Василь Клічак. Поема-цикл «Стефаник»

Поема-цикл «Стефаник» Василя Клічака представляє собою вірші-фрагменти, що пов'язані із його життєвим шляхом, вірші-монологи людей, що були присутні у його долі, вірші, які були написані під впливом деяких новел майстра. Однак наскрізною темою пропонованої поеми закономірно є постать Василя Стефаника, якого читач має можливість пізнати, опираючись на часові контексти. Поруч із неординарною долею талановитого майстра психологічної новели проступають імена його сучасників, які творять літературний світ. Тож, з огляду на це, пропонована поема містить у собі дифузію доль, імен і характерів на хронологічній осі. Михайло Коцюбинський, Марко Черемшина, Євгенія Калитовська, Лесь Мартович - імена, які стають своєрідним кістяком ліричної оповіді і формують собою тло тієї доби.

Окремим блоком у фрагменті «Друзі» подана тема взаємин двох класиків - Василя Стефаника і Марка Черемшини. Стежачи за сюжетною канвою, виокремлюємо відому для загалу історію про так звану промову-крик на могилі побратима, про яку пішли плітки: «За таке гадання належить ся Стефаникові арешт...».

Вагоме місце у поемі-циклі належить любові - правдивій, терпкій, місцями закривавленій і побитій трагічними обставинами, однак у той же момент нескореній, непокірній та щирій.

Лейтмотивом крізь усю ліричну оповідь простежується історія покоління шанувальників великого новеліста, причетних до створення пам'ятника Василеві Стефанику у Коломиї.