Життя, віддане Книзі : інформ. довідка до 110-ої річниці від дня народження Василя Пашницького (1903-1941), першого директора ОУНБ ім. І. Франка
ББК 63.3 (4 Укр.)
Ж - 74
Життя, віддане Книзі : інформ. довідка до 110-ої річниці від дня народження Василя Пашницького (1903-1941), першого директора ОУНБ ім. І. Франка / Івано-Франків. ОУНБ ім. І. Франка ; [уклад. : Н. В. Джус ; відп. за вип. Л. В. Бабій]. - Івано-Франківськ, 2013. - 12 с.
Інформаційна довідка „Життя, віддане Книзі" приурочена до110-ої річниці від дня народження організатора і першого директора ОУНБ ім. І. Франка Василя Пашницького (1903-1941).
Дане видання представляє документальні джерела з фондів Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка та Інтернет-ресурси.
Книжкові видання розміщені в алфавітному порядку за прізвищами авторів та назвами творів, а документи з періодичних видань - у зворотньо-хронологічному порядку.
Інформаційна довідка розрахована на істориків, аспірантів та студентів гуманітарних вищих навчальних закладів, бібліотечних працівників, усіх, хто цікавиться питаннями історії бібліотечної справи в Україні.
Пропозиції та замовлення просимо надсилати за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 22. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка, відділ загального читального залу, тел. 75-01-32.
Укладач Джус Н. В.- завідувач відділу загального читального залу
Відповідальна за випуск Бабій Л. В. - директор ОУНБ ім. І. Франка
Василь Пашницький - перший директор Станіславської
обласної бібліотеки, педагог, книголюб, краєзнавець
Перший директор Станіславської обласної бібліотеки, педагог, краєзнавець і великий бібліофіл Василь Пашницький - людина трагічної долі, гідної нашої пам'яті і шани.
Народився він 1903 р. у с. Вовчинцях (нині у межах Івано-Франківська) в родині бідного шевця. Після закінчення виділової школи вступив до Станіславської української державної гімназії. Проте навчання перервала Перша світова війна. Як тисячі свідомих молодих галичан, що добровільно зголошувались до лав Легіону Українських Січових Стрільців, п'ятнадцятирічний Василь з гімназійної лави іде на фронт. Разом з Українською Галицькою Армією він проходить важкий шлях її перемог і поразок.
Повернувшись після закінчення війни до Станіслава, юнак вирішує продовжити навчання і знову записується до третього класу гімназії, з якого, власне, і пішов захищати волю і незалежність рідного краю. Серед 13-річних школярів 18-річний хлопець виглядав як старший брат і дійсно був для своїх однокласників і братом, і батьком, і опікуном. На той час з усієї родини у нього залишився тільки батько, який не міг надати синові матеріальної підтримки. Василь доношував військову форму, голодував, проте за відмінне навчання мав змогу безкоштовно проживати в учнівській бурсі. Заробляв на прожиття репетиторством, але багато грошей витрачав на придбання книг.
Його шкільний товариш, згодом професор Львівського університету Юліян Редько, згадував: „Серед крайньої нужди і голоду закінчив гімназію. Мав одну пристрасть: був вродженим бібліофілом. Міг не їсти, але не міг не купити книжки".
Ще навчаючись у гімназії, Пашницький став активним учасником пластового руху і одним із керівників пластового куреня ім. гетьмана Мазепи. Тоді ж захопився комуністичними ідеями і став членом КПЗУ. Однак на початку 30-х рр. він виходить з партії, розчарувавшись у комуністичній ідеології у зв'язку з голодом і репресіями на Великій Україні, та одружується з дочкою священника.
У 1927 р. Василь Пашницький стає студентом Львівського університету. Знову живе на мізерні заробітки з приватних уроків. І надалі майже усі гроші витрачає на книжки. Він був постійним відвідувачем усіх львівських книгарень і букіністичних магазинчиків. Його власна бібліотека вже тоді налічувала понад тисячу томів.
Багато часу студент Пашницький проводив і у фондах Національного музею, і в бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка, часто консультувався і спілкувався з відомими львівськими професорами М. Возняком та І. Свєнціцьким.
Навчаючись в університеті, він займається й науковими дослідженнями: збирає фольклорні та етнографічні матеріали, що згодом знайшли своє відображення в етнографічному нарисі "На лемківсько-бойківському пограниччі". Книга з'явилася друком польською мовою у 1935 р. у співавторстві з польським науковцем Яном Фальковським.
Після закінчення університету Василь Пашницький повертається до Станіслава і починає викладати польську мову і літературу в українській державній гімназії, а згодом стає вчителем української мови і літератури у новоорганізованій українській торговельній гімназії. За роки своєї педагогічної діяльності він зажив слави великого ерудита, талановитого вчителя, який ставився до своїх учнів з любов'ю, повагою і доброзичливістю. Діти тягнулися до нього, ділилися з ним своїми проблемами, сумнівами, бідами, і він намагався щиро їм допомогти. Особливо опікувався учнями з незаможних родин, домагався для них стипендій „Просвіти", часто запрошував до себе в гості, підгодовував, дозволяв користуватися своєю величезною бібліотекою.
