ДО ІСТОРІЇ РУСЬКОЇ ЦЕРКВИ В ПОСЛІДНІХ ЧАСАХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ

1.       Ніхто нині не схоче перечити, що наше духо­венство відіграло дуже важну роль в історії нашого народ­ного відродження і що саме воно від часу переходу Гали­чини під Австрію величезні зробило поступи в освіті і жит­ті товариськім. Але оцінити важність його заслуг і донеслість його власного розвою можна буде тільки тоді, коли зібраний буде якнайбагатший матеріал,ілюструючий стан його найбільшого упадку в другій половині XVIII віку і повільний процес його поддвигання вгору. Матеріа­лів таких, і то перворядної важності, розсипано багато по нашім краю. Суть то записки візитаторів деканальних і діецезальних, находячіся в старих метриках або в осіб­них протоколах візитаційних, і містячі в собі дуже цінні, а урядово стверджені уваги о стані наших церквей і свя­щеників. Маючи в руках спору пачку таких записок, ми будемо час від часу печатати їх в «Зорі», маючи надію, що будучому історикові ті дрібні причинки стануть вельми в пригоді, як автентичні свідоцтва о страшнім стані нашого духовенства і народу, котрий давно минув і бодай ніколи вжене повторювався. На перший раз даємо дослівні випи­ски з старої метрики села Красноставець коло Снятина, уділеної нам ласкаво о. Володимиром Озаркевичем. Мет­рика сама писана по-руськи; перші картки видерті, на оставших починаються вписи хрещених села Красноста­вець від р. 1719 єреєм Григорієм Масикевичем. Перша візита генеральна, котрої слід находимо в тій метриці, від­булася аж 1754 р., д[ня] 21 вересня. Офіціал І. Громницький написав в ній власноручно: «1754. Die Vigesi ma prima Septembris v.s.sub tempus Visitatoris Generalis  huiusmodi metricas omnes quatuor product.quas sine omissione diligenter  scribere demandavi». Не без причини, мабуть, поручав о.Громницький о.Масикевичеві пильно і без пропусків писати метрики, бо метрика хрещених від  р. 1719 до 1744 написана на 10 картках малого 4-о і однаковим по­черком, мабуть, в кількох днях, з пам'яті або після оповідань, по чім слідує одна картка витята І пропущені 4 роки, а затим від кінця 1748 до 1754 заповнено 4 картки дуже нерівномірного письма. Слідуюча візитація відбулась через 10 літ, д[ня] 14 лютого 1764 р., доконана о.Тарнавецьким. Так 10 літ заповнює в метриці 15 карток, письма більш рівномірного і порядного.

   О.Тарнавецький був, мабуть, чоловік енергійний і дбаючий о доб­ро церкви, бо вже слідуючого року бачимо його знов вКрасноставцях д(ня) 14 марта і стрічаємо в метриці слідуючу його записку: «1765, 14 Магtіі. Меtгукі сztегу рodczаs  Rewіzуі diae praedat bez opuszszenia pisane widzialem. Ze WX.Grzegorz Parochyanow Pacierzy naucza za takowe Gzulosc pochwalilem:Gerkiew z gruntu nowey Reparacyi potrzebuie , dranicami bila okryta, a teraz ciecze y na oltarz y wszedzie dla tego Parochyanie maia  sie starac nowa Cerkiew budowac zaraz po wiesnie przykazuie pod kara Interdyktu Gerkws ab actu praedat. Cmentarz Inspatio Тшувяшуд 12 maia oparkanic pod kara Interdyktu Cmentarza zalecilem. Kelich srebrny z Patena,Apparat jeden nowy z Stula materialny kalmankowy w kwiaty: X iegi Ewangelium  drukowanу Lwowakie,Apostol drukowany, Mineia drukowana, Tryod Cwitna Oktoicha y Tryodi postney nima: Parochyanie kupsc maia w tym Roku ordynowalem. WX.Grzegorz Paroch Krasnotawski Wudki  miodu y wina odtychczas nima pic chyba wrazie choroby jakiey to z wiadomosci Wxa Jana Parocha Russowskiego pod kara rekollekcyi dwunastoniedzielney w srode y piatek помилуй ма Бже y grzywien dwadziescia Fisci zakazalem..D.u.sX.Tarnawiecki Dioec.Hosp.   Як бачимо, в парохії красноставській не найкращі були порядки: церков валилась і священик упадав морально (мабуть, з причини упадку матеріального!). Через рік знов з'їздить туди о. Тарнавецький і ось яку лишає записку: «1766 Аnnо, dіае ultimа   majus. Меtгукі ргоdukowane widzialem.. Сегкіеw оbalilа sie, ргzеtо w Іпtегсdукt  роdаіe sie dороtу dорокі Рагосhуаnіе поwеу піе wystawia, піс піе ргzуbуlо іак w ргzеуszlym Rоku, Рагосh tегаzпіеyszy  ultimano monitur,azeby sie od uczeszczania do karczmy na Piatykie utrzymal sie pod kara Rekollekcyi przy katedrze haickiey majacej sie odprawic przez  niedziel 12.X.Tarnawiecki,Dioec.Hosp.»Слідуючого року - знов візита Тарнавецького; записка його кинена в поспіху а може, в гніві, невиразно, з грубими, уриваними перечерками послідніх слів: «1767 а-о, dіае 6 majus.  Меtгукі Ргоductt. widzialem. Cerkiew nowowystawiona...  (якесь не чітке слово) gontami Parochyanie okryc maja aby drzewo niezgnilo zalecilem. Po skonczeniu Cerkwi Xiegi maja starac sie pokupowac y insze potrzeby Sluzace ku czci(?) Boskiey.WX.Paroch  krasnostawski teraznieyszy aby sie od pianstwa utrzymal napomnialem.X.Tarnawieski D.H.»

    Мабуть, багато сліз i просьб старенького священика коштували ті грубі штрихи, котрими грізний візитатор скасував послідне своє речення,- так і видно, що перечеркнув його нерадо, в роздразненні, тільки зі згляду на вік о. Мазікевича (так він в послідніх роках підписувавсь). Була се, впрочім, послідня візита, якої дожив о. Мазікевич. Літом того ж 1767 року він помер. Послідня його записка в метриці з д(ня) І6 червня, а вже д(ня) 15 вересня веде дальші записки адміністратор о. Антоній Загайкевич.