Історико-культурні пам’ятки Івано-Франківщини
До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам'ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.
Всього на обліку в міській організації Українському товаристві охорони пам'яток історії т культури перебуває 750 пам'яток (99-історії, 40-мистецтва, 5-археології, 606-архітектури і містобудування). У місці діє 29 музеїв і музейних кімнат на громадських засадах.
В місті налічується 6 пам'яток національного значення:
1. Колегіальний костьол Пречистої Діви Марії, побудовний в 1703 році в стилі Барокко з поєднанням Ренесансу;
2. Костел Єзуїтів 1729 року побудований, сучасна назва Катедральний собор Святого Воскресіння;
3. Колегія Єзуїтів побудований 1742 року;
4. Вірменський костел 1762 року (зараз - Собор Святої Покрови непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії);
5. Пивоварний завод збудований 1767 року, який вже втрачений як перше промислове підприємство міста;
6. Меморіальний сквер. Містяни знають його, як старовинний міський цвинтар або Станіславський некрополь. Перші згадки про це кладовище датуються 1782 роком. На цій території було поховано близько десяти тисяч містян та військових.
http://www.mvk.if.ua/thistory/38783
Однією з визначних пам'яток Івано-Франківська є міська Ратуша. Засновник міста Анджей Потоцький у 1662 році засвідчив про свій намір побудувати ратушу, у 1666 році вона стояла збудована з дерева. Її використовували для спостереження оборонців за переміщенням турецьких і татарських загонів під час турецько-польської війни. Через низьку міцність та надійністьі після турецької облоги в 1677 році була розібрана.
Друга ратуша (1695-1868). У 1695 році, на замовлення власника міста Юзефа Потоцького, під керівництвом архітектора Карл Бенуа звели нову ратушу, цього разу - виключно з каменю.Була вона хрестоподібною у плані, мала дев'ять поверхів і вежу, яку вінчав купол. На рівні п'ятого поверху містився годинник із чотирма циферблатами, які кожні 15 хвилин відбивали час за допомогою дзвонів, підвішених у куполі. Довкола вежі по верху йшла галерея, там постійно чатували дозорці. При виявленні пожежі, наближення ворога чи будь-яких інших небезпек спостерігачі трубили у сурми, попереджаючи мешканців міста. На другому і третьому поверхах відбувалися засідання магістрату і суду (лави), а перший поверх здавався в оренду купцям, які влаштували тут аж 24 крамниці. У підвалах ратуші розташовувалась в'язниця, там тримали опришків і різних кримінальних злочинців. 28 вересня 1868 після пожежі від споруди залишився лише залізний скелет.
Третя ратуша (1871-1915). 6 червня 1870 було урочисто закладено фундамент, а в нього капсулу з пергаментом про історію ратуші, а також зі старопольськими та австрійськими монетами і медалями. У 1871 році будівництво завершили. Нова ратуша мала вигляд величного прямокутного двоповерхового будинку з високою вежею (колишній кістяк старої ратуші). До рівня п'ятого поверху її облицювали білим мармуром. Вище були куранти та оглядова галерея. Архітектурний ансамбль завершував видовжений напівсферичний купол. Родзинкою споруди був зал засідань міської ради, багато оздоблений та прикрашений написами про головні події історії Станиславова. У підвалі новобудови розмістились поліційні арешти. Під час Першої світової війни, з 8 по 19 лютого 1915 року, тривали важкі бої за Станіслав, у ході яких ратушу сильно пошкодила австрійська артилерія. Будівля хоч і не завалилась, але вкрилася тріщинами і з того часу перебувала в аварійному стані.
Четверта ратуша (1935 - донині). У 1929 році почалося будівництво. Архітектором був інженер Станіслав Треля. Вже за традицією, у фундамент південно-східного крила помістили капсулу з планами новобудови, фотографіями старої ратуші та іншими документами. Через хронічний брак коштів споруду звели в 1935 році, а внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до 1939 року.Остання (нинішня) ратуша зведена у стилі функціоналізм та являє собою хрест, з перетину якого здіймається вежа, що завершується куполом у вигляді військового шолому. На рівні четвертого поверху по кутах встановили бронзових орлів, які символізували могутність польської держави. Загальна висота споруди становить 49,5 м, що дозволило їй тоді бути найвищою в місті.26 квітня 1959 тут відкрився Івано-Франківський краєзнавчий музей. До нового 2007 року на ратуші встановлено 4 нових годинники з автоматичним механізмом та електронними курантами, що виконують 12 українських мелодій дуже подібно до дзвонів, а також відбивають години та чверті.
Палац Потоцьких є пам'яткою архітектури та містобудування
історичного значення. Комплекс палацу був збудований у 1672 - 1682 рр. (Його звів польський коронний гетьман Андрій Потоцький для себе і родини.) і добудовувася у 80 - их роках XX століття. Він використовувався спершу, як місце проживання власників Станиславова. У радянські часи тут знаходився військовий госпіталь. Історія палацу найбільш ймовірно зберігається у польських або австрійських архівах. Палац Потоцьких у Івано-Франківську є об'єктом охорони культурної спадщини, він охороняється державою - розпорядженням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 26 травня 1981 р. №238 - р його визнано пам'яткою місцевого значення.
