Василь Лесів - лавреат обласної премії ім. В. Стефаника 2002 року за книгу «Столике сонце»
ЛЕСІВ Василь (н. 12.VІІ.1949, с.Колінці Тлумац. р-ну) - український письменник, журналіст. Чл. НСПУ. Закінчив Івано-Франківський МПТУ №3, працював столярем-червонодеревцем на Ворохтянському лісокомбінаті, відслужив армію в НДР. Тяжіючи до слова, обрав фах журналіста. Навчався у ЛДУ ім. І. Франка суміщав з роботою літпрацівника, зав. відділу листів та масової роботи Тлумацької районної газети „Дністровська зірка".
Провідна тема його публікацій - екологія, народне мистецтво. У м.Тлумач створює музей народного мистецтва, етнографії та історії сіл Кутище і Вікняни. З 1988 до 1991 працює кореспондентом, а далі - заступником головного редактора першої в Україні легальної демократичної газети „Агро", де народознавча тематика набуває особливого звучання і стає домінуючою у змісті його першої книжки прози „Дощ із сонячної хмари" (К.: Рад. письменник, 1991). З 1991 і досі працює заступником головного редактора обласного ТБ „Галичина". Автор, ведучий народознавчого телеальманаху „Вічне древо" програми „Навзаєм". Для дітей з під пера Василя Лесіва та пензля його дочки Марії та дружини Ганни вийшли народознавча абетка „Скарбівня" (І.-Ф.: Нова Зоря, 2001) і „Чомучки" (2005), „Чому грім злосний". Поетичний доробок засвідчує збірка „Непрочитані сліди" (І.-Ф.: Нова Зоря, 2003). Лауреат обласної премії ім. В.Стефаника (2002, за книгу прози „Столике сонце" (І.-Ф.: Нова Зоря7 2000).
Лесів В. Столике сонце [Текст] : кн. прози / В. Лесів. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2000. - 316 с.