З приходом радянської влади на Прикарпаття все змінилося. Станіславську гімназію ліквідували. І тільки через деякий час Пашницькому було доручено створити в місті обласну бібліотеку. Наказом від 19 січня 1940 р. по Станіславському обласному відділу народної освіти його призначено на посаду директора обласної державної бібліотеки. З великим ентузіазмом Василь Михайлович взявся до роботи: збирав рідкісні видання, твори світової та української літератури, галузеві книги. Разом зі своїми помічниками, членами „Просвіти" ходив від будинку до будинку і просив книги для ново-створеної бібліотеки. Люди з розумінням ставилися до прохання гімназіального професора і безкоштовно віддавали найцінніші видання. Багато було і чудових приватних бібліотек, залишених мешканцями міста, які не сприйняли більшовицької влади і виїхали зі Станіслава. Відбираючи краще з цих книгозбірень, Пашницький рятував їх від неминучого знищення.
Та тривало це недовго. Наприкінці літа 1940 р. з Міністерства культури приїхала комісія для перевірки роботи. Спочатку похвалили за порядок, за те, що у недавно створеній бібліотеці вже так багато книжок. З гордістю показував директор зібрані скарби, хвалився рідкісними примірниками. Та замість захоплення назви книг викликали у членів комісії злість і зневагу. Перевіривши каталоги, червоним олівцем позначили більшість зібраної літератури для подальшого її вилучення і знищення як контрреволюційної, націоналістичної і релігійної. За списком на підлогу полетіли понад півтори сотні томів „Наукових записок НТШ", вісім томів „Історії України-Руси" та „Історія української літератури" М. Грушевського, всі твори Богдана Лепкого, український переклад Біблії у виданні Британського біблійного товариства, 16-томник Тараса Шевченка, виданий у Варшаві, річники „Літературно-наукового вісника" і ще багато інших видань. Окрім українських було вилучено книги німецькою, польською, англійською мовами.
В. Пашницький намагався захистити зібране, та голова комісії зауважив, що ці книги нікому не потрібні. Крім того, члени комісії вважали за неможливе залишити Пашницького на посаді директора і взагалі поставили питання про його неблагонадійність і негативне ставлення до нового режиму.
Вилучену літературу звалили на великі вантажні машини і вивезли у невідомому напрямку. 5 серпня 1940 р. наказом Василя Михайловича перевели на посаду заступника директора з тим, щоб у найкоротший термін передати новопризначеному керівникові всі справи і документацію. А вже 23 серпня Пашницький був звільнений і з цієї посади.
Невдовзі він став викладати українську мову і літературу в но-воствореному Станіславському учительському інституті, але й там був білою вороною. Викладачі, в основному вихідці зі Східної України та Росії, підозріло, якщо не сказати вороже, ставилися до місцевої галицької інтелігенції, у всьому бачачи прояви націоналізму. А професор не завжди вмів, та й не хотів, приховувати свої погляди. Тому незабаром опинився під пильним наглядом НКВС.
А 22 червня, коли над Станіславом загули фашистські літаки і на місто впали перші бомби, Василя Пашницького заарештували. При обшуку забрали всю його величезну приватну бібліотеку, де було чимало унікальних видань. Книги ледь вмістилися у вантажний автомобіль, який вивіз усе на знищення.
Відомо, що на третій день після арешту Пашницький був розстріляний. Коли через тиждень до Станіслава вступили угорські війська, його труп, разом з багатьма іншими, був спізнаний на подвір'ї НКВС.
Жодних документів про арешт і розстріл професора ніде не залишилося, що довгий час давало підстави обласній прокуратурі відмовляти дочці Пашницького Іді Василівні у реабілітації її батька. І тільки 17 квітня 1991 р. він був реабілітований посмертно.
У 2003 р. з нагоди 100-річчя від дня народження В. Пашницького в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка була організована розгорнута книжково-ілюстративна виставка, на якій було представлено чимало цікавих фотографій із сімейного архіву, документів і матеріалів, що стосувалися його життя і смерті. На відкритті виставки виступала онучка Василя Михайловича, яка обрала для себе фах бібліотекаря і працює в одній з міських бібліотек-філіалів. Як і її дід, якого вона ніколи не бачила, як мати - вчителька німецької мови однієї з івано-франківських шкіл, вона понад усе любить книги і збирає власну бібліотеку.
Сьогоднішні працівники ОУНБ шанують пам'ять першого директора своєї книгозбірні і продовжують його справу.
