Публічні читання «Глибини поезії Шарля Бодлера»

17 квітня 2016 року відділ літератури іноземними мовами обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка з нагоди 195-ліття від дня народження французького поета Шарля Бодлера (1821-1867) організував читання його віршів мовою оригіналу.
Читачі переглянули презентацію, присвячену життєвому і творчому шляху Бодлера, читали його поезію. Деякі вірші лунали в перекладах українською мовою. Потім всі ділилися враженнями, які вони винесли від ознайомлення з словом поета, говорили про його вплив на літературу 19 і 20 століття, вели дискусію про декадентські і модерністські течії у французькій літературі. Читачі прослухали вірші Бодлера у виконанні французьких акторів, зокрема «Альбатрос» у виконанні Мішеля Пікколі, пісні французьких музикантів Сержа Гензбура, Юга Офре, Жака Бреля, Ніколя Пейрака, Мішеля Жонаса, Жака Дютрона, які писали свої твори на слова Бодлера.
Серж Рено, француз за національністю, який проживає в нашій області, поділився думками щодо розвитку сучасної французької літератури і щодо власних літературних і музичних смаків.
Під час заходу учасники познайомилися з творчим доробком Шарля Бодлера, долею його поетичної збірки «Квіти зла».
20 серпня 1857 року в Палаці правосуддя у Парижі відбувся суд над французьким поетом Шарлем Бодлером і його збіркою віршів "Квіти зла". У судовому залі лунали звинувачення на адресу поета і його книги. Вирок суду був опублікований на другий день. У ньому відзначався "згубний вплив" віршів Бодлера на читачів та „принизливий і прикрий для суспільної моралі реалізм". Бодлерові присудили 300 франків штрафу, видавець теж мав сплатити 100 франків. Увесь тираж книги був заарештований, з неї вирізали ті вірші, які заборонили. Бодлер був у розпачі.
Звідки таке несприйняття творчості поета? Невже всі відвернулися від Бодлера, не зрозумівши його поезії? Звичайно, ні. Його підтримали ті, хто бачив дійсну цінність засудженої книги. Серед них Віктор Гюго. Знаменитий письменник писав Бодлерові на знак підтримки: "Я кричу "браво"! З усіх моїх сил браво вашому могутньому таланту. Ви отримали ще один вінок. Тисну вашу руку, поете!". Ті, хто засуджував поезію Бодлера, стверджували, що поет оспівує у цьому вірші зло і темряву в людині. Поет не оспівує, а викриває і засуджує гріховність світу, людей, свою особисту долю.
Бодлер прагне вразити читачів відверто моторошними картинами внутрішнього світу людини для того, щоб пробудити в них бажання протистояти злу, боротися із тваринним у собі, шукати і прагнути ідеалу та краси. Ш.Бодлер - ключова постать у світовій літературі ХІХ століття. В його "Квітах зла" вперше знайшли відображення декадентські настрої, які стали панівними в кінці ХІХ та на початку ХХ століття. 31 травня 1949 року - «Квіти Зла» Бодлера було реабілітовано: Карна палата Касаційного суду скасувала вирок трибуналу департаменту Сена від 21 серпня 1857 року.
Своїм завданням у поезії Ш.Бодлер бачив "вирощування прекрасного із зла". У "Квітах зла" він втілив мрію про Ідеал - "людину, підняту до рівня справжнього життя". Ш.Бодлер розвинув традиції романтизму у поезії. Він став зачинателем нового мистецтва, яке назвав модерністським. Ключові слова модернізму: нереалістичне спрямування, звернення до підсвідомості читача, культ краси. Тому невипадково Бодлера називають і пізнім романтиком, і поетом епохи імпресіонізму, і предтечею символізму.
Бодлер залишив порівняно невеликий творчий спадок: збірку "Маленькі поезії в прозі", книгу статей про мистецтво та літературу "Романтичне мистецтво", яка була видана посмертно. Бодлеру також належать чудові переклади поезії і прози Едгара По, з яких почалася слава американського романтика в Європі. Але вершиною творчості Бодлера залишається поетична збірка "Квіти зла", в якій схрестилися магістральні шляхи французької і всієї європейської поезії.