І слово є чин, якщо заряджене високим духом

Так вважає письменник, доктор філологічних наук, заслужений діяч науки України, завідувач кафедри українознавства медуніверситету академік Володимир Качкан. Днями в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка він презентував читачам, громад­ськості одразу два свої нові культурологічні видання. Наша газета вже друкувала широку рецензію на художньо-документальну книгу „Хлопці, як соколи...". Нагадаємо, що розповідає вона про гурт „Соколи", відомий не лише в Україні, а й навіть за океаном, знаковий для вітчизняної етно­культури майстерним виконанням і про­пагуванням серед українства народних, стрілецьких, повстанських пісень.

З керівником цього мистецького ко­лективу Михайлом Мацялком, його бра­том солістом світлої пам'яті Іваном Ма­цялком, співачкою Марією Шалайкевич В. Качкан познайомився тоді, коли вони ще не були заслуженими артистами. А торік Михайло, нині вже народний ар­тист, попросив письменника написати книгу про їхній гурт, ознайомив з публікаціями преси про гастрольні поїздки ко­лективу, світлинами з домашнього архі­ву, їх доповнив своїми фотоілюстрація­ми Ігор Фецяк. Отак і народилася ця книга, змістовна за своїм фактажем й авторським осмисленням фактів із біо­графій „Соколів", ошатна щодо дизай­ну, поліграфічного виконання (виданої в Дрогобичі).

І сьогодні доля гурту, котрий, переформатувавшись, як тепер кажуть, творчо відроджується, його новий при­хід до українських шанувальників пісен­ного мистецтва знаходять живий відзвук в душі автора книги - вірного друга „Со­колів". Володимир Атаназійович пред­ставляв народну артистку України Ма­рію Шалайкевич разом з її товаришами по гурту перед початком концертів у при­карпатських містах. На презентації він повідомив, що „Соколи" випустили не­давно компакт-диск із 12 творів, які заці­кавлять слухачів унікальними інтерпре­таціями вже знайомих багатьом із нас пісень і мелодій, новими нюансами голо­су улюбленої співачки.

Того дня академік В. Качкан, на ра­хунку якого вже понад 70 наукових ви­дань та художніх книг, виніс на суд гро­мадськості і своє довідково-бібліографіч­не видання про Івана Хланту, що поба­чило світ в Ужгороді. Цей закарпатський вчений, мистецтвознавець, фольклорист добре знаний як у нашій державі, так і далеко за її межами. Передусім завдя­ки тому, що впродовж свого життя зі­брав величезну, без перебільшення, скарбницю народної творчості  -  записував її зразки не лише в селах по оби­два боки карпатського перевалу, а й у місцях компактного проживання україн­ців у Сербії, Чехії, Словаччині, Угорщині. Високо оцінювали дві нові книги  В. Качкана і загалом його внесок в ук­раїнознавство, етнокультуру нашого народу професор Київської міжрегіональ­ної академії управління персоналом Ро­ман Петрів, голова Клубу української ін­телігенції ім. Б. Лепкого Уляна Скальська, поетеса Любомира Гаврилів, про­відний науковий співробітник художньо­го музею, мистецтвознавець і письмен­ник Мирослав Аронець, вдова поета Ро­мана Юзви Ольга Юзва, заслужений працівник культури України, доцент Ін­ституту мистецтв Прикарпатського на­ціонального університету ім. В. Стефаника Ганна Карась, директор бібліотеки, де відбувалася презентація, Людмила Бабій. Пісенні вітання винуватцю урочистості адресували чоловічий вокаль­ний квартет „Коло" (художній керівник Петро Чоловський), бандуристка доцент згаданого інституту Віолетта Дутчак, жі­ночий вокальний гурт „Квіти ромена" під орудою Ореста Турка з обласної ор­ганізації товариства „Просвіта". Усі ба­жали Володимирові Качкану невичерп­ної снаги для подальших урожайних по­шуків у царині як науки, так і художньої творчості.

І. ЗЕЛЕНЮК

// Галичина. - 2008. - 13-19 листоп. - С. 19.