Іванів Софія Федорівна

«ІВАНУ ФРАНКУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ»

Іванів Софія Федорівна,

пенсіонер,

с. Сукіль. Болехівська міська рада

Село і серце одпочине

Село на нашій Українї...

Т.Г.Шевченко.

Село, село. В своїй щоденній праці

в тяжкій, невдячній, милеє село

руками чорними із жилами-корінням

ти Прометея на ввесь світ дало.

У селі кузня, коваль у кузні кує

дим стелиться, він підтира чоло

з раннього ранку молотом всіх будить

без кузні не прожить, без кузні не село.

Міх дихає ,сопе та піддува горнило

Іскри летять і гаснуть на льоту

Іванко дивиться і не змигне очима

Ось, ось спіймає іскру золоту.

І розлетілись іскорки по світу

І розгорівся величі вогонь

У височінь полинув мов на крилах

Із твоїх теплих, лагідних долонь.

І Грицева тяжка шкільна наука

А ба-ба-га-ла-ма-га, шепіт гусака

І дивний сон :каменярі з тобою

І височить гранітная скала.

А Захар Беркут мудрий, сивочолий

Аж душу сковує і гордість розпира,

Що є такий народ є оберіг в народу

Слава й свобода й воля не вмира.