Ціхи до біографії
Качкан Володимир Атаназійович (псевдоніми й криптоніми: В. Павлівський; Павелчанин В.; В. Грайворон; Рибнянський В.; Вол. Кач.; В. К.) народився 12 серпня 1940 р. у с. Рибно Тисменицького району на Івано-Франківщині. Прозаїк, поет, фольклорист, історик і теоретик української літератури та етнокультури, пресознавець, педагог, громадсько-політичний діяч.
Навчався у Рибненській початковій, Павелчівській семирічній та середній школі № 11 м. Івано-Франківська; здобув спеціальність слюсаря у технічному училищі № 2, а відтак, відслуживши три роки в армії, - професії філолога-викладача української мови та літератури (1967), журналіста (1974). Працював кореспондентом, редактором, старшим редактором в обласному телерадіокомітеті, викладав літературу, фольклористику, журналістикознавство у Києві, де проживав з 1972 до 1995 року.
Ставши на наукову дорогу, 1974 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: „Михайло Павлик і уснопоетична народна творчість", а 1988 р. - докторську дисертацію на тему: „Проблеми традицій і новаторства в публіцистиці". З 1990 р. - професор, з 1993 р. - академік АН Вищої школи України. 1990 р. здобув звання першого лауреата Республіканської премії в галузі публіцистики за розробку в періодичній пресі питань українського народознавства; 1995 р. став лауреатом академічної нагороди імені Ярослава Мудрого в галузі науки і техніки; 1999 р. здобув звання лауреата обласної премії ім. Василя Стефаника; 2000 р. - звання лауреата міської премії ім. Івана Франка; 2003р. - звання лауреата Міжнародної премії ім. Братів Лепких; нагороджений Міжнародною премією ім. Воляників-Швабінських (США, 2002); 2001р. - визнаний людиною десятиліття; 2002 р. нагороджений медаллю Всеукраїнського товариства української мови „Просвіта" ім. Тараса Шевченка - „Будівничий України", орденом Архистратига Михаїла Української Православної Церкви Київського Патріархату. 2006 р. присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України"; Американський Біографічний Інститут оголосив обрання академіка Володимира Качкана „Людиною року", що репрезентує Україну за 2009 р.; 2010 р. став лауреатом Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка (в галузі науки).
Автор більше сімдесяти книжкових видань: монографій, художніх і документальних новел, оповідань, есеїв, повістей, романів, поезій, більше двох тисяч публікацій у журнально-газетній періодиці в Україні, інших країнах.
Упорядкував кілька фольклорних збірок народних пісень (у записках М. Павлика, О. Маковея), тематичних збірників, антологій з української літератури, зокрема про творчість М. Павлика. Випустив у світ книгу „Журавлі повертаються...: З епістолярної спадщини Богдана Лепкого" / передмова, упорядкування і текстологічна редакція листів, примітки й коментарі, покажчики та підготовка ілюстративного матеріалу. - Львів, 2001. - 920 с.; іл.
З вересня 1995 р. Володимир Качкан живе і працює в Івано-Франківську, завідує кафедрою українознавства національного медичного університету. Веде науково-просвітницьку роботу: є членом ради обласного об'єднання української мови ім. Тараса Шевченка „Просвіта"; правління обласної організації Конгресу української інтелігенції; редколегій журналів „Українознавець", „Українознавство", „Галичина", „Обрії", „Перевал", „Літопис Бойківщини" (США - Україна), низки серійних видань енциклопедичного характеру, зокрема, „Українська журналістика в іменах", Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка; 2006 р. - обраний депутатом Івано-Франківської обласної Ради V демократичного скликання.
