Ірина Свйонтек – життя присвячене мистецтву (штрихи до біографії)
Народилась Ірина Свйонтек 25 березня 1937 року у Львові в родині, де з особливою повагою ставились до національної культури, освіти. Батько, Владислав Свйонтек, був архітектором, художником. Мати Софія, з дому Когутяк-Винничук, - вчителька історії та географії. Ірина Свйонтек з дитячих років відчувала потяг до мистецтва. Олівцем малювала портрети своїх однокласників. Збирала взірці народних строїв. Закінчила загальноосвітню і музичну школу у Станіславові (Івано-Франківську), а в 1961р. - лікувальний факультет Івано-Франківського медичного інституту.
Три роки працювала головним лікарем у Волосівській дільничній лікарні Надвірнянського району, один рік хірургом в здоровпункті Бурштинської ДРЕС. В 1967 р. закінчила ординатуру на кафедрі факультетської хірургії Івано-Фрнківського медінституту. З 1967 до 1992 року (25 р.) працювала викладачем хірургії і реаніматології в Івано-Франківському медичному училищі.
З 1970 року захопилася традиційною народною вишивкою Івано-Франківщини ХІХ-ХХ ст. Багато часу віддає пошукам стародавньої вишивки у фондах краєзнавчих музеїв Івано-Франківська, Коломиї, Косова, Львова. Перемальовувала орнаментальні композиції (взори) на міліметровий папір, добирала кольори по міжнародній шкалі ДМС, а вдома перешивала розводи орнаменту на полотно. Найбільш їй до вподоби техніка вишивання низинкою.
З метою вивчення назв орнаментальних мотивів та композицій, п. Ірина дуже часто подорожує селами Гуцульщини та Покуття. Особливо під час храмових свят біля церков, на весіллях і фестивалях фотографує гуцулів, покутян, бойків і опілян у народних костюмах, як виразників національної ідентичності, розпитує місцеві назви кожної деталі одягу та вишивки, робить описи і перемальовує їх схематично.
В пошуках перлин народної вишивки їй багато допомагали студенти.
Ірина Свйонтек веде активну популяризаторську і викладацьку роботу. Читає лекції та демонструє народну вишивку Карпат і Прикарпаття на обласних курсах для вчителів краєзнавства, народознавства, ручної праці та працівників позашкільних дитячих закладів при обласному Інституті післядипломної педагогічної освіти, а також для студентів Прикарпатського національного університету на кафедрі археології та етнології.
В 1992 р. стала лауреатом обласної премії імені Марійки Підгірянки «за великий внесок у відродження українського національного мистецтва - Прикарпатської вишивки». Нею було проведено багато виставок вишивок та фотографій типажів народного строю.
З 2000 року почала друкуватися у всеукраїнських журналах «Народне мистецтво" і "Народна творчість та етнографія".
З 2002 року - член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
З 2003 р. почала друкуватися в київському журналі «Народна творчість та етнографія».
В 2005 році вийшла з друку 1-а частина 2-го альбому «Гуцульські вишивки Карпат. Мистецтво геометричного орнаменту", »люстрована 32 кольоровими фотографіями типажів гуцулів.
У 2005 р. нагороджена почесною відзнакою «За подвижництво в культурі Прикарпаття».
У 2011 році присуджено Премію ім. М. Гнатюка «досліднику-етнографу, збирачу-ентузіасту народної вишивки, за охорону та збереження нематеріальної культурної спадщини». Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Захопившись вишивкою, відвідувала фонди місцевих музеїв, їхала в села та на фольклорні фестивалі, і там або замальовувала або відфотографовувала спочатку на чорно-білий, а за ери нових технологій на кольоровий фотоапарат унікальні узори, комплекти й деталі традиційного одягу, що по святах носили сільські мешканці й городяни.
Однак, дослідниця не тільки фотографувала, а й самостійно відшивала відзняті узори вишивок, які стають візуальними інструкціями для творчої роботи як початківців, так і досвідчених майстрів.
Альбоми Ірини Свйонтек розраховані на мистецтвознавців, етнографів, українознавців, краєзнавців та широкого кола читачів, що цінують унікальне українське національне мистецтво вишивки.
У творчих працях п. Ірини є те високе почуття, яким живе кожна людина, що в усі часи і за всяких обставин прагне не лише вижити, але й передати художні та мистецькі цінності, набуті народом, у спадок дітям і дітям дітей наших. То не просто слова, то її, Ірини Свйонтек, життєве кредо.
7 березня 2018 року на 81-у році життя вона відійшла у засвіти, однак лишила по собі неоціненну творчу працю.
