Обдарований Богом творець прекрасного Григорій Крук : до 100-річчя від дня народження скульптора світового рівня. Пам’ятка користувачу
Обдарований Богом творець прекрасного Григорій Крук : до 100-річчя від дня народження скульптора світового рівня : пам'ятка користувачу / Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка ; [уклад. М. Качорак ; відп. за вип. Л. Бабій]. - Івано-Франківськ, 2011.
Пам'ятка користувачу присвячена 100-річчю від дня народження всесвітньовідомого українського скульптора Григорія Яковича Крука.
До видання увійшли книги та публікації у періодичних виданнях, матеріали про Г. Крука та його творчість з фондів Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка.
Література у виданні розміщена у зворотній хронології, в межах року - за алфавітом авторів або назв.
Пам'ятка розрахована на науковців, викладачів, студентів, бібліотечних працівників та всіх, хто цікавиться творчістю ювіляра.
Укладач: М. Качорак - головний бібліотекар
Відповідальна за випуск: Л. В. Бабій - директор ОУНБ ім. І. Франка
Народився Григорій Крук 30 жовтня 1911 р. в селі Братишів Тлумацького району у родині сільського гончара Якова Крука, який добре знався на церковному малярстві. Очевидно, від батька Г. Крук перейняв замилування до різьби.
Після закінчення Братишівської 4-класної школи за порадою вчителя В. Лукасевича батьки віддали сина до школи у Нижневі, а далі до Станіславської промислової школи, де впродовж чотирьох років засвоїв професію майстра по дереву. За рекомендацією дирекції школи Г. Крука направляють до вищої промислової школи у Львові, з якої перейшов до Львівської школи декоративного мистецтва, познайомився із українським скульптором С. Литвиненком (він - творець пам'ятників Т. Шевченку у с. Устя Снятинського району і на могилі М. Бенцаля у Коломиї) і А. Коверком (автор пам'ятника Т. Шевченку у Косові). З першим з них він працював над знаменитими «Каменярами» на могилі (І. Франку на Личаківському цвинтарі у Львові), а з другим - над іконостасом для каплиці Львівської духовної греко-католицької семінарії.
Далі навчання у Краківській академії мистецтв (з 1928 р.), де навчався у дуже важких матеріальних обставинах. «Це був скромний, - згадував його товариш по навчанню Юрій Кульчицький, - але гордий студент. Страшенно бідував. Не мав змоги їсти з нами в студентській їдальні. Через це з друзями зустрічався завжди по обіді, і ніхто не міг довідатися, де і що він їсть. У майстерні працював у білому халаті».
Це скрутне становище молодого студента намагалася використати польська поліція, яка обіцяла йому велику, як для того часу, стипендію у розмірі 400 золотих щомісячно при умові, що Г. Крук стане членом компартії і буде доносити у поліцію «прізвища головних агітаторів і членів партії». Наш земляк категорично відмовився від такої «допомоги».
У Кракові Г. Крук брав активну участь у громадсько-культурному житті українців. Тут він познайомився із професором В. Кубійовичем і професором І. Зілинським, а «незабутній Юліян Геник-Березовський» вразив його як «незрівнянний, може й одинокий у нашій історії мистецтва, рецитатор та декламатор творів Стефаника, Шевченка, Франка».
Найбільшою подією у житті і творчій діяльності Г. Крука було його знайомство із видатним письменником Б. Лепким. «Часто в його хаті велися розмови на актуальні теми української культури. Він звернув увагу на мої праці, що я їх виконував в академії», - записав скульптор у своїх спогадах «Мій шлях до різьби». За рекомендацією професора Б. Лепкого Г. Крук оформив вівтар і Розп'яття Христа для греко-католицької церкви св. Норберта у Кракові, що, на жаль, було знищено під час Другої світової війни. У Кракові митець також потоваришував із художниками - нашими земляками Д. Іванцевим і М. Зорієм, творцем пам'ятника на могилі композитора Д. Січинського в Івано-Франківську (тепер Меморіальний сквер).
