Війтенко. Дорога на узвишшя

Поетична збірка «Дорога на узвишшя» – це не лише вервиця вдало сконструйованих віршів, а ще й філігранний та якісний переклад поезій світової класики, зокрема: Омара Хайяма, Сергія Єсеніна, Едуарда Асадова та інших.

Вірші у цій поетичній збірці легкі, сонячні, життєствердні. Крізь них добре помітне світле єство самого автора. Влучно зауважив Є. Баран, що «Іван – виїмковий поет. Він може писати на будь-яку тему. Найкраще йому вдаються присвяти. А, може, не найкраще. Але все, про що пише, якщо і не блищить, то все одно світить. Він легкий у римуванні. Традиційна форма українського вірша Івана Війтенка виростає з народної пісні. У цьому весь Війтенко. Він не пише вірші. Він співає».

І справді, поезії у цій збірці легкі, як пісня, а ще й такі ж мелодійні та чуттєві. Книжечка «Дорога на узвишшя» є своєрідним уособленням співочої натури автора. Поет зумів помістити на сторінках своєї поезії світ у всіх його найрізноманітніших проявах: від простого українського села до складнощів людського перебування у цьому світі, від моментів суму та печалі до нестримної радості та щастя. У цьому, напевне, і полягає поетична майстерність талановитого автора.
    
Баран Є. Рими, наче вої, йдуть на фронт… : [передмова] / Є. Баран // Війтенко І. Дорога на узвишшя / І. Війтенко. – Косів : Писаний Камінь, 2018. – С. 3-4.