Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 52-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Процюк Степан



   Відомий сучасний український прозаїк, поет, есеїст, кандидат філологічних наук – Степан Васильович Процюк.
    Народився 13 серпня 1964 року на Львівщині. Закінчив Івано-Франківський педінститут та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Викладає сучасну українську літературу в Прикарпатському Національному університеті  ім. В. Стефаника. У 2003 році став лауреатом обласної премії ім. В. Стефаника  в номінації „проза” за роман „Інфекція”.
   Літературна біографія Степана Процюка розпочалася 1992 року, коли була надрукована перша поетична збірка „На вістрі двох правд” (збірник літгурту „Нова дегенерація”, передмова Юрій Андрухович). На початку 90-х літгурту „Нова дегенерація” вдалося стати одним із небагатьох руйнівників літературної стагнації. Пізніше з'явилася збірка віршів „Апологетика на світанку” (Ужгород, 1996) та збірка поем „Завжди і ніколи” (Львів, 1999). Згодом автор припинив писати вірші, переходячи винятково на прозу й есеїстику.

   У 2002 році Процюк дебютує як романіст. Львівська „Піраміда” друкує його „Інфекцію”. Як завжди, критичних контроверсій вистачало: від тверджень про появу роману „національної честі” до роздратованих реляцій у порожнечу, мовляв, справжній українець не міг би бути таким жорстким щодо критики національних негараздів і ментальних недоладностей. Також писалося про те, що „Інфекція” є поступом щодо композиції та поетики українського роману й про те, що це взагалі не роман. 2003 року Процюк С. за роман «Інфекція» був номінованим на здобуття Шевченківської премії.
   У творчому доробку письменника є такі книги: „Тотем”, „Жертвопринесення”, „Канатоходці”, „Марійка і Костик”, „Залюблені в сонце. Друга історія Марії і Костика”, „Аргонавти. Третя історія Марійки і Костика”, „Про Василя Стефаника, Карла- Густава Юнга, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Ніку Турбіну”, „Аналіз крові”, „ Інфекція”, „Лицарі стилосу і кав'ярень”, „Переступ у вакуумі”, „Шибениця для ніжності”, „Серафими і мізантропи”, „Троянда ритуального болю”, „Руйнування ляльки”, „Апологетика на світанку”, „На вістрі двох правд”.

   У 2011 році у видавництві „Академія” побачив світ психобіографічний роман Степана Процюка про Володимира Винниченка „Маски опадають повільно”. Автор рішуче виходить за межі жанрів нарису, літературного портрета, есе-біографії, що зазвичай лягають в основу художньої біографістики, а подеколи абсолютно копіюються, і пропонує оригінальну версію психоаналітичного прочитання біографії одного з найбільш суперечливих і найцікавіших українських письменників ХХ століття.
   Також 2011 року у видавництві „Твердиня” вийшла книга есеїстики Степана Процюка „Тіні з'являються на світанні”. Страх смерті, неврози безсенсовності й абсурдності життя, любовні залежності, самотність, глибинні внутрішні конфлікти – це неповний перелік того, про що пише автор, і що становить коло екзистенційних проблем сучасної людини. Есеїстика Степана Процюка, на думку багатьох критиків і читачів, наділена енергетичним магнетизмом.
   Наприкінці 2011 року на сторінках журналу „Кур’єр Кривбасу” була надрукована повість Степана Процюка „Бийся головою до стіни” – про непрості стосунки батька, який помирає, і сина, який намагається його зрозуміти. Автор витримав цю повість на найвищому регістрі почуттів і переживань. На думку літературного критика Є.Барана, тут є багато з того, що неодноразово апробовано Процюком в інших його повістях та романах: психоаналітики, надриву, гротеску, натуралізму із звичними алегорично-символічними відступами та пасажами.
Степана Процюка вважають одним із найконтроверсійніших сучасних письменників-інтелектуалів. Про його творчість написані сотні рецензій і статей. Автор має чимало читачів у різних містах України.
   Твори С. Процюка перекладені кількома іноземними мовами: німецькою, російською, словацькою. Наприкінці 2008 р. в столиці Азербайджану Баку накладом 1000 примірників вийшов переклад роману Степана Процюка  „Тотем”. Перекладав книгу відомий азербайджанський письменник та видавець Ельчин Іскендерзаде. Зараз роман перекладається ще кількома іноземними мовами.
   Степан Процюк — лауреат багатьох національних літературних премій:
7-разовий лауреат премії журналу „Кур'єр Кривбасу”(1998—2003);
премії „Благовіст” (2000 р.);
міської літературної премії ім. І.Франка (2002 р.);
обласної літературної премії ім. В. Стефаника (за роман „Інфекція" 2003 р.).

Процюк С. Інфекція [Текст] : роман. – Л. : Л А „Піраміда”, 2002. – 196 с.

Баран Є.  Ліки від страху: [Про роман С. Процюка „Інфекція”] // Галичина. 2003.- 25 січня.

Оновлено 16-11-2018
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка