Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Славетна галичанка: Роксолана в історії, літературі, мистецтві



30 квітня 1945 року над поваленим рейхстагом було піднято прапор Перемоги, 2 травня гарнізон Берліна капітулював. 8 травня підписано Акт про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини. Кровопролитна , майже шестирічна війна в Європі закінчилася повним розгромом Німеччини. В ознаменування переможного завершення війни 9 травня стало днем всенародного тріумфу – святом Перемоги.

60 років минає з того дня, коли переможно завершилась небувала в історії за своїми масштабами і запеклістю битва проти гітлерівського фашизму, який ставив своєю метою встановлення світового панування.

З перших днів війни народ країни у боротьбі з гітлерівськими загарбниами відстоював кожну п’ядь рідної землі, що стало поворотним пунктом у ході другої світової війни.

Масовий героїзм проявили воїни у боях на Північному Кавказі, в Україні, Білорусії, Молдавії і Прибалтиці, а також під час визволення від фашистського рабства народів Польщі, Румунії, Угорщині, Чехословаччині, Болгарії, Югославії та інших країн Європи.

Завершальною, була Берлінська операція. Перемога над рейхстагом означала повний крах гітлерівського рейху.

Друга світова війна в контексті українських проблем та інтересів належить до найбільш сфальсифікованих періодів новітньої історії України. За оцінками багатьох як зарубіжних, так і вітчизняних істориків, ще й сьогодні, з проголошенням незалежності України немає правдивої версії щодо цієї страхітливої, катастрофічної за своїми наслідками війни.

За роки незалежності були опубліковані сотні, тисячі нових документів ,які допомагають нам по-новому оцінити періоди окупації України (нацистами та їх союзниками).

Велика робота, яка проводиться щодо укладання Книги пам’яті України допомагає ліквідувати цілу низку „білих плям” в історії минулої війни.

Відтворюючи події часів окупації України в роки Другої світової війни працівникам бібліотек важливо наголошувати краянам на тому, що нацистські верховоди на чолі з фюрером не визнавали за Україною права на державне існування. Захопивши українські землі, окупанти поділили їх на власний розсуд:

1) Створили “дистрикт Галичина” (у Східній Галичині) та передали його як округ до „генерал-губернаторства” на території окупованої Польщі;
2) створили „Трансністрію” (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей), що була передана Румунії;
3) утворили Рейхскомісаріат „Україна” зі столицею в м. Рівному;
4) утворили „прифронтову зону” в смузі бойових дій (Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька області):
5) територія Закарпаття (держава Карпатська Україна) з березня 1939 р.була окупована хортистською Угорщиною).

На території України діяло 50 гетто для євреїв, 180 концтаборів, 250 місць масового знищення (Бабин Яр, Дрогобицький Яр, Биківня, Жандармська балка, Яновський концтабір та ін.), де було страчено близько 200 тисяч євреїв, циган, українців, росіян. Велику трагедію єврейського народу 1933-1945 рр.позначають Голокост.

Важлива сторінка історії війни – організація, діяльність руху Опору на окупованих українських землях. Супротив гітлерівським окупантам та їх союзникам не був однорідним. З одного боку боротьбу з нацизмом вели підпільні організації й партизанські загони. З іншого – організація українських націоналістів (ОУН) і очолювана нею Українська повстанська армія (УПА).Учасників руху Опору з обох боків в роки війни об’єднувала любов до Вітчизни. Друга половина 1943 року стала найвищою точкою у розвитку партизанського руху в Україні.

Важливим чинником руху Опору в Україні була діяльність організованої в жовтні 1942 року в тилу німецьких військ української повстанської армії.

Головний військовий штаб ОУН. С.Бандери у Галичиині біля Львова який з весни 1943 року очолив Роман Шухевич було перетворено на Головний штаб УПА.

Про УПА за останні роки написано і сказано багато але феномен УПА полягає у тому, що це була не лише військова, а, насамперед, державницька сила української нації.

У дні відзначення пам’ятної історичної дати слід згадати, що ціна перемоги була високою. Лише в ході визволення західноукраїнських земель загинуло 527 тисяч воїнів.

