Вардзарук Лук'ян Дмитрович
За цей двотомник Лук’ян Вардзарук
удостоєний премії імені Василя Стефаника
Лук'ян Вардзарук—уродженець села Космач Косівського району. Уже тривалий час він працює над увічненням пам 'яті борців за волю України.
Про працю свого життя лауреат премії імені Василя Стефаника розповів "Експресу".
— Я працював без відпустки, без вихідних, кожного дня по 10 — 12 годин, — каже автор. — Тепер спокійно можу йти на той світ, бо свою місію виконав. Недавно переніс операцію на очі, та все одно працював. Загалом робота над книгою тривала майже десять років. Ще чотири роки я просидів в архівах СБУ.
— Що для вас означає ця нагорода?
— Я не надаю цьому великого значення. Ну визнали мою роботу. Але я не працював задля нагороди. Хоча скажу щиро: ця праця справді вагома.
— Яку мету ви ставили перед , собою, писавши "Реабілітовані історією"?
— Коли наша держава 1991 року здобула незалежність, я поставив собі за мету вшанувати людей, які боролися і страждали за волю України.
Хотів зберегти пам'ять про них для історії. Моя праця — це два великі томи енциклопедичного видання, якого в Україні ще не було, з поіменними та географічними покажчиками. Тож майбутні покоління матимуть на що покликатися.
„Реабілітовані історією” — пам'ятник борцям з окупантами. У книзі описано часи репресій, від 1939 до 1941 та від 1944 до 1956 року. Окупанти вдавалися до репресій, щоб припинити визвольний рух у Західній Україні. Спочатку висилали на Сибір дітей тих, хто був у підпіллі. Найбільше таке виселення відбулося в нас на Івано-Франківщині та у Львові з 20 по 22 жовтня 1947 року. А найперше виселення відбулося ще в лютому 1940 року. Репресували всіх керівників тодішніх „Рідних шкіл”, керівників товариства „Сільський господар”, були закриті всі українські газети та журнали, а чільних керівників „Просвіти” розстріляли.
— Де можна ознайомитися з вашою працею?
— Її у продажу, на жаль, не було. Весь наклад, а це 2500 примірників, ми розіслали у шкільні, міські та сільські бібліотеки нашої області, а також в усі архіви України та обласні бібліотеки.
— Чи правдиво і в належному обсязі висвітлюється історія України у новітніх книжках?
— Велика біда в тому, що наші видавництва не мають профільних редакторів з географії, історії, літератури. Я, звичайно, проти цензури, але коли хтось друкує халтуру, тоді вибачте. Нині так: маєш гроші — тобі надрукують все, що хочеш! Та найгірше те, що ніхто за ці публікації не відповідає. Не можна робити бізнес на історії.
Богдан Галюк
Експрес. – 2008. – 24-30 квіт. – С. 4.
