Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Замки краю



На території області збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. в с. Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. в селах Раковець та Чернелиця Городенківського району, та руїни Старостинського замку XIV-XVIII ст. в м. Галичі.

Галицький замок (місто Галич). Заснований в 1378 році. Його будівництво почалося в 1367 році на місці, де ще у XIII столітті існувало укріплення, яке охороняло пристань на Дніпрі. Спочатку це була дерев'яна споруда , обнесена валами. В 1627 році за проектом італійського інженера-фортифікатора Ф. Корассіні замок було перебудовано з дерев'яного на кам'яний. У першій половині XVII столітті замок занепав. Але, незважаючи на це, в ході Визвольної війни українського народу, коли в 1648 році Хмельницький рушив з козацьки полками до Західної України, а на Прикарпатті вибухнуло повстання під проводом Семена Височана, в Галицькому замку знайшли собі захист немало шляхти і чужоземного міщанства. Повсталі здобули декілька замків, але штурмувати Галицьку твердиню не наважилися. Після відступу козацької армії і загонів С. Височана на Наддніпрянщину замок став місцем розправи з повсталими. Під час польсько-турецьких війн другої половини XVII століття. Галицький замок відіграв опорного пункту для польських військ. Особливо зросла його роль після того як турки в 1672 році здобули Кам'янець-Подільську фортецю, що прикрила кордони Руського воєводства з півдня. Відтак турецькі загони увірвалися на Покуття й володіли деякими замками. Великого нищення зазнало Прикарпаття в 1676 році від трьохтисячної турецької армії Ібрагім-паші. Разом з турками прийшли тоді татари й молдавани. Здобути обложений Галицький замок Ібрагім-паша звелів анатолійському паші Хусейну. Вранці 24 вересня розпочався штурм твердині. Після кількох годин оборони комендант замку, побачивши, що становище безвихідне, наказав підняти білий прапор. Залогу і всіх, хто перебувв у замку, забрав у ясир молдавський господар Дука. А від величного замку лишилася тільки закурені руїни.По війні Анджей Потоцький відбудував замок, але вже не зміг повернути йому колишнього значення, бо поблизу міцніла нова твердиня - Станіславська фортеця, і центр життя Галицької землі поступово перемістився туди. На сьогодні від могутнього і славетного в минулому замку над Дністром залишилися лише руїни.

Пнівський замок. Замок розташований в підніжжі Горган - частині Українських Карпат. Він стоїть на пагорбі, біля невеликого струмочка, що, ймовірно, колись був притокою Чорної Бистриці (так називали раніше Бистрицю Надвірнянську, на відміну від Золотої, на даний час Солотвинської). Ця фортеця була побудована в другій половині XVI польськими феодалами валаського (молдавського) коріння Куропатвами, які ще в другій половині XVI століття одержали ці землі на військову службу від короля Владислава Опольського. Але існує думка, що фортецю побудували ще в XI столітті, після численних передумов і реконструкцій, замок досяг вершини свого розквіту. Разом з Куропатвами в передгір'я Горган прибула і численна дрібна шляхта зі своєю челлядю. Для раптово збільшеної в кількості католицької пастви в 1609 році будувається костьол. Семен Височан не міг обійти Пнівський замок. Пізньої осені 1648 році повстанці і козацькі загони рушили до твердині, де ховалося багато місцевих шляхтичів. Облога тривала декілька тижнів. Шляхта з Болехова спробувала було допомогти обложеним, але, побачивши сили повсталих, повернула назад. Зараз замок є мальовничою руїною з прекрасним видом на двоголову вершину Старогори, з фундаментами палацу Куропатв.

Раковецький замок. Замок збудував Домінік Войцех Беньовський, галицький підчаший, в середині XVII столітті, вже після закінчення національго-визвольної війни. Відразу ж по заснуванні, в 1657 році, ще недобуваний замок витримав облогу козацьких військ, які йшли на відсіч князу Ракоци, після якої 1660 року вже було завершено будівництво споруди. У XVIII столітті замок втратив своє оборонне значення і служив житлом.Під час Барської конфедерації в 1768 році фортеця згоріла і вже ніколи не піднялася з руїн.

Чернелицький замок змурував брацлавський воєвода Михайло-Георгій Чарторийський. Замок стояв на рівнині, бастіонне укріплення займало площу два з половиною гектари, товщина стін сягала двох метрів, висота - шести метрів. По кутах були бастіони, збереглася двоповерхова в'їзна вежа. Вона має арковий проїзд, оформлений білокам'яним порталом, прикрашеним над головним та дворовим фасадом кам'яними гербами.Чернелицький замок двічі здобували турки - у 1672 та 1676 роках. Під час турецьких воєн 1685-1691 років замок відігравав важливу роль, у ньому зберігалися різноманітні матеріали для ведення війни, його неодноразово відвідував польський король. Замок непогано зберігся, його мури простежуються по всьому периметру. Замок сполучався з костёлом підземним ходом.

Замок польського магната Скарбка (його ще називають замок Скарбека), доменну піч в урочищі Ангелів, «Кедрову палату» в урочищі Підлюте, що відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також, на території району функціонує пластовий табір - музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків). Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича - члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової», тут же встановлено пам'ятник письменникові. В селі Небилів є пам'ятний знак першим трудовим емігрантам в Америці - Василю Ілиняку та Івану Пилипіву.

 

Оновлено 03-11-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка