Ткачівський Ярослав Васильович

Ярослав Васильович Ткачівський (14 серпня 1957 р., м. Галич, Івано-Франківської області) — український поет і прозаїк, пісняр і гуморист, сатирик і журналіст. Відповідальний секретар Івано-Франківської обласної письменницької організації НСПУ (обирався двічі). Нині Ярослав Ткачівський - головний редактор Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал», секретар НСПУ і член правління Національної спілки письменників України. Автор більше 30 поетичних та прозових книжок, а також восьми збірників пісень і романсів. Лауреат багатьох літературних премій. Заслужений працівник культури України.
Автор інтимної та громадської лірики, а також багатьох поетичних та прозових творів на релігійну тематику. Автор вісьмох збірників пісень і романсів. Автор більше тридцяти книг.
Ліричні вірші письменника покладені на музику багатьма відомими композиторами і музикантами, його пісні та романси виконують народні та заслужені артисти України, інші відомі співаки, а деякі твори поета-пісняра — стали вже хітами. Так, пісня «Волошки», автором якої є Ярослав Ткачівський, стала весільною, а згодом — воістину народною піснею.
Член Національної спілки письменників України з 1995, член Ради, відповідальний секретар Івано-Франківської обласної письменницької організації НСПУ двох каденцій, член Правління ІФО НСПУ; Член Правління та секретар Національної спілки письменнків України.
Восени 2010 року обраний депутатом Івано-Франківської обласної ради в Галицькому одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 7, а в грудні 2010 на першій сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської обласної ради обраний секретарем постійної комісії облради з питань національного та духовного розвитку, культури, діяльності засобів масової інформації, книговидання й свободи слова.
Дві каденції є головою Консультативної Ради прокуратури Івано-Франківської області.
Лауреат:
•  літературної премії імені Василя Стефаника (2012 р. у номінації «Проза» за дві книжки новел й оповідань «Неділя всепрощення» і «Пісня на порозі Раю» та за повість «До моря їхали…»;
•  літературної премії імені Антона Могильницького (2017 р. у номінації «Проза» за дві книжки «Ковчег пливе до пристані» (духовна поезія) і «Лицар свободи й любові» (громадянська лірика);
•  літературної премії імені Івана Франка (2011 р. у галузі «Література» за поетичні книги «Сяєво сьомого неба», «Сльоза блаженства» та поетичні збірники «Дивоцвітом грають весни», «Хміль солов'їних ночей», «Срібне весілля» і «Лиш не згасне любов»;
•   Всеукраїнського літературного конкурсу імені Миколи Лукаша (номінація «Поезія», 2010 р.)
•  літературної премії імені Тараса Мельничука (2009; за роман у віршах «Медовий місяць»). Трикратний переможець Всеукраїнських поетичних конкурсів літературного журналу «Дніпро» (номінація «Інтимна лірика», 2009 і 2010 рр. та «Лірична еротика», 2011 р.).
•   Дипломант Всеукраїнського конкурсу громадянської лірики в номінації «Я люблю тебе, Україно!», 2011 р.
•  Нагороджений медаллю «Почесна відзнака НСПУ», медаллю "Будівничий України", медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», медаллю "Міць і гордість м. Івано-Франківська".
•  Заслужений працівник культури України.