„Училася у природи”
Параска Хома народилася 10 листопада 1933 р. у селі Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області в багатодітній сім'ї.
Цей день в Україні є днем святої Параскеви. Хто знає, можливо, сама свята Параскевія наділила мисткиню талантом бачити навколишню красу іншими очима і за допомогою пензля та фарб відтворювати його на папері.
У 1948 р. Параска Хома закінчила сільську восьмирічну школу й почала працювати у щойно створеному колгоспі у буряківничій ланці.
В дитинстві вона нічого не знала про так звані "мальовані косиці", що залишають радість на серці, відчуття свята і сонця. Її долю вирішив подарований кольоровий олівець у шестирічному віці. Цей олівець, як найдорогоцінніший скарб, тримали дитячі рученята.
За малюванням Параска і їсти не хотіла, та й часу не вистачало їй. На аркушах паперу "ходили" сонце, веселка, листочки соняшників, кущі ружі. Потім уламок того олівця довго зберігався як сімейна реліквія.
Параска Хома почувала у собі потяг до творчості, але повсякденне життя було суворим – не знімало з неї трудових обов'язків селянки. Малювати доводилось у вільні години. Мистецтво стало її мрією, її життям.
Параска Петрівна не закінчувала спеціальних художніх шкіл чи студій. Свої перші кроки художньо-образного пізнання зробила в колі сім’ї. Від малюнка до малюнка щораз дужче виявлявся її талант декоративного відображення природи, вміння наповнити свої твори пісенною інтонацією, мажорним настроєм. Особливо вражають серії „Квіти”, „Маки” (100 малюнків), „Пісні квітів”, „Моя квітуча земля”, „Сонячний май”, панно-вінки, присвячені Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Василеві Стефаникові та іншим.
Завдяки Божому провидінню молодий художник Юліан Савка, викладач тодішнього Косівського художнього училища прикладного мистецтва, зміг угледіти цінність мальовок П. Хоми і показати їх митцям Львівської картинної галереї Б. Возницькому та В. Овсійчуку.
Так, у 1968 році відбулася перша персональна виставка у Львові, яка шокувала і дивувала глядачів. З тріумфом пройшли і наступні виставки: в музеї Т. Шевченка у Києві, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї, в музеї етнографії та художнього промислу у Львові, в Українському фонді культури у Києві.
На сьогоднішній день Параска Петрівна належить до двох Національних спілок України – художників і майстрів народної творчості. Вона – Кавалер Орденів княгині Ольги ІІ і ІІІ ступенів, лауреат премії ім. Катерини Білокур, лауреат премії Ярослава Лукавецького. Має безліч титулів, зокрема, Заслужений майстер народної творчості України, нагороджена Срібною медаллю Академії мистецтв України.
Впродовж останніх двох років обласна Спілка народних майстрів України, за підтримки Івано-Франківської ОДА, подає кандидатуру Параски Хоми на здобуття Шевченківської премії..
Незважаючи на поважний вік, пані Параска продовжує малювати свої чарівні квіти, птахи і плоди. Малює безперервно, хоча й пересувається на двох милицях і має проблеми зі зором. Художниця завжди відгукується на благодійні акції області. Як тільки почує по телевізорі чи радіо про якісь потреби, одразу телефонує синові і пропонує на аукціон картину.
Твори Параски Хоми зберігаються в музеях Івано-Франківська, Львова, Києва, Санкт-Петербурга.
Видатна художниця сьогодні в зеніті слави і загального визнання, своїм талантом і надалі щедро примножує славу українського мистецтва.
