ТОРГІВЛЯ У ГАЛИЧИНІ
І
Після довгої перерви крайове статистичне бюро (відділ статистики промисловості й торгівлі) опублікувало новий (16) випуск своїх щорічників, дуже важливий для вивчення наших крайових відносин. Це перша частина праці, що торкається проблеми, до цього часу в нас майже не дослідженої, проблеми, про яку наші статистики (Щепановський, Пілат та інші) подавали досі тільки загальні, більш або менш вдало скомбіновані цифри. Об'єктом нової публікації, виданої під редакцією д-ра Рутовського, є торгівля Галичини або, говорячи точніше, статистика товарного руху на галицьких залізницях. Поки що маємо тільки першу частину праці, а саме: зведення товарного руху окремих ліній і станцій за 1890, 1891 і 1892 роки. Цікава генеза цієї публікації, подана в передмові.
«Протягом кількох років, читаємо там,-бюро статистики промислу і торгівлі хотіло зібрати статистичні дані про залізничний рух продукції краю і чужих товарів на галицьких залізницях, оскільки без цих даних неможливо було оцінити характер, розміри і напрямки крайової торгівлі, вивозу продукції краю, імпорту чужих товарів, обчислення приблизного торгового балансу Галичини. Однак усі зусилля, зроблені в цьому напрямі виділом крайовим і керівником бюро статистики промисловості й торгівлі, були даремні. Тільки д-р Леон Білінський, президент цісарсько-королівських державних залізниць, добре розуміючи користь від такої статистичної залізнично-торговельної праці, дозволив використати статистичні матеріали, нагромаджені в цісарсько-королівській головній дирекції державних залізниць, і погодився, щоб необхідні виписки та зведення були зроблені силами працівників тієї дирекції.
Листом від 26 квітня 1893 p., I. 63 869, до керівника бюро статистики промисловості д-ра Рутовського цісарсько-королівська генеральна дирекція державних залізниць дозволила розпочати цю роботу на основі схем, складених на конференціях, що відбулися 10 і 11 квітня 1893 p., д-рові Рутовському разом з керівниками відділу статистики при генеральній дирекції у Відні. Коли умови цісарсько-королівської головної дирекції були прийняті рішенням виділу крайового від 6 червня 1893 p., розпочалася копітка праця вибирання дат з індивідуальних станційних списків. Цісарсько-королівська головна дирекція державних залізниць подала матеріали за 1892 рік 25 вересня 1893, за 1891 рік 22 листопада 1893, а за 1890 рік 5 лютого 1894 р. Поданий сирий матеріал охоплював понад 4200 великих таблиць, і тільки тепер для крайової статистики він повинен бути зведений і опрацьований, що при недостатній кількості працівників викликає чималі труднощі. Роботу поділено на дві частини, і вона буде охоплювати: Частина І. Рух товарний окремих залізничних ліній і станцій. Частина II. Вивіз і ввіз Галичини. Торговий баланс краю.
Досі зроблено тільки зіставлення першої частини. Друга частина саме в роботі і тільки після закінчення цифрових зведень буде забезпечена пояснювальним текстом для всієї роботи. Частина І, що саме тепер виходить у світ, показує товарний рух кожної станції та залізничної лінії без уваги на походження ввозу або напрямок вивозу».
З уваги на важливість і новизну того матеріалу подаємо тут основні результати копітких статистичних зведень, які є в цьому томі.
