Василь Андрушко - лавреат обласної премії імені Василя Стефаника в галузі літератури у 2024 р.

Василь Андрушко ‒ універсальний митець, який уміє промовляти віршами не тільки через слово, а й через дерево, камінь та фарбу. Лауреат літературної премії ім. Т. Мельничука, автор поетичних збірок «Сон вісімки», «Колаж і...» та «Брама N», член Національної спілки художників України та Національної спілки письменників України, був учасником міжнародних живописних та скульптурних виставок в Парижі, Відні, Комо.

Народився митець і поет 22 березня 1953 року в селищі Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Навчався в Ланчинській СШ (1961-1968); на відділі дерева Косівського училища прикладного мистецтва (1968-1972). Служив в армії (1973-1975).

Студент факультету інтер'єру та обладнання Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (1977-1982). У Коломиї - з 1982 року. Працював в Івано-Франківському оформлювальному художньому комбінаті (1982-1987) та художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України (з 1988).

Член Спілки художників України (з 1993). Учасник республіканських виставок: (м. Тернопіль - 1986; м. Київ - 1987); міжнародних («Імпреза», м. Івано-Франківськ - 1989, 1993; «Відродження», м. Львів - 1989), українського мистецтва (Відень, Австрія - 1990), «Хутір» (1994); персональних (м. Львів - 1993; м. Коломия - 1996), де експонував переважно твори дерев'яної пластики. Творчий стиль дещо абстрактний, але не безпредметний.

Серед кращих - твори «Музики», «День і ніч», «Козак Мамай», «Материнство», «Розпач», «Ніч, коли падали каштани», «Людина і птах», «Розп'яття», «Благовіщення», «Місячне світло» тощо.

На міжнародній виставці «Карпатський хребет» (1997) - отримав І премію в номінації скульптура; ІІ премію на Всеукраїнській виставці до 1100-річчя Галича (1998). Брав участь у творчих симпозіумах скульптури: Івано-Франківськ (1999), Коломия (2000).

90-і роки - це початок нового творчого захоплення, початок Василя Андрушка-поета. Звернення до поезії відбулося не без впливу Тараса Мельничука, з яким приятелював.

Спочатку була збірка «Сон вісімки» - цілісна і струнка, як це і мало бути у викладача композиції. Старт поетичної творчості був разом з тим і підсумком життєвих спостережень і вражень автора, котрому на час видання книжки було сорок чотири роки. Поет багато вже пізнав, а все одно щораз відкривав для себе у химерних комбінаціях нове, навіть у добре знаних речах, явищах, людях.

Час є героєм його поезії. Василь Андрушко тяжіє до поетики, презентованої есхатологічним міфологізмом «вісімдесятників», тому його лірика володіє зримою сакральною енергетикою і сповідує вітаїстичні принципи буття.

(інформація подана станом на 2024 рік)

Поетичні збірки Василя Андрушка у фондах Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка

Колаж і... : поетична збірка. - Брустурів : Дискурсус, 2014. - 152 с.