Богдан Лепкий добився того, що Г. Крука було рекомендовано для навчання у Берлін, чому із відомих причин спочатку перешкоджала польська поліція і ректор Краківської академії мистецтв, художник Фридерик Пауч (відомі його картини на гуцульську тематику), який став польським шовіністом. Та усе закінчилося добре, і Г. Крук у 1937 р. виїхав до Берліна» де спочатку за рекомендацією Б. Лепкого проживав у Студентському домі. Тут він пережив чимало прикрих хвилин - не мав що їсти, але перемогла вперта вдача нашого краяна і втручання професора Берлінської академії мистецтв Альфреда Фоке, який добився від міністерства стипендії для Г. Крука. Він навчався на відділі «Бавплястік» («Будівельна пластика»), а одночасно «підробляв», виконуючи різні замовлення. Так, у 1940 р. він виконав посмертну маску президента ЗУНР Є. Петрушевича, а для гетьмана П. Скоропадського - його бюст. У Берліні Григорій Крук зрозумів своє покликання як скульптор, познайомився із цікавими людьми із різних сфер громадського і мистецького світу, а одночасно відчув перші прояви жаху від фашизму. Тут він брав участь у колективній виставці, створив проект пам'ятника Українській Матері, присвятивши його всім матерям, діти яких загинули у підвалах НКВС у Львові. У 1946 р. він навчався в університеті ЮНРРА у Мюнхені, а у 1949-1955 рр. за сприянням єпископа УГКЦ І. Бучка навчався в Італії. Справжнє визнання прийшло до Г. Крука після виставки у паризькій галереї Сімона Бадіні в 1954 р. У Передмові до каталогу виставки директор музею сучасного мистецтва у Парижі Жан Кассон писав: «Його твори мають вартість звучністю своєї правди, своєю сильною волелюбністю, хвилюючим почуттям селянської простоти. Усе це викликає непереборну нашу симпатію, як народна пісня, що народилася із сонця і землі».
З 1955 р. Г. Крук працював у Мюнхені, де й помер 5 грудня 1988 р. Похований в українській частині цвинтаря Вальдфрідгоф. Могилою опікується Товариство Приятелів Українського Вільного Університету.
Протягом 32 років творчої праці митець створив 350 скульптур, що зберігаються у найбільш престижних музеях світу - у Луврі в Парижі, Британському музеї у Лондоні, у Римі, Нью-Йорку, Філадельфії, Торонто тощо. Його у своїх королівських апартаментах вітала королева Англії Єлизавета ІІ, надавши їх для його персональної виставки. Він створив цілу галерею скульптурних портретів відомих діячів української історії і культури - дочки князя Ярослава Мудрого, королеви Франції Анни, Володимира Великого, Т. Шевченка, І. Мазепи, В. Стефаника, Й. Сліпого тощо, а за портрет папи римського Павла VI був відзначений срібною папською медаллю.
Окрему групу скульптур Григорія Крука відомий художник Святослав Гординський назвав «селянським комплексом», бо в них відбиті окремі постаті прикарпатських селян. «Є в крукових різьбах якась особлива важкість, - пише С. Гординський, - суцільність, повність, форми його брил якісь суворі й гудзуваті, є в них саме той комплекс, що притаманний людям, зв'язаним безпосередньо з природою, з землею, з працею на ній. Цікаві тут, особливо, селянські постаті, масивні й брилуваті, наче щойно зліплені з глини в перший день створення світу...»
Григорій Крук став всесвітньовідомим українським скульптором, якого не знали тільки в Україні. Тільки у 1990 р. громадськість України дізналася про свого славного сина, а у рідному Братишеві завдяки директорові місцевої школи П. Боднарчук був відкритий його музей. У 1992 р. в Івано-Франківську відбулася міжнародна конференція «Григорій Крук: європейська пластика середини XX століття».
Крук Г. Мій шлях до різьби / Григорій Крук // Перевал. - 1993. - № 2. - С. 56.
Крук Г. З молодих років у Станиславові / Григорій Крук // Альманах Станиславівської землі. Т. 1. - Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1975. - С. 546-551.
* * *
Боднарчук П. Дарунок землякам : [мешканець Лондона Володимир Луців привіз на Прикарпаття безцінні речі скульптора Г. Крука] / П. Боднарчук // Злагода. - 2011. - 20 серп. - С. 8.
