Нестор Іванович Чир

Нестор Іванович Чир народився 12 березня 1938 року в селі Новий Диків Любачицького повіту Жешувського воєводства (Польща) в багатотідній українській селянській родині.
       У 1945 році під час злочинної радянсько-польської операції "Вісла" разом з сім'єю зазнав насильницької депортації на Тернопільщину (Україна), де пройшли його дитинство і шкільні роки в селі Полівці Чортківського району.
      Після закінчення середньої школи навчався у Дрогобицькому нафтовому технікумі (Львівська область), котрий успішно закінчив у 1960 році, здобувши фах спеціаліста з буріння нафтових і газових свердловин. Того ж року направлений на роботу в м. Надвірна Івано-Франківської (тоді Станіславської) області. У нафтовій галузі працював на рядових та різних інженерно-технічних посадах до 2003 року.
          Член Національної Спілки Письменників України з 2002 року. Поет, нарисовець, публіцист, відомий громадсько-політичний діяч. Автор поетичних збірок "Пізнє яблуко мого саду" (1998), "Долоні в крапельках дощу" (2001), "Калиновий спалах" (2003) і дитячої книжки "Котячий обід" (2003). Співавтор ще багатьох книжок. Голова редакційних рад з видання книг "Страгора" (Диплом 2-го ступеня Міністерства преси та інформації України на конкурсі "Книга Україна" у 1995 році в Києві) та "Надвірна: історичний нарис", співредактор фотокнижки "Надвірна поема в світлинах". Друкувався у відомих в Україні та поза її межами часописах "Дзвін", "Перевал" (член редколегії), "Січеслав", "Ятрань", "Літературна Україна", "Вік", "Літературний Львів", "Радосинь", "Народна армія", "Літературне Прикарпаття", Всеукраїнському дитячому журналі "Дзвіночок" (член редколегії), обласній та районній пресі. Лауреат обласних літературних премій ім. Василя Стефаника та ім. Марійки Підгірянки, районної (Надвірнянський район) - ім. Надії Попович. Низка його віршів стали піснями.
       Занесений у довідники "Гуцульщина в літературі" (1997) і "Дослідники та краєзнавці Гуцульщини" (2002), які вийшли у видавництві "Писаний камінь" (м. Косів).
       У липні 1987 року разом з іншими літераторами Надвірнянщини створює літературну студію "Бистрінь", яка до сьогоднішнього дня активно діє при редакції газети "Народна воля", і стає незмінним її керівником.
       Упорядник та співавтор двох літературних альманахів студії "Жниво на стерні" (1997) і "Купальська злива" (2002).
       У 1989 році був серед засновників у Надвірнянському районі Всеукраїнського Товариства української мови ім. Т. Шевченка "Просвіта", неодноразово обирався членом правління та ради цієї авторитетної громадської організації. В часи незалежності України чотири рази поспіль (1990, 1994, 1998, 2002 рр.) обирається депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був серед ініціаторів створення Галицької Асамблеї демократичних рад Галичини. У 1993 році стає переможцем конкурсу "Людина року Наддніпрянщини" в номінації "Громадськополітичний діяч". Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, Подякою голови обласної ради, багатьма грамотами голови облдержадміністрації та голови облради, Почесним знаком на честь 2000-ліття Різдва Христового, Срібним нагрудним знаком "За заслуги" ІІ ступеня Міністерства з надзвичайних ситуацій України. У 2003 році його визнано переможцем Всеукраїнської акції "Зорі надії" з врученням Диплому Міністерства праці та соціальної політики України.
       Ім'я Нестора Чира занесено в книгу ділової еліти Прикарпаття "Золоті імена" та в книгу "Новітня історія України: Хто є хто на Івано-Франківщині".