У 1890 р. галицькі залізниці перевезли дерева на папір 1678 тонн, целюлози і солом'яної маси 701 т, різних відходів 17 171 т, асфальту, смоли, коломазі І т. п. 3763 т, сирої бавовни 25 тонн, вугілля кам'яного і дерев'яного 342 464 т, фетру 295, аптечних товарів і хімікатів 30 551, нафти 141 981, друків 296, штучних добрив 8346, заліза, сталі й виробів з них 61 872, руд і мінералів 22 261, порожніх бочок 20 680, продукції рільництва та садівництва 411 859, жирів 9369, льону, конопель і прядива 4881, ниток 479, устаткування, меблів та музичних інструментів 11 808, скла, порцеляни й фаянсу 6041, шкір і хутра 7855, дерева різного роду 951 754, металургійних товарів 891, "кістяної" муки 16 131, колоніальних і консумційних товарів 351 258, галантерейних товарів 2419, тканин 5342, машин 8157, металів та металевих виробів (крім заліза) 20 775, військового приладдя й амуніції 10 981, макухи 494, паперу 4522, каміння, цементу, вапна і гіпсу 338 575, глиняних і гончарних виробів 1143, вовни 3511, живих тварин 68 185 т, возів і екіпажів 4117, трупів 76, різних інших предметів 103 480 т. Усього галицькі залізниці перевезли в 1890 р. З 021 644 т, з чого на залізницю магістральну припадало 577 325, на залізницю архікнязя Альбрехта 102 673, на Наддністрянську залізницю 65 482, на залізницю Тарнівсько-Лелюхівську 121 171, на локальну залізницю Долина - Вигода 60 366, Ясло - Жешув 1299, на першу угорсько-галицьку залізницю 156 647, на Львівсько-Чернівецьку залізницю 241 742, на локальну Коломийську 44 383, на залізницю Львів - Белз 47 027, на залізницю Північну 554 995, на залізницю Кароля-Людвіга 682 034, на залізницю Ярослав - Сокаль 142 907, а на залізницю Дембіца - Розвадів 23 593.
У 1891 р. загальна сума вивозу на цих залізницях зросла до 3 106 774 т, натомість у 1892 р. спала до 2 810 057 т. Вивіз на магістральній залізниці зріс до цифри 614 033, а в 1892 р. до 639 906 т. На залізниці архікнязя Альбрехта в 1891 р. був значний зріст до 149 449, натомість в 1892 р. спад до 126 065 т. Наддністрянська залізниця весь час утримувалася на рівні 65-66 тис. т. з. тенденцією до підвищення, натомість рівень Тарнівсько-Лелюхівської постійно знижувався, у 1891 р.- на 80 115, а в 1892 р.- на 69 242. Також локальна залізниця Долина - Вигода утримувалася на рівні близько 60 000. Натомість Ясельсько-Жешувська залізниця показала величезний зріст, бо з 1299 т вивіз в 1890 р. підскочив до 12 000т у 1891 р. і до 13 920 т у 1892 р. Постійну тенденцію до розвитку вивозу виявила також угорсько-галицька залізниця (у 1891 р. 159 835 т і 178 503 в 1892 p.). Натомість вивіз на Львівсько-Чернівецькій залізниці зазнав значних коливань, тому що з 241 742 т у 1890 і 254 205 т у 1891 р спав у 1892 р. на 190 217 т.
І далі спостерігаємо те ж саме явище: в той час як вивіз на малих лініях зростає, великі артерії дотеперішнього вивозу, залізниця Північна і Кароля-Людвіга, скорочують вивіз: на першій з них у 1891 р. він зростає ще з 551 995 до 580 426, а вже у 1892 р. спадає до 513 316, а на другій спадає постійно в 1891 р. до 850 946, а в 1892 р. до 708 976. Така цифрова констатація повільного переходу вивозу з головних залізниць на локальні й підрядні, а також зменшення вивозу взагалі є першим знаменним результатом, що виникає з матеріалу, опублікованого в цьому томі.
II
Придивимося ближче до галицького вивозу, а саме до окремих товарів, які вивозяться, щоб констатувати, у яких категоріях товарів виявилася надвишка, а в яких знижка на протязі трьох років, охоплених списками.