Стрімко збігають роки. Усе менше залишається тих, хто наближав Перемогу. Підростають уже правнуки героїв, котрі щедро полили своєю кров’ю священну землю Батьківщини, врятували рідну землю від страшної коричневої чуми. Тож надзвичайно важливо, аби нові покоління не забували загиблих і шанували живих.

У роботі на відзначення 60-річчя від Дня Перемоги пропонуємо бібліотекам взяти участь у науково-теоретичних конференціях, ювілейних та тематичних вечорах: „Пам’ять про війну священна”, „Історичне значення Великої Перемоги”, „Хай вічно горить вогонь пам’яті”.

Серед форм популяризації літератури рекомендуємо проводити: героїко-патріотичні читання „І пам’ятає світ врятований: сторінки історії”, в рамки яких можна включати цикли бесід, зустрічей, бібліографічні огляди, літературно-музичні години, вечори поезії, літературні конкурси на теми: „Історичне значення Великої Перемоги”, „Подвигом уславлені”, „За честь і славу Батьківщини”, „Крок у безсмертя”, „Герої в пам’яті народній”, „Уславлені імена”, „Подвиг тилу”, „Твої визволителі, Станіславщино”.При цьому, на місцях слід конкретно використовувати характерні особливості міст, їх героїчну історію та сучасні досягнення.

Спільно з радами ветеранів, місцевими музеями бібліотеки можуть виступити організаторами екскурсії „Минуле, сьогоднішнє і майбутнє...” (назва населеного пункту). В ході проведення цього заходу активні читачі з числа молоді включаються в пошукову роботу, зустрічатимуться з старожилами, ознайомляться з історіями вулиць, названих іменами героїв.

Паралельно з пошуковою роботою, у бібліотеках варто проводити і масові заходи військово-патріотичної тематики: читацькі конференції, тематичні вечори, усні журнали „Легенди складають про нас”, „Дороги партизанської слави”, „Дзвони пам’яті”, „Вічний вогонь пам’яті”, „Героїзм – масовий, подвиг – безсмертний”, „Ветеран поруч”, „Живуть герої серед нас”, „Вклонімося солдатові і генералові”, вечори зустрічі з воїнами різних поколінь „Мені Вітчизну довелося рятувати, тобі – всю землю зберегти”, конкурси національно-патріотичної поезії, музичні години, вечори „Коли гармати гриміли, музи не мовчали”, „Живуть вони з нами в легендах і піснях” та ін.

Доречно оформити альбом „Війна в долі моєї родини” з використанням цих матеріалів на вечорі пам’яті, запросивши живих свідків того страшного лихоліття, членів родин.

Тісне співробітництво бібліотек із ЗМІ можна використати для проведення на сторінках місцевих часописів диспуту „Що означає бути патріотом України”.

Ознайомлення краян з містами-героями, що назавжди увійшли в історію Другої світової і Великої Вітчизняної воєн як символи слави, мужності і героїзму, військової доблесті і незламної волі воїнів і народів колишнього Радянського Союзу допоможе подорож „Міста мужності і пам’яті”. Її маршрут може, орієнтовно, пролягти такими шляхами:

- Київ – місто-воїн на Дніпрі
- Одеса – безстрашна перлина
- Незабутня епопея Севастополя

Такий захід бажано проводити у тісній координації з органами влади, місцевого самоврядування, школами та громадськими організаціями, музеями та клубними установами. За час подорожі слід зібрати і оформити в окремі папки та альбоми матеріали про міста-герої та їх захисників.

Заключним заходом може стати усний журнал, кожна сторінка якого буде відображати маршрути подорожі. Сторінки ознайомлять відвідувачів з найцікавішими і невідомими досі фактами, зібраними під час подорожі. У заключному слові бібліотекар підведе підсумки подорожі. При можливості добре було б залучити спонсорів, які вручать почесним гостям пам’ятні сувеніри.

Аналогічний захід можна провести і по ознайомленню краян з містами-героями близького зарубіжжя: Волгоградом, Санкт-Петербургом, Брестом, Москвою, Мінськом, Тулою.

Вважаємо за доречне порекомендувати кілька видань, що допоможуть бібліотекарю у підготовці і проведенні подібних заходів.

