А. Онишко лауреат обласної літературної премії ім. В. Стефаника за книгу перекладів двомовного поетичного видання “Ельдорадо” американського поета Е. А. По. ( 2005 р.)

     А. Онишко лауреат обласної літературної премії ім. В. Стефаника за книгу перекладів двомовного поетичного видання “Ельдорадо” американського поета Е. А. По. ( 2005 р.)

   Анатолій Васильович Онишко (літературний     псевдонім Антін Крикіт) — український перекладач, поет, член Національної спілки письменників України.
   Народився 6 серпня 1940 року в місті Стрий Львівської області, навчався та ріс у м. Надвірна Івано-Франківської обл. У 1958 р. закінчив Дрогобицький нафтовий технікум і в 1963 р. переїжджає до м. Калуш Івано-Франківської обл., яке стало йому другою домівкою.
  По закінченні технікуму довгі роки працював на різних „непоетичних” посадах — від помічника бурильника й до інженера на хіміко-металургійних виробництвах (найдовше — на концерні “Оріана”). І водночас — ще наприкінці 1950-х — почав перекладати. Спершу — вірші Генріха Гейне. Свій доробок — 186 перекладених поезій — надіслав на суд Леонідові Первомайському, від якого отримав підбадьорливого листа.
   Друкований дебют відбувся значно пізніше — в лютому 1972-го, коли в тодішньому львівському “Жовтні” Анатолій Онишко виступив із добіркою перекладів із шести поезій Г. Гайне та своїм знаменитим “Вороном” Е. А. По, чим привернув до себе увагу відомих перекладачів та літературознавців Г. Кочура й І. Качуровського. Відчуваючи красу та міць рідного слова, його необмежені можливості в передачі чужої думки, нехай і іншомовної, а з іншого боку, — брак філологічної освіти, тридцятирічний Анатолій вступив на факультет романо-германської філології Львівського державного університету імені Івана Франка.
   Студіюючи в університеті англійську та німецьку, а паралельно — самотужки — деякі слов’янські та європейські мови, А. Онишко не полишає своєї роботи над перекладами. Серед найулюбленіших авторів — Едґар Алан. У доробку перекладача – твори з різних мов, жанрів, стилів. Тут маємо як вірші та поеми, так і оповідання, повісті та романи. Серед них — шість оповідань Айзека Азімова, повість Роберта Шеклі “Координати чудес”, “Поема про Старого Мореплавця” Семюела Тейлора Колріджа, роман Маріо П’юзо “Останній дон” — усі переклади з англійської.
  Серед перекладів А. Онишка з німецької мови — фантастична повість Карла Амері “Загибель міста Пассау”, п’ять пригод давньонімецького епосу “Пісня про Нібелунґів”, твори Фрідріха Ніцше “Так казав Заратустра” та “По той бік добра і зла. Генеалогія моралі”.
  А. Онишка перекладав також вірші польських та білоруських поетів. Зокрема, поезію сучасного польського поета Ришарда Данецького та сучасних білоруських поетів Опору Славаміра Адамовіча та Сяржука Сокалава-Воюша. Із російської перекладач обрав “Вітрило” Лермонтова, додавши свою інтерпретацію до “флотилії” з понад тридцяти українських перекладів, які зібрав київський літературознавець Віталій Радчук.
  Серед останніх перекладів А. Онишка — книжка Агнуса Фрейзера “Цигани”, яка побачила світ напередодні Великодня 2003 р. у Видавничому домі “Всесвіт”.
  Про широчінь діапазону перекладача свідчать його численні переклади наукової літератури, публіцистичних праць. Згадати хоча б працю Джона Коляски “Партнерство тиранів”, “Структурні перетворення у сфері відкритості” Юрґена Габермаса, “Історію Австрії” Еріха Цьольнера, “Історію Візантії” Георга Остроґорського. Останню оголошено книжкою року на ІХ (2002 р.) Всеукраїнському форумі видавців у Львові. У цьому ж видавництві вийшла в перекладі А. Онишка фундаментальна праця Е.Р. Курціуса “Європейська література і латинське середньовіччя” — ґрунтовний підручник, яким користуються в європейських університетах. Видання з’явилося, на жаль, уже посмертно.
   А ще Анатолій Онишко — автор багатьох оригінальних поезій. Кращі зразки його власної та перекладної творчості увійшли до авторської збірки “Замкнуте коло”, що стала лебединою для поета і перекладача. До кінця своїх днів перекладач працював над давньонімецьким епосом “Пісня про Нібелунгів”, який, на жаль, не встиг завершити.
  Дивовижна працьовитість, цілеспрямованість, уміння постійно самовдосконалюватися, наполегливість, вимогливість до себе, відповідальність перед словом — це ті якості, завдяки яким Анатолій Онишко став у ряд провідних перекладачів України. Він був однаково талановитим як у царині поетичного, так і прозового перекладу.

   Анатолій Онишко часто друкувався у різноманітних часописах, літературних збірниках та альманахах. Серед улюблених видань — “Всесвіт”, якому перекладач упродовж багатьох років довіряв свої кращі переклади.

   В 2005 р. А. Онишка удостоїли обласної Літературної премії імені Василя Стефаника за книгу перекладів двомовного поетичного видання “Ельдорадо” американського поета Е. А. По.
   26 липня 2006 року Анатолій Онишко помер.

     Видання Анатолія Онишка із фондів бібліотеки:
    Онишко А. Замкнуте коло / А. Онишко. – Калуш, 2001. – 59 с.
    Онишко А. Замкнуте коло : поезія, переклади / Анатолій Онишко. — Коломия : Вік, 2005. – 192 с.

     ***

   Дяченко-Лисенко Л. Я поет навіть на грані відчаю... : [до 70-річчя від дня народж. А. Онишка] / Л. Дяченко-Лисенко // Перевал. – 2010. – N3. – С. 101.
    Коломиєць М. Перше повернення майстра / М. Коломиєць // Галичина. –    2007. – N 110.
   Скаврон Б. Перекладач „Всесвіту" / Б. Скаврон // Галицький кореспондент. – 2006. – 2 лют. – С. 20; Вікна. – 2006. – 10 лют.
   Тебешевська О. Присутність майстра : [про Анатолія Онишка] / О. Тебешевська // Галичина. – 2008. – N 114.
   Тебешевська, О. Йду на завтра в гори... : [Карпатські мотиви у творчості Анатолія Онишка] / О.   Тебешевська // Перевал. – 2008. – N3. – С. 223–227.
  Шевчук П. Анатолій Онишко був поетом "непередбачуваним, відкритим і вразливим"/ П. Шевчук // Галичина. – 2007. – N 167/168.