Старжевський Віктор Олексійович
Художник-винахідник, почесний член Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі, член Міжнародної асоціації спілки дизайнерів та Спілки дизайнерів України.
Народився Віктор Олексійович Старжевський 1931 року в Казахстані с. Глінково Чимкентської області.
Перші рядки його трудової біографії розпочинаються в слюсарні сільської МТС. В школі фабрично-заводської освіти набуває будівельної спеціальності і працює на будовах.
Потім були служба в Армії, підняття цілини в Алтайському краї, робота на воєнному заводі, дві спроби здобути вищу освіту. Проте, найкращими університетами для обдарованої особистості, за словами Віктора Олексійовича, є практика та живе спілкування з майстром, учителем
Становлення його як художника-макетника відбувається в Алма-Аті, впродовж 1958-1968 рр. Тут він виконує замовлення ВДНГ Казахської РСР, розпочинає роботу над механічним пристроєм «Лобзик», який стане його доленосним творінням.
Пізніше, в Краснодарському краї, виконує масштабні роботи з металом, склом, приймає участь в художніх виставках чеканних робіт.
Переїхавши до Тирасполя, з 1976 по 1985 роки працює в художньому фонді; з металу, скла, бетону, використовуючи зварні конструкції, завершує монументальні роботи у вигляді вітражів, «Триптих» в чеканці з алюмінію площею 198 кв. м.; на виставці в Кишиневі презентує свою композицію в печеному склі.
Наступний етап його творчості знову пов'язаний з Алма-Атою. Тут, в центральному будинку моделей Віктор Олексійович створює унікальний вітраж під назвою «Історія костюму». На вітринному склі площею 200 кв. м. відтворюється вбрання від часів єгипетських фараонів до кінця ХХ століття. Працюючи над вітражем, випробовує свої винахідницькі пристрої.
В 1987 році стає членом Союзу дизайнерів колишнього СРСР.
У 1988 році, з переїздом до Івано-Франківська, розпочинається найбільш плідний і унікальний етап його творчості. За договором із Союзом дизайнерів виготовляє дві піскоструминні установки для художньої обробки скла.
З 1995 року удосконалює механічний лобзик, займається дерев'яною скульптурою, стає відомим світовій громадськості.
Віктор Старжевський подивував мистецький світ і у себе на Батьківщині, відомий він і світовій громадськості. В 1997 році стає членом Міжнародної асоціації Спілки дизайнерів; в 2003 році на міжнародній виставці в галузі культури в Римі займає друге місце, нагороджується срібною медаллю.
В 2004 році митці 40 країн представляли свої роботи на конкурсі в Римі. Золота медаль була вручена Віктору Старжевському. Його прізвище навічно вписане в римські каталоги поряд з іменами Ван Гога, Сальвадора Далі, Пабло Пікассо та іншими майстрами Він визнається почесним членом Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі.
Вироби майстра презентувались в Римі в 2005 році на 27-й виставці «Золота медуза». . Своєрідне бачення, властиве тільки митцю високого класу, втілилося в мереживі його скульптур, наповнених то філософським змістом, то добродушністю дитячих іграшок. Коли думка творця одягає красиві шати, оживає брусок дерева в його руках, створюються довершені, неповторні вироби і народжується новий мистецький шедевр.
Успадкувала батьківський хист і збагачує творчий доробок родини Старжевських дочка Тетяна, отримавши в 23 роки міжнародне визнання.
27 квітня 2006 року поціновувачі унікальних дерев'яних скульптур Віктора Старжевського змогли побачити нові творіння Майстра на черговому засіданні Інтелектуального клубу творчих особистостей «Галицькі кмітливці».
Невдовзі після цього робота В. Старжевського знову здобула в Римі золоту медаль.