Перш за все це „Безсмертя. Книга Пам’яті України 1941-1945” – завершальний том історико-меморіального серіалу „Книги Пам’яті України”. Тут вперше опубліковано аналітико-документальний матеріал про вагомий внесок українського народу у перемогу над фашизмом, про тих, хто загинув на полях битв за честь, свободу і незалежність Батьківщини. В книзі узагальнено дані про військові втрати України у роки Великої Вітчизняної і Другої світової війни, оприлюднено понад 300 документальних фото і кадрів кінохроніки воєнних літ.

Друга світова та Велика Вітчизняна війни утвердили своє місце серед найважливіших історичних звершень, пам’ять про які передається з покоління в покоління. Як учасник цієї титанічної битви, український народ зазнав незмірних втрат, боровся і переміг. Попри всі труднощі та перешкоди він зберігся як етнос, посів належне місце серед інших націй світу. Саме ці незаперечні факти постають перед нами у книзі М.Коваля „Україна в другій світовій і Великій Вітчизняній війнах” (1939-1945 рр.).

Об’ємний архів національно-визвольного руху зберігається в Центральному державному архіві вищих органів влади України під грифом „Цілком таємно”. Діяльність ОУН-УПА в роки Другої світової війни була направлена на боротьбу за відродження і утвердження української держави на етнічних землях власного народу.

Книга В.Сергійчука „ОУН-УПА в роки війни” (нові документи і матеріали ) відкриває для нас маловідомі сторінки з історії ОУН-УПА, представляє багато як радянських, так і оунівських документів.

На багатому архівному матеріалі вміщеному в книзі І.Муковського і О.Лисенка „Звитяга і жертовність” читач глибше пізнає хід бойових дій, висвітлених з нових позицій, ознайомиться з героїчними й трагічними сторінками минулої війни. Знати це необхідно, бо військова історія зберігає безцінне багатство нашого феномену вірності, стійкості, звитяги та героїзму наших дідів та батьків, братів і сестер, які вони виявили, відбиваючи чужинецьку навалу і зберегли наш гордий дух свободи та незалежності. Автори книги закликають сприяти утвердженню спадкоємності поколінь, історичних бойових традицій захисту нашої держави з її теперішнім і майбутнім.

Не можна оминути і таку яскраву сторінку вітчизняної історії боротьби як збройний опір ОУН-УПА. Про діяльність збройного підпілля ОУН-УПА на теренах Станіславщини в умовах тимчасової німецької окупації розповідає книга І.Андрухіва та А.Француза „Станіславщина: двадцять буремних літ (1939-1959)”.

Працівниками бібліотек накопичено чимало різноманітних форм роботи популяризації літератури патріотичного звучання, зокрема, творів, що відображають основні віхи перебігу історії Другої світової війни. Цьому слугуватиме значна кількість великих заходів регіонального масштабу „Зі слави геройства мертвих і живих писалось ім’я Перемога”, „Пам’яті полеглих - будьте достойні”. Сьогодні активніший наголос має належати мешканцям нашої глибинки. І тут важливим джерелом формування патріотичних почуттів стануть заходи за участю ветеранів війни, партизанів, підпільників, солдатських вдів, усіх тих, хто захищав рідну землю, хто працював на фронт, у тилу.

В частині пошукової роботи пропонуємо проводити дослідження історії військових частин, які звільняли кожний окремий населений пункт, знаходити відомості про невідомих солдат, місця їх захоронення та оформити пам’ятні альбоми. Доречно провести зустрічі ветеранів цих частин у бібліотечних закладах для ознайомлення широкого кола відвідувачів з цими документами. Біля пам’ятників загиблим односельчанам доречним буде проведення літературно-мистецького свята „Війна у долі нашого села”.

Вдало підготовлена і оформлена карта звільнення району від фашистської чуми стане наочним підтвердженням подій того часу.

Цікавим для краян буде і літературний вечір „Листи з фронту”, „Поети Івано-Франківщини”.

Завжди доречним буде функціонування у бібліотеці книжково-ілюстративної виставки „Друга світова війна і Україна” , розділи якої розкривають історичну пам’ять як святиню народу і нації. Однією із сторінок вітчизняної історії є Друга світова війна. То наша пам’ять, яка з’єднує минуле із сьогоденням і майбутнім. Представлені на виставці документи, ілюстративні матеріали доповнять історичні джерела творчістю письменників, художників, кіносценаристів України.

