Миронюк Іван Федорович
Вчений-винахідник, доктор хімічних наук, проректор з наукової роботи Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).
6 лютого 2007 року в Інтелектуальному клубі творчих особистостей «Галицькі кмітливці» читачам Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка та громадськості нашого міста був представлений Іван Федорович Миронюк.
Він народився 1 травня 1951 року в с. Котиківка на Городенківщині Івано-Франківської області.
Навчався у Львівському технікумі промислової автоматики, згодом - у Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича на кафедрі фізики твердого тіла.
Свій трудовий шлях розпочав у 1975 р. на Калуському хіміко-металургійному комбінаті. Зростав з майстра-технолога до начальника лабораторії Калуського дослідного виробництва. Згодом завідував відділом конструкторсько-технологічного бюро Інституту хімії поверхні АН УРСР, очолював Державне науково-виробниче мале підприємство «Матек», пізніше - Калуський дослідно-експериментальний завод.
У 1988 р. захистив дисертацію на тему «Синтез дисперсних форм SiO2 та одержання на їх основі аерогелей і скла», здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. Іван Федорович співпрацював з Кримським інститутом виноградарства і виноробства «Магарач» (тепер «Національний інститут винограду і вина Магарач»), напрацювавши низку винаходів, які стосуються освітлення і стабілізації харчових напоїв.
У 1988 р. за розробку технологій інтенсивного виробництва соків і вина на основі використання нового препарату колоїдного кремнезему був відзначений Всесоюзною премією науково-технічної творчості серед молоді, а в 1991 р. за впровадження синтетичних кремнеземів для освітлення харчових напоїв - Державною премією України в галузі науки і техніки.
Разом з групою вчених Прикарпатського національного університету напрацьовуються оксидні матеріали нанометричних масштабів, з перспективою застосування їх у малій енергетиці, зокрема, суперконденсатори на вугільних матеріалах, які у кілька разів за технічними характеристиками переважають відомі аналоги, та медичні адсорбенти з перспективою їх застосування для деінтоксикації організму людини.
У 2001 році в Інституті хімії поверхні НАН України захистив докторську дисертацію на тему «Наукові основи керованого синтезу пірогенного кремнезему та його фізико-хімічні властивості».
В 2005 році Іван Федорович Миронюк запрошується на посаду проректора з наукової роботи органічної та аналітичної хімії Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Перші науково-дослідні розробки вченого та винахідників Калуського ВО «Хлорвініл» стосуються модифікованих аеросилів. Створив серію винаходів у галузі матеріалознавства, теплоізоляційних і жаростійких матеріалів. Винайдені матеріали на базі високодисперсного кремнезему були закладені у систему захисту першого радянського космічного апарату багаторазового використання «Буран».
Йому належать понад 140 наукових праць, більше 97 вагомих винаходів, які стосуються модифікованих аеросилів, матеріалознавства, теплоізоляційних і жаростійких матеріалів, освітлення і стабілізації харчових продуктів, оборони.
Наукові здобутки Миронюка І.Ф. відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки за 1992 рік, вчений є переможцем всеукраїнського конкурсу «Винахід року-2006», «Винахід року-2009», лауреатом Івано-Франківського обласного конкурсу винахідників ім. Г. Терсенова (2010) та конкурсу «Галицькі кмітливці» (2006, 2009).
Спільно з колегами-краєзнавцями І.Ф. Миронюк також є автором ряду гуманітарно-просвітницьких видань з питань краєзнавства та популяризації Прикарпаття, лауреатом Городенківської районної премії імені Леся Мартиновича та видання книги історико-етнографічних нарисів «Покуття».
Іван Федорович - член Товариства винахідників і раціоналізаторів України, Спілки наукових та інженерних організацій України, Почесний член Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Відданість ідеї наукового пошуку та багаторічна праця стали життєвим кредо вченого і запорукою його успіхів в усіх сферах діяльності - від фізики та хімії поверхні і розробки нових матеріалів до краєзнавчо-історичних студій.