Видатні храми на честь Покрови Пресвятої Богородиці
Волинська область:
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Луцьку;
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Покровська церква) - одна з двох збережених православних церков Луцька королівського періоду історії; кафедральний храм Луцької і Волинської єпархій УПЦ МП; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Данила Галицького, 12, в історико-культурному заповіднику „Старий Луцьк".
Івано-Франківськ:
Катедральний Святопокровський собор УАПЦ (вірменський костел)
Після заснування Станіславова у місті поселилися вірмени, розмістившись в одному кварталі довкола сучасної вулиці Вірменської. Засновник надав вірменам певні привілеї, зокрема щодо віросповідання. У середині 60-х років XVII століття вони спорудили дерев’яний храм. На початку наступного століття з ікони Матері Божої Ласкавої Станиславівської почали капати сльози (копію ікони видно на фасаді церкви, а оригінал вивезений у 1944 році в Польщу, у Петропавлівський собор у Ґданську). 22 серпня 1742 року спеціальна комісія підтвердила факт чудотворності. На честь священної з’яви, у 1743–1762 роках вірмени звели тут мурований костел у стилі зрілого бароко. Чудові настінні розписи виконав художник Ян Солецький. До нашого часу збереглися його композиції «Вознесіння» й «Акафист Богородиці». А скульптури — Матвія Полейовського — учня видатного Йоана-Ґеорґа Пінзеля. Сучасний престол виготовлено у майстерні Мар’яна Антоняка на початку ХХ сторіччя. А на фасаді є меморіальна дошка першому патріархові УАПЦ Мстиславу, яку встановлено у 1999 році.
Під час трагічної станіславівської пожежі 1868 року вірменський костел згорів. Наступного року його відбудували в дещо новому вигляді. У 1919–1930-х роках тривала реставрація костелу, його повертали до того вигляду, який він мав ще до пожежі. Відновили фрески Яна Солецького. Барокові скульптури належать руці Матвія Полейовського — в головному нефі встановили дванадцять статуй святих, ще вісім — на постаментах між колонами центрального вівтаря.
Після Другої світової вірмени виїхали до Польщі, забравши з собою вже згаданий образ Богоматері та деякі інші найцінніші реліквії. Костел було віддано Російській Православній Церкві, а досить скоро по тому — закрито. Приміщення віддали під майстерню художників.
Наступну реставрацію провели у 1971 році, і відкрили в церкві музей… історії релігії та атеїзму. Він працював до 1990 року, потім знову на короткий час перейшовши до РПЦ. Із 1992 року споруда вірменського костелу належить Українській Автокефальній Православній Церкві.
Київ:
Покровська церква на Солом'янці;
Свято-Покро́вська це́рква - храм роботи Іполита Ніколаєва у Києві, на Солом'янці. Збудований на замовлення міської громади Києва протягом 1895-1897 рр. у пам'ять про митрополита Київського і Галицького Платона (Городецького). Знаходиться на розі вулиць Миколи Островського та Стадіонної. Серед киян відома також під назвами Платонівська церква та На Стадіонній (через однойменну вулицю). У 1905-1919 рр. настоятелем церкви був творець та перший митрополит УАПЦ Василь Липківський.
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці.
Цей храм є перлиною українською церковного зодчества, яскравою пам'яткою мистецького доробку минулих віків, унікальним зразком дерев'яної тризрубної і триверхої козацької церкви. В інтер'єрі церкви відкритий підкупольний простір, бабинець з навою, які з'єднані широким прямокутним вирізом, при західній стіні бабинця розташовані хори. У бабинці розміщується сволок перекриття, на якому влаштоване панікадило зі 33-ма свічками, - як символ років життя Господа нашого Ісуса Христа. У західній стіні бабинця на рівні існуючих хорів є лутки двірного отвору, через який є вихід на балкончик над ґанком. У ХVII-ХVIII століттях невеликий простір церкви міг умістити лише вибраних козаків та старшину, тож із подібних балкончиків, до всього Війська Запорозького Низового мали змогу звертатися з проповідями церковні ієрархи.
Церква - тридільно-триверха, належить до найпопулярнішого типу українського дерев'яного зодчества. Цей тип свого часу став основою для багатьох формально-мистецьких комбінацій, бо з різних причин піддавався в окремих будівельних цехах різноманітним мистецьким змінам. А відтак, кожна дерев'яна тридільно-триверха церква відзначається своїми особливими рисами.
Київська область:
Покровська церква у селі Нові Петрівці Вишгородського району;
Свято-Покровська церква (Покровська церква) - величний православний (УПЦ КП) храм у селі Нових Петрівцях Вишгородського району Київської області, духовний осередок села; пам'ятка архітектури місцевого значення.
Настоятель Свято-Покровського храму в Нових Петрівцях - о. Тарас Кобевка.
Покровська церква у селі Сулимівка Бориспільського району;
Сулимівська Свято-Покровська церква - мурований православний храм (УПЦ МП) в селі Сулимівці Бориспільського району Київської області; побудована на замовлення гетьмана Івана Сулими тривалий час була усипальницею славного козацького роду Сулим; яскрава духовна історико-архітектурна пам'ятка козацького бароко 1-ї третини XVII століття.
Храм є не лише зразком ранньої української архітектури, а й узагалі найстарішою (зі збережених) спорудою Київської області (не враховуючи Києва).
Розташована в центрі села. Неподалік, на іншому боці дороги, стоїть невеликий одноповерховий садибний будинок Сулим. За ним розкинувся старий затишний, однак занедбаний пейзажний парк, закладений у ХІХ столітті.
