Цікаві факти про футбол

   В світі офіційно зареєстровано 220 випадків смерті від серцевого нападу на футбольних матчах. За оцінкою німецьких учених, смерть від інфаркту під час перегляду футболу забрала життя принаймні 40 тис. чоловік за останні 20 років.
   Законопроект про дозвіл проведення футбольних ігор по суботах був аппельований в ізраїльському парламенті рекордну кількість разів - 36! Розгляд цього законопроекту триває вже сьомий рік.
Національна команда Ботсвани не виграла жодного міжнародного матчу за 28 років існування. У команді змінилося більше 50 головних тренерів, 4 з яких були колишніми радянськими спортсменами.
Гравець іспанської збірної Хесус Мануель Девота (грав з 1964 по 1968) мав 2 золоті олімпійські медалі по веслуванню.
   Не менше 40% акцій німецького клубу „Баварія" належать нашому співвітчизникові Анатолію Кудренко.
22 січня 1927 відбулася перша в історії радіотрансляція футбольного матчу - на стадіоні „Хайберрі" „Арсенал" зустрічався з „Шеффілд Юнайтед". Окрім цього „Арсенал" був першою командою, яку показали по телебаченню. 16 вересня 1937 року в товариському матчі зустрілися основа і дубль „канонірів".
У 1891 році ірландський експерт по правилах футболу Джон Пенальті запропонував ввести одинадцятиметровий штрафний удар за грубу гру або гру рукою, умисно здійснену гравцем команди, що захищається, в межах її штрафного майданчика. Вперше такий удар був виконаний в ірландській футбольній лізі. Тепер у всьому світі його називають пенальті.
   У фіналі кубка англійської ліги 2005 року був зафіксований рекорд шуму на стадіоні. Після голу гравця „Ліверпуля" Ріїсе у ворота лондонського „Челсі" мерсисайдські уболівальники видали крик потужністю 130,7 децибела. Досягнення було занесене в „Книгу Гіннесу". Попередній рекорд складав 128,74 децибела і був встановлений в 2000 році на матчі американського клубу „Денвер Бронкос".
Своєрідним рекордсменом є захисник Мацціа, який грав в середині 60-х років за італійський клуб „Брешіа". На 38-ій секунді зустрічі з командою „Мантова" він забив м'яч в свої ворота, створивши найшвидший автогол.
   В кінці 50-х років в італійському місті Сієна футбольні судді вирішили зіграти самі. Склали дві команди, вийшли на поле, і матч почався. Все йшло нормально до тих пір, поки у ворота однієї з команд не був забитий спірний м'яч. Ось тут-то всі 22 гравці, кожен з яких за службовим обов'язком відмінно знав і вмів тлумачити правила, стали доводити свою правоту. Слово за слово, і справа дійшла до такої колотнечі, що довелося втрутитися поліції.
   У грі на першість Греції 1978 р. „Етнікос" приймав „Паок". Відкривши рахунок, гості, підбігши до лавки запасних, бурхливо розділяли радість з її мешканцями, не звертаючи увагу на пропозицію судді продовжити зустріч. Недовго думаючи, футболісти „Етнікоса" у відсутність суперників почали з центру, безперешкодно пройшли до їхніх воріт і зрівняли рахунок.
   В середині 50-х років влада іранського району Аль Харвас, розташованого недалеко від Персидської затоки, наділили суддів необмеженими правами. Місцеві судді виходили на поле, маючи при собі не лише свисток, але й гумову палицю, бо правила дозволяли їм не лише штрафувати чи видаляти футболістів, але на свій розсуд завдавати їм ударів дубиною. Стверджують, що матчі в цьому районі проходили виключно коректно.
   У 1957 році в Німеччині за декілька секунд до завершення футбольного матчу у ворота однієї з команд був забитий переможний гол. При цьому суддя не помітив, що нападаючий підправив м'яч рукою, і зарахував гол. Тоді на поле вийшов місцевий священик і став голосно перестерігати команду, що перемогла, признатися, як була справа. Слова пастиря здобули дію. Футболісти призналися в тому, що забили м'яч неправильно. Суддя гол відмінив, і зустріч закінчилася в нічию.
   Футбол офіційно заборонений в шести країнах, включаючи Афганістан, Кампучію і Гренландію. Цікаво, що футбол (сокер, тобто європейський футбол) дозволений для гри в штаті Юта, США, лише за умови, що поле розташоване не ближче, ніж в 1,5 милі від церкви. Для бейсболу, гольфу і американського футболу це відстань - 0,5 милі.
   Бразильського футбольного захисника Пінейро називали рекордсменом по голах у власні ворота. Лише у одному сезоні він забив у ворота своєї команди 10 голів. Пінейро перевели в напад. У першому матчі „рекордсмен" знов ухитрився вразити власні ворота. Коли футболістові виповнилося 25 років, товариші по команді подарували йому компас, на якому було вигравійовано: „Пам'ятай, противник на тій стороні".
  Це сталося в 1980 р. під час футбольного матчу в румунському місті Тімішоаре між місцевою „Політехнікою" і командою бразильського клубу „Атлетіко". Один з бразильських нападаючих на високій швидкості увірвався в штрафний майданчик господарів поля і вийшов один на один з румунським воротарем. Голкіпер „Політехніки" у відчайдушному стрибку кинувся в ноги бразильцеві, той підскочив і врізався головою в штангу воріт, яка, не витримавши удару, переламалася навпіл. Судді довелося на 20 хвилин перервати матч для того, щоб працівники стадіону замінили „постраждалу" штангу. Бразильський нападаючий, як ні в чому не бувало, продовжував гру.
  Найбезглуздіший гол року. Так називали гол, забитий захисником „Спарти" (Роттердам) у матчі з іспанською „Барселоною" в 1973 році. Відбиваючи м'яч від своїх воріт, футболіст відправив його високо вгору. М'яч був підхоплений вітром, лопнув в повітрі і безформною грудкою впав у ворота „Барселони". Суддя Форес наказав замінити м'яч і, не дивлячись на протести гравців, зарахував гол.