Для того, щоб полегшити перегляд, поділимо всі види товарів, які становлять галицький вивіз, на три категорії: таких, у вивозі яких протягом тих трьох років бачимо постійне зростання, таких, у вивозі котрих помічаємо коливання з тенденцією чи до зростання, чи до спаду. Щоб наші дальші зауваження мали якесь значення, мусимо додати два застереження, а саме: 1) що висновки, пороблені на основі даних зведень, мають дуже відносну вартість, бо охоплюють невеликий період часу і тому являють собою скоріше констатацію певних тимчасових симптомів, ніж виявлення постійних принципових явищ у розвитку галицької торгівлі; 2) те, що говориться про галицький вивіз, не завжди дозволяє зробити якісь висновки про крайове виробництво, оскільки в більшості випадків вивозять (resp[ective] - перевозять) товари, які виробляють не в нас. Взагалі термін «вивіз» має тут дуже відносне значення; що згаданий товар вислали з якоїсь станції далі, але не конче за межі краю. У цьому нас переконає дальше порівняння відповідних таблиць «ввозу».
Поробивши такі застереження, приступимо до розгляду детального результату галицького вивозу в 1890-92 роках. Із загальної суми 80 категорій товарів, які є предметом вивозу і охоплені статистичними таблицями, 18 виявляли постійну тенденцію до зростання, 21 таку ж постійну тенденцію до зниження, а решта виявляла більше або менше коливання з результатом, що схилявся або до збільшення, або до зменшення. Придивимося докладно до кожної з цих категорій. Стале підвищення вивозу показують такі вироби целюлоза і солом'яна маса (/Ш : /би : 1УЙ8), бурі вугілля (2610 ї 4735 : 20 153), нафта (141 981 : 146 544 : 148 949), сода, селітра і поташ (11 933 : 13 734 : 14 882) графіт (19 і 36 ! 277), штучні добрива (8346 : 12 501 і : 21 038), лід (3 : 15), порожні бочки (20 680 : 21 044 : 21 148), буряки (1 560 : 3 977 : 20 376), різні менші рільничі плоди (17 550 : 17 145 : 17 229), нитки (479 : 930 : 1692), меблі та музичні інструменти (11780:12 888 : 13 802), скло, порцеляна і фаянс (6041 : 6048 : 8424) кора та інші дубителі (4866 : 5558 з 6092), масло (1 994 : 2258 : 3417), яйця (48 653 : 50 645 і 51 139), тютюнові ви. роби (3008:4 123:4 508), рільничі машини (816 : 1 150 : : 5589), макуха (494 : 800 : 1 194). Цікаво, що в числі ти? товарів бачимо відносно мало сировини (буряки, рільничі плоди, кора, яйця), натомість значну перевагу товарів, як; вже у нашому краї перероблені промисловістю.
Не менш цікаве й те, що саме такі товари показують найбільше зростання вивозу (целюлоза, буре вугілля, штучні добрива, нитки, макуха). Що таке явище є позитивним свідченням розвитку нашої крайової промисловості, це, здається, кожен визнає.
Постійне зниження вивозу позначилось на таких товарах: деревне вугілля (2235': 1518 : 1313), кокс (3 069 : 2562 : 1 711), деревний барвник (289 : 235 : 61), сирівець заліза (5073 : 3519 : 2884), залізничні рейки (5629 : 2646 : : 612), товари з заліза і сталі (35 563 : 26 236 : 19 935), ріпак (12 819 : 10 742 : 3844), сирова шкіра, руно і хутра [6372 -6009 : 4995), кістяна мука і вугілля (16 126: : 15 260: 898), пиво (25 702:23 453:22 915), оселедці (2866 : 2 765 : 2562), кухонна сіль (111 731 : 101 057 : : 100 941), південні фрукти (3 466 : 1 745 : 1 427), машини не рільничі та їх частини (7 343 : 6777 : 2 157), метали І металеві вироби, крім заліза (20 698 : 9666 : 3 407), каміння сирове й оброблене (188 632:128 764:93 041), гашене вапно (43 359:39 522:33 769), тваринна вовна (3 511: : 1 696 : 1 214), тварини в живій вазі (68 152 : 66 794 : : 59 862), нарешті, рубрика «різне», що не входить у вищеназвані рубрики (106 623 : 102 717 : 89 042).