ХРОНОЛОГІЯ ЖИТТЯ
А ти пішов, і оглядавсь...
До смертної години
Я не забуду погляд твій
У ту важку хвилину.
Ти на Голгофу пішов сам,
З мертвих тобі не встати ...
Хоч би й сконав геній-тиран,
Не верне дітям тата.
Нам стала ніч у ясний день,
У двадцять друге червня.
Розбито все. У п'ять годин
Душа навіки вмерла.
(С. Пашницька)
Пашницький Василь Михайлович народився 5 червня 1903 року в с. Вовчинці (тепер в межах Івано-Франківська) в родині бідного шевця Михайла Пашницького.
1909-1912 - учень 2-класної народної школи в с. Пациків (біля Станіслава)
1912-1913 - учень 4-го класу 2-класної народної школи в с. Старий Лисець (Тисменицький р-н)
1913-1915 - учень 2-класної народної школи в с. Крихівці (біля Івано-Франківська)
1915-1916 - учень підготовчого класу української державної гімназії у Станіславі
1917-1918 - учень 1-го класу гімназії
1919 - з 2-го класу гімназії йде добровольцем в УГА, поранений під Новою Ушицею (тепер районний центр Хмельницької обл.), демобілізований, повертається додому.
1920 - здає екстерном екзамени за 2-й клас гімназії.
1926 - закінчує українську державну гімназію у Станиславові.
1927 - студент 1-го курсу гуманітарного відділу Львівського університету.
1932 - закінчує університет із ступенем магістра слов'янської філології.
1932 - відмова головної управи «Рідної школи» у наданні посади в її навчальних закладах.
30 квітня 1934 - подає заяву на отримання звання доктора. Докторська праця на тему «Ісус Христос в народній творчості»
13 жовтня 1934 - університет Яна Казимира надає Василю Пашницькому звання доктора.
1935 - у Львові виходить з друку унікальна книга В. Пашницького у співавторстві з Я. Фальковським «На лемківсько-бойківському промежжі».
1935 - захищає докторську дисертацію.
1935-1936 - передіспитова практика в українській державній гімназії у Станиславові.
1936-1939 - учитель української приватної жіночої гімназії УПТ у Станиславові.
1938 - в українській державній гімназії у Станиславові виголошує доповідь «Історія етнографії» та «Гуцульський одяг», бере активну участь в організації шкільного краєзнавчого музею.
1940 - учитель Станіславської СШ № 1.
19 січня 1940 - директор Станіславської обласної державної бібліотеки (тепер Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка.)
1 березня 1940 - червень 1941 - учитель української мови та літератури Станіславського учительського інституту.
18 червня 1940 - підписує трудову умову про читання циклу лекцій та практичні роботи з курсів історії української та старослов'янської мови, для заочників Станіславського учительського інституту.
5-23 серпня 1940 - заступник директора Станіславської обласної державної бібліотеки.
22 червня 1941 - в день початку російсько-німецької війни, заарештований органами НКВС та розстріляний.
БІБЛІОГРАФІЯ
Бойчук І. „Стане початком тоді мій кінець..." / Ірина Бойчук // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 29-31.
Вірш дружини В. Пашницького Софії, присвячений її чоловікові // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 27-28.
Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - 44 с.
Горбань Г. Пашницький Василь Михайлович / Галина Горбань // Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка. 1940-2011 : енциклопедичний довідник / Управління культури Івано-Франків. облдержадміністрації ; Івано-Франків. ОУНБ ім. І. Франка ; підгот. Г. Горбань ; відп. за вип. Л. Бабій. - Івано-Франківськ, 2011. - С. 55-57.
Горбань Г. Василь Пашницький - перший директор Станіславської обласної бібліотеки, педагог, книголюб, краєзнавець / Галина Горбань // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII-XX ст. - Л., 2006. - С. 154-157.
Дмитрів М. Професор Василь Пашницький : (до п'ятдесятиріччя від дня трагічної загибелі) / Микола Дмитрів // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 6-12.
Зорій М. Спомин / Михайло Зорій // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 21-22.
Костюк Й. Пам'яті вчителя / Йосип Костюк, Стефанія Костюк-Процак // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 28-29
Олексин (Нечипоренко) М. Спомин / Марія Олексин (Нечипоренко) // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 23-25.
Пашницька І. Спомин / Іда Пашницька // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 25-26.
Пушик О. Спомин / Олексій Пушик // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 22-23.
Редько Ю. Жертва бібліофільства / Юліан Редько // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 18-21.
Угорчак Ю. Василь Пашницький - засновник обласної бібліотеки / Юрій Угорчак, Богдан Гаврилів // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 3-5.
Угорчак Ю. Згадаймо його ім'я / Юрій Угорчак // Гаврилів Б. Василь Пашницький : педагог, краєзнавець, бібліофіл / Б. Гаврилів, Ю. