Марія Василівна Матіос
Марія Василівна Матіос (нар. 19 грудня 1959, Розтоки, Путильський район, Чернівецька область) - українська письменниця та політичний діяч. Переможець різноманітних літературних премій, зокрема лауреат Шевченківської премії з літератури (2005), Коронації слова (2007), та Книги року BBC (2008). Народний депутат України VII (партія УДАР), VIII скликання (БПП).
Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки, Чернівецька область в родині гуцулів.
У 1982 р. закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету, відділення української мови та літератури (тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
Працювала бібліотекарем університетської бібліотеки. 8 років - на Чернівецькому машинобудівному заводі.
Була заступником голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, відповідальним секретарем «Буковинського журналу». З 1997 року мешкає в Києві. Працювала помічником секретаря РНБО України. З 2003 року - заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Перші вірші надрукувала у 15 років.
Прозою дебютувала 1992 року в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написав Володимир Дрозд.
Станом на 2011 рік видала 14 книг прози та 6 поетичних збірок. Серед найвизначніших праць Матіос, збірка оповідань «Нація» (2001), роман у новелах «Майже ніколи не навпаки» (2007) та роман «Солодка Даруся».
2011 - член журі літературного конкурсу «Юне слово».
2012 - № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР», на виборах до Верховної Ради України.
2014 - № 7 у виборчому списку Блоку Петра Порошенка до Верховної Ради України.
Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.
Почесний громадянин міста Чернівців - рішення міськвиконкому від 23.09.2008 р. № 755/20[2].
Є головою редакційної ради міжнародного соціального проекту, збірки розповідей про добро «Книга добра».
Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України».
Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури».
З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч.
Книга «Солодка Даруся» визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців.
За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п'ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні.
Входить до сотні найбільш впливових жінок України.
2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіною.
Книга письменниці «Майже ніколи не навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе". Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», - зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача.
Нагороди та відзнаки
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005)[22] за роман «Солодка Даруся». Автором подання на Національну премію України імені Тараса Шевченка був Павло Загребельний.
Заслужений працівник культури України (2008).
Лауреат літературної премії «Благовіст» та премії ім. Володимира Бабляка (в галузі публіцистики).
Переможець конкурсу «Книжка року 2004» за роман «Солодка Даруся».
Переможець конкурсу «Книжка року 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки».
Переможець конкурсу «Книга року 2008» за роман «Москалиця. Мама Маріца».
Гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Майже ніколи не навпаки» (2007).
Почесний громадянин міста Чернівців (2008).
2009 р. на V Київському міжнародному книжковому ярмарку книга «Москалиця» отримала диплом першого ступеня в номінації «Бестселлер».
2013 р. «Українсько-японська дружба і співробітництво». Церемонія вручення відбулася 22 березня 2013 р. Відзнаку вручив Йошіхіко Окабе - доцент Кобе Гакуін Університету.
Орден княгині Ольги III ст. (22 січня 2015) - за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.