Цитатою до виставки можуть бути слова В. Сосюри

 
Упав Берлін. Іще боями
гула розвихрена земля,
а вже з барвистими квітками
вступила тиша на поля.
В. Сосюра

Розділи виставки орієнтовно можна сформулювати так:
1.Україна в роки фашистської окупації
2.Партизанський рух. Підпілля.
3. ОУН-УПА в роки війни
4.Друга світова у спогадах солдат і генералів.
5.Героїка Другої світової війни у літературних творах.

Така книжкова виставка приверне увагу широкого кола відвідувачів. Її наповнення потребує постійної уваги бібліотекаря. Нові документи, публікації у періодичних виданнях, інформаційні матеріали стануть джерелом виховання патріотичних почуттів.

Хочеться наголосити, що постулатами патріотизму є віра, надія і любов. Готових рецентів, що стосуються виховання патріотів Батьківщини ніколи не було і не буде. Є наша Україна – молода незалежна держава, є її трагічна і славна історія, багатюща і не до кінця осмислена.

Є наша пам’ять про втрати українського народу в роки минулої війни, про тих, які свято любили рідну Україну і заповіли своїм життям любити і оберігати її на віки.

Використана література :

- Книга Пам’яті України: 1941- 1945 /[Голов. редкол.: І.О.Герасимов та ін. – К.: Пошук. Вид. Агентство „Кн.Пам’яті України”, 1996-2000 . [Підсумковий том] : Безсмертя /Авт.кол.: П.П.Панченко (кер.) та ін.-К.,2000.- 872 с.
- Книга пам’яті України: Івано-Франківська область. У 3-х т. – Т.1-2.Л.: –КАМЕНЯР, 1998-2001.
- Коваль М.В. Друга світова війна і Україна (1939-1945 рр.): Історіософ.нотатки /Ін-т історії України. – К.: Ін-т історії України, НАН України, 1999. – 74 с.
- Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: Україна на фронтах другої світової війни /За ред. В.Д.Конашевича. – К.: Пошуково-вид. агентство „Книга Пам’яті України”, 1996. – 567 с.
- Сергійчик В.І. ОУН-УПА в роки війни: Нові документи і матеріали. – К.: Дніпро, 1996. – 494 с.
- Штуль-Жданович О. Ціною крови. – К.: Вид-во ім.. О.Теліги, 1997.-
592 с.
- Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. У 5-х Т. – Т.1-5.- Івано-Франківськ: Лілея, -НВ, 2000-2003.
- Андрухів І.О., Француз А.Й. Станіславщина: двадцять буремних літ (1939-1959) Сусп.-політ. Та історико-правов. Аналіз. – Рівне; Івано-Франківськ, 2001. – 336 с.

* * *

- Бабенко В. Наші земляки у світовій історії // Україна. 2000. №9. – С.36-37.
- Бугаєнко В.С. З історії протистояння між Червоною Армією і УПА (січень-червень 1944 року) //Трибуна. – 1999. - №11-12. – С.29-30
- Буцько О.В. Військовополонені в СРСР (1941-1945 рр.) //Укр..іст.журн.-2000.-№4. – С.120-126.
Киричук Ю. Марискевич Т. Козирна карта для Сталіна. Укр.колабораціоналізм в 1941-1945 рр. Та його сутність //Дзвін.- 2000. - №7. – С.95-100.
Король В.Ю. Ціна перемоги: втрати киян //Трибуна. -2000.- №3-4.- С.35-37; №5-6.- С.35-36.
Муковський І. Військові втрати українського народу у Великій Вітчизняній війні //Трибуна. -2000.- №7-8. – С.31-33.
Патриляк І.К. Націоналістичний партизанський рух на території Західної України влітку 1941 р. //Укр.іст. журн.- 2000. - №4.-С.113-119.
Патриляк І.К. Військові плани ОУН (б) у таємній Інструкції Революційного проводу травень 1941 р. //Укр.. іст. Журн.-2000.- №2.- С.127-137.
Слободянюк М. Селяни України під нацистським окупаці йним режимом, 1941-1944 рр. //Київ.Старовина. – 2000. - №2.-С.44-57

Підготувала Г.Колотило

Оновлено 12-04-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка