Повернені з минулого в майбутнє

Ім'я  Володимира Качкана добре знане і в наукових, і в літературних колах. Академік, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри українознавства Івано-Франківського державного медичного університету, голова Івано-Франківського відділення НТШ, лауреат міжнародних, всеукраїнських, обласних, літературно-мистецьких та наукових премій Володимир Атаназієвич Качкан - блискучий  етнограф, публіцист, літературознавець, фольклорист, пресолог, педагог, прозаїк і поет.

Про це йшлося на творчо­му вечорі вченого і митця, що відбувся в обласній універ­сальній науковій бібліотеці ім. І. Франка з нагоди вихо­ду в світ восьмого і дев'ято­го томів його українознавчо­го серіалу „Хай святиться ім'я твоє" („Нова Зоря", 2006) та поетичної збірки „Вогонь твоїх очей", що по­бачила світ минулого року у видавництві „Місто-НВ".

Власне, поезією в автор­ському виконанні й розпочав­ся цей творчий вечір. Відтак Володимир Атаназієвич роз­повів, як йому працювалося над серіалом. Згадав про ті часи, коли готувався до друку двотомник „Українське народо­знавство в іменах" і багато кого доводилося переконувати, що є таке народознавство. „Я поста­вив собі за мету підняти і повер­нути на українське поле десятки, сотні, тисячі забутих постатей та імен, бо зрозумів, що лише тоді, коли наша наука на всіх галузе­вих рівнях поверне всіх видат­них вчених, ми зможемо побачити, яка інтелектуальна могуть нашої нації", - сказав вчений. 

У паузах між виступами шанувальників його таланту і колег  звучали пісні у виконанні чоловічого вокального ансамблю „Черемош", а відтак посипались запитання, на які Володимир Атаназієвич ледве встигав відповідати. Вчений повідомив, що на Різдво має вийти 10-й том персоналій українознавчого серіалу „Хай святиться ім'я твоє", тож величезна праця, здавалось би, непосильна для однієї людини, буде завершена. Але розпочнеться нова - над наступним енциклопедичним виданням „Автографи великих українців". І так триватиме доти, поки в грудях буде битися серце, а рука триматиме перо.

Неоніла СТЕФУРАК

// Галичина. - 2006. - 23-29 листоп. (№ 179-180).