Войтків Володимир Володимирович

«МОГУТНІЙ ДУХ КАМЕНЯРА»

Войтків Володимир Володимирович,

працює у Войнилівській ЗОШ І-ІІІ ст.

Калуський р-н, с-ще Войнилів

Ми душу у байдужості зростили.

У грудях наших кам'яна скала,

Отой граніт розбить нема вже сили.

Байдужість в душу пластом залягла.

Добро із наших вуст вже не лунає,

До крові камінь ріже, точить душу.

Хтось по одинці той граніт лупає

Настав вже час, і я лупати камінь мушу.

Наш шлях у новий світ заріс скалою.

О, схаменися вже нарешті, люде!

Скалу оту лупаю я, і ти лупай зі мною.

За нас її лупать уже ніхто не буде.

Франкова віра даром не пропала.

Його же словом віра сили нам дала.

Велика віра духом не запала.

Від сили духу й віри сиплеться скала.

Кістками ляжем і камінь наш буде у крові.

Зате наш шлях у новий світ буде.

Його онуки ми, покажем славному Франкові,

Що вічне його слово, у наших душах ще живе.

Лупайте ту скалу і душу очищайте,

Нехай душа горить і вірою повстане.

Вже ланцюгів на собі не лишайте,

Тоді у новий світ підем, бо він настане.