіни будували з ялиці, смереки, сосни. Сухим лісовим мохом конопатили між з’єднаннями округлих брусів, щоб вітер не віяв та щоб краще й легше було ліпити глиною, а потім білити вапном. Назовні деревину будівлі протирали сирою нафтою, котра не тільки зберігала стіни від гниття та деревних шкідників, але й навіть була свого роду прикрасою. Характерною ознакою житла лемків було однорядне об'єднання під спільним чотирисхилим дахом житлового приміщення з усіма господарськими: сінями ("боїща"), коморами, стодолами, хлівами, стайнями. Одягались лемки взимку в традиційну Чугу (чуганю) – це довгий плащ з коричневого (вовняного) матеріалу з дуже довгим коміром, що звисає на плечі аж поза пояс. Чугу прикрашали довгими френдзлями (звисаючі нитки, бахрома), плетеними в коси – або зв'язаними в мережку. Також, одягали зимові кожухи та гуньки, дбайливо пошиті, з вирізом на бедрах і спині із “сліпими” – зашитими над бедрами кишенями.
Кожен із учасників майстер-класу відтворив на папері лемківське зимове село, пізнав багато цікавого і нового про лемківську культуру, а також за горнятком чаю отримав позитивні емоції від спілкування один з одним.