Коло наукових інтересів В. А. Качкана - історія і теорія української літератури; фольклористика; історичне й літературне краєзнавство; культурологія; пресологія. Він один з утверджувачів в українознавстві напряму персоналізації галузей науки. Основними на цій ділянці є монографічні дослідження: „Роман Федорів: літературно-критичний нарис" (К. : Рад. письменник, 1983. - 150 с.), „Михайло Павлик: літературно-критичний нарис" (К. : Дніпро, 1986. - 175 с.), „...І воскресне ім'я твоє: народознавчі студії про забутих" (К., 1993. - 128 с.), „У творчій майстерні визначних етнологів" (К. : Київ. ун-т, 1993. - 86 с.), „Хай святиться ім'я твоє: галицькі просвітницькі діячі, письменники, вчені - вихідці із священичих родин" (Чернівці : Прут, 1994. - Т. 1. - 196 с., іл.), „Українське народознавство в іменах. У 2 ч." (К. : Либідь, 1994. - Ч. 1. - 336 с. ; 1995. - Ч. 2. - 288 с.), „Українська журналістика в іменах: історичний досвід, майстерність. У 2 ч." (К. : Варта, 1995. - Ч. 1. - 40 с. ; Ч. 2. - 53 с.), „Хай святиться ім'я твоє: студії з історії української літератури ХІХ-ХХ ст." (Коломия : Вік, 1996. - Т. 2. - 307 с., іл.), „Хай святиться ім'я твоє: українознавство та пресологія (ХІХ - перша половина ХХ ст.)" (Львів : Фенікс, 1998. - Т. 3. - 368 с., іл.), „Хай святиться ім'я твоє: історія української літератури і культури в персоналіях (ХІХ - перша половина ХХ ст.)" (Івано-Франківськ : Сіверсія, 2000. - Т. 4. - 368 с., іл.), „Хай святиться ім'я твоє: історія української літератури і культури в персоналіях (ХІХ - ХХ ст.)" (Львів, 2002. - Т. 5. - 472 с.; іл.), „Хай святиться ім'я твоє: історія української літератури і культури в персоналіях (ХІХ - ХХ ст.)" (Львів, 2004. - Т. 6-7. - 720 с.; іл.), „Нариси історії української культури в персоналіях (ХІХ-ХХ ст.)" (Коломия : Вік, 2005. - 416 с.), „Хай святиться ім'я твоє: історія української літератури і культури в персоналіях (ХVІІІ - ХХІ ст.) : антологія одного листа" (Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006. - Т. 8. - 540 с., Т. 9. - 536 с.), „Хай святиться ім'я твоє: історія української літератури і культури в персоналіях (ХІХ - ХХІ ст.)" (Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2007. - Т. 10. - 624 с.). „Віщі знаки думки, серця і руки : Антологія українського автографа" / за заг. ред. д-ра іст. наук, проф., члена-кор. НАН України М. Романюка. - Львів ; Івано-Франківськ ; Коломия : Вік, 2010. - 765 с. ; іл.
Основні праці висувалися на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2001 р.
Про життєвий і творчий шлях вченого і письменника писали Євген Баран, Михайло Вівчарик, Олег Гринів, Роман Гром'як, Микола Дмитренко, Федір Зубанич, Ігор Кравченко, Василь Лизанчук, Микола Мушинка, Михайло Пазяк, Анатолій Погрібний, Володимир Полєк, Олександр Рисак, Василь Скуратівський, Ольга Слоньовська, Іван Хланта, Роман Федорів, Михайло Шалата, Володимир Шкляр, Наталія Шумада та ін. (див.: Полєк В. Володимир Качкан : бібліографічний покажчик творів. - Івано-Франківськ, 1990. - 62 с. ; Володимир Качкан - вчений, письменник, педагог : бібліографічний покажчик / укладач М. М. Романюк. - Львів, 2000. - 112 с. ; Володимир Качкан. Біобібліографічний покажчик / НАН України ; ЛНБ ім. В. Стефаника ; НДЦ періодики ; укладач і автор передмови М. М. Романюк. - Львів, 2005. - 204 с.).
Окремі художні твори перекладено польською, німецькою, чеською, болгарською, словацькою та англійською мовами.