Буджак М. Любові незаймана таїна: скульптору світ. рівня Григорію Круку родом з Братишева, невдовзі виповниться 100 / М. Буджак // Злагода. - 2010. - 10 квіт. - С. 3.
Іванченко Н. Покутські мадонни Григорія Крука / Н. Іванченко // Музеї України. - 2010. - № 1. - С. 18.
Томак М. Повернення Григорія... [Крука, укр. скульптора] / М. Томак // Українська думка. - 2010. - 13 берез. - С. 6. ; День. - 2010. - 3 берез. - С. 1.
Чмелик І. Українська тематика у пластиці Григорія Крука / І. Чмелик // Українознавчі студії. - 2010-2011. - № 11-12. - С. 407-413.
Батіг М. Пісня, що народилася із сонця і землі / М. Батіг // Три мости. - 2006. - 23-29 лип.
Боднарчук П. Григір Крук: „Як сядете коло вечері, то згадайте і мне, того хлопця, що пас корову" : [епістолярна спадщина скульптора Г. Крука] / П. Боднарчук // Злагода. - 2006. - 23 верес. - С. 4.
Яновський Я. Шляхи Григорія Крука / Я. Яновський // Західний кур'єр. - 2006. - 9 листоп. - С. 16.
Боднарчук П. Автор пам'ятника Симонові Петлюрі [у Парижі] наш земляк / П. Боднарчук // Галицька Просвіта. - 2005. - 1 груд.
Стебельський Б. Григорій Крук / Б. Стебельський // Образотворче мистецтво. - 2002. - № 3. - С. 12-13.
Кам'яні птиці Григора Крука // Злагода. - 1997. - 15 лют.
Боднарчук П. Григір Крук - син духу / П. Боднарчук // Злагода. - 1996. - 3 лют.
Григір Крук // Буджак М. Золоте жниво. Кн. 2-3 / М. Буджак. - Тлумач, 1996. - С. 8-14.
Степовик Д. Графіка Григорія Крука // Образотворче мистецтво. - 1994. - № 1. - С. 34-35.
Яців І. Григір Крук: проекція на час, режими і свободи / І. Яців // Просвіта. - 1993. - № 12 (берез.).
Крук Григорій // Митці України : енцикл. довід. - К., 1992. - С. 336.
Боднарчук П. Митці однієї долі : [про скульптора Г. Крука] / П. Боднарчук // Вперед. - 1992. - 3 груд.
Вільний О. Григорій Крук - другий після Олександра Архипенка / О. Вільний // Образотворче мистецтво. - 1992. - № 3. - С. 24-28.
Іванцев Д.-Л. «Обдарований Богом творець прекрасного»: спомин про давн. приятеля скульптора Г. Крука / Д.-Л. Іванцев // Новий час. - 1992. - 27 лют.-4 берез.
Луців В. Світ Григорія Крука / В. Луців // Літературна Україна. - 1992. - 13 лют.
Мельник В. Мистецтво, народжене сонцем і землею : [про творчість скульптора] / В. Мельник // Культура і життя. - 1992. - 19 груд. - С. 6.
Мельник В. Скульптор Григорій Крук: повернення в Україну / В. Мельник // Західний кур'єр. - 1992. - 5 груд. ; Злагода. - 1992. - 9 груд.
Полєк В. Галицькі Колумби: Німеччина. Скульптор Григорій Крук / В. Полєк // Прикарпатська правда. - 1992. - 29 серп.
Попович В. Кілька годин з майстром Круком / В. Попович // Злагода. - 1992. - 12 верес.
Стефурак Н. У відсвіті слави : [про скульптора, майстра світ. виміру / Н. Стефурак // Галичина. - 1992. - 8 груд.
Боднарчук П. Великий майстер бронзи / П. Боднарчук // Дністровська зірка. - 1990. - 14 квіт.
Боднарчук П. Шлях до визнання / П. Боднарчук // Світ молоді. - 1990. - 8 верес.
Стебельський Б. Григорій Крук / Б. Стебельський // Альманах Станиславівської землі. Т. 2. - Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1985. - С. 546-551.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
http://storinka-m.kiev.ua/section
http://www.mozhlyvosti.in.ua/taxonomy/term