Зменшення вивозу якогось товару може мати різні причини. У вищеподаному зведенні бачимо, напр., зменшення вивозу різних сирівців, що може означати зменшення самої їхньої продукції або зростання промислових закладів, де ті сирівці переробляються. Натомість зменшення вивозу колоніальних товарів і взагалі імпортних може означати їх більшу консумпцію в краї або спад торгової діяльності краю, що займається вивозом.
ІІІ
Як ми вже зазначили, більша частина товарів, які вивозяться, не виявляє ні постійної тенденції до збільшення, ні до зниження, але коливається більше або менше помітно, причому остаточна хвиля показує або тенденцію до збільшення (за формулою х:х - у:х - y + z, причому z може бути меншим або більшим, ніж у), або до зниження (за формулою х : х -f у : х + у - г). До першої категорії належать: дерев'яна маса на папір (1 678 : : І 113 : 1 525), різні паливні інгредієнти (1 384 : 545 : 712), толь на покрівлі (275 : 190 : 293), друки та книжки (296 : : 259 : 461), руди і мінерали (22 261 : 11 258 : 19 507), льон, коноплі, прядиво (4881 : 4 776 : 5900), будівельне дерево (675 567 : 638 722 : 657 659), галантерейні товари (2 422:2310:2 581), військове знаряддя та амуніція (10 357 : 8958 : 23 747), цемент (3444 : 3358 : 4 195), різні мінеральні будівельні матеріали (91 430 : 81 094 : 94 349), глиняні і гончарні вироби (1 143 : 1060 : 1 150).
У 12 товарах цієї категорії різниця у вивозі між першим і другим роком становить 61 195 т як мінус 1891 року, а різниця між 1891 і 1892 становить 58 541 т як плюс 1892 року. Як бачимо, зворотна хвиля не досягає первісного рівня, а загальна середня трьох років у тих 12 категоріях товарів буде нижча від суми першого року.
До другої групи нестійких товарів належать: різні відходи (17 171 : 24 917 : 14 816), сирівець бавовни (25 : : 160 : 114), асфальт і живиця (3763 : 3831 : 2921), кам'яне вугілля (333 026 : 333 626 : 302 014), земний віск і церезин (И 093 : 12 622 : 11 305), різні хімікати (7217 : 8044 : : 7 748), залізо перероблене (15 607 : 17 290 : 14 059), збіжжя (301 473 : 370 299 : 240 641), стручкове насіння (53 861: : 69 265 : 67 709), картопля (28 321 : 38 742 : 15 380), фрукти (3 276 : 4 462 : 3418), жири (9369 : 10 798 : 10 701), вичинені шкіри (І 483 : 1 979 : 1 969), паливне дерево (259 811 : : 321 752 : 295 149), дерево для бондарства (5610 : 22 625 : : 3647), товари дерев'яні, кошикарські і т. п. (5770 : 8 137 : : 4 266), продукти гутництва (886 : 1 586 : 1 100), кава (770 : 1 322 : І 113), млинарські вироби (118 013 : 127 952 : 100 678), рис (1 158 : 1 776 : 2512), спирт і вироби з нього (4 407 : 29 393 : 24 221), тютюн-сирівець (4 765 : 5 845! : 3919), вино (7490 : 8523 : 4 211), цукор (5902: 106111 : 6569), різні колоніальні товари (15 445 : 15 511 : 15 134), тканини (5342 : 6922 : 6536), папір і паперова маса (5223 ' : 5880 : 4 685), цегла (II 458 : 26 330 : 14 725), вози і повози (4 117 : 4298 ; 1 182). У 29 товарах цієї групи помічаємо різницю між роками 1890 і 1891 на суму 261 888 тонн на користь 1891 p., а між роками 1891 і 1892 різницю на 317 625 на користь 1891 p., тобто на 55 764 на не користь 1892 р. в порівнянні з 1890 р.
Ось основні зведення щодо вивозу, який здійснили галицькі залізниці протягом трьох років. Справжнє суспільне та економічне значення тих цифр виявляється тільки після того, як їх порівняти з цифрами ввозу, до яких перейдемо в наступній статті.