Кіровоградська область:
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Кіровограді;
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Свято-Покровська церква) - український православний (УПЦ МП) храм у місті Кіровограді.
Храм побудований за проектом відомого російського архітектора Костянтина Андрійовича Тона. Займався будівництвом міський архітектор Андрєєв, який, ймовірно, спроектував план внутрішнього оформлення церкви.
П'ятибанний храм збудовано в неоруському архітектурному стилі. В інтер'єрі церкви збереглися фрагменти розпису художника Ф.С. Козачинського 2-ї половини XIX століття.
Крим:
Покровський собор у Севостополі;
Покровський собор - головний православний храм Севастополя. Побудований в 1905 році за проектом архітектора В. А. Фельдмана. Собор освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці, має шість бокових вівтарів. Три верхніх бокових вівтаря освячені на честь Пантелеймона Цілителя, Покрови Пресвятої Богородиці, святих Апостолів Петра і Павла. Три нижніх бокових вівтаря освячені на честь Серафима Саровського, святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, Святого рівноапостольного князя Володимира.
Львівська область:
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Львові - колишній Костел Матері Божої Остробрамської;
Костел Матері Божої Остробрамської (з 1992 року - Церква Покрови Пресвятої Богородиці) - культова споруда у Львові, в історичній місцевості Личаків. Адреса: вулиця Личаківська, 175.
Початково римо-католицька парафія Личакова належала до костелу святого Антонія. Ще перед 1914 року перед початком Першої світової війни парафіяни утворили комітет будівництва нового храму на Верхньому Личакові. Лише 1927 року містом було виділено земельну ділянку. Організовано конкурс проектів, у якому взяли участь Тадеуш Обмінський, Вавжинець Дайчак, Вітольд Мінкевич, Франциск Мончинський, Адольф Шишко-Богуш і Оскар Сосновський. Влітку 1930 року після кількох засідань журі конкурсу одноголосно відкинуло усі проекти, однак доручила львівському архітекторові Тадеушу Обмінському виконати детальний план, що базувався на найбільш вдалому проекті Адольфа Шишко-Богуша. Будівництво розпочато наступного 1931 року, але в липні 1932 року керівник будівництва Обмінський помер. Продовжував керівництво Вавжинець Дайчак, котрий розробив детальний проект, а також частину внутрішнього убранства. В оздобленні взяли участь цілий ряд фахівців, зокрема і відома скульпторка - Яніна Райхерт-Тот. Будівництво храмового комплексу було завершено в 1938 році. Будівництво костелу велося стараннями римсько-католицького архієпископа Болеслава Твардовського. Головний корпус - у формі старохристиянської базиліки. Незвичною для архітектури Львова є дзвіниця заввишки до 60 метрів, збудована на зразок флорентійських кампаніл.
Після Другої світової війни костел було закрито і він використовувався як книжковий склад.
У 1992 році храм було освячено як греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Нове оздоблення храму спроектував професор Львівської академії мистецтв Роман Василюк. Разом із В. Качалубою і А. Величком він також виконав ікони до іконостасу. Наприкінці XX століття поруч, за проектом Зеновія Підлісного, прибудовано дім Дитячо-юнацького молодіжного центру „Ораторія" cвятого Домініка Савіо. Спорудою опікуються ченці ордену салезіан східного обряду.
Рівненська область:
Покровський собор у Рівному;
Свято-Покровський кафедральний собор (м. Рівне) - Перший наріжний камінь Собору було закладено Патріархом УАПЦ - Святійшим Мстиславом в 1991 році. Завершення будівництва і освячення Собору Святійшим Патріархом Київським і всія Руси-України Філаретом, відбулось в 2001 році. Один з найвищих храмів України. Його довжина 51 м, ширина 42 м, висота - 55м. Великий купол, який символізує Ісуса Христа, та 12 менших, які символізують апостолів, а також 8 малих куполів створюють чудову композицію, яка є окрасою Рівного та проглядається з усіх сторін міста.
Нижній і верхній храми собору можуть вмістити більше 3 тисяч парафіян кожен. У храмі діють підйомники для інвалідів та людей похилого віку, є приміщення для дитячої недільної школи, медпункту, бібліотеки, репетицій хору, музею тощо.
Собор побудовано в українському стилі. Це, зокрема, підкреслюють Золотий Тризуб з хрестом (Володимирський тризуб) на його фронтоні, вітражні хрести віконних заповнень над дверми з західного, північного та південного боків у вигляді орнаментів, запозичених з волинських рушників, золоті куполи, біло-блакитного кольору стіни.
Сумська область:
Покровський собор у Охтирці.
Свято-Покровський кафедральний собор - православний (Сумська єпархія УПЦ МП) кафедральний собор у районному центрі місті Охтирці Сумської області; яскравий взірець українського бароко середини XVIII століття; історико-архітектурна пам'ятка національного значення.
Власне Покровський собор є головною складовою ансамблю Покровського собору (1753-1825), до якого також входять ще 2 культові споруди - Введенська церква-дзвіниця (1784 рік) і Церква Різдва Христового (1825 рік).
Тернопільська область:
Дерев'яна Церква Святої Покрови у селі Медин Підволочиського району Тернопільської області.
Церква Святої Покрови - сакральна споруда, розташована у селі Медин, Підволочиського району, Тернопільської області.
Парафія УГКЦ.
Побудова церкви датується 1861 роком.
Розпис інтер'єру церкви виконав художник, уродженець села Є. Білецький.
Споруду відносять до подільської школи будівництва.
Храм тридільний у плані, ближчий до хатнього типу, але над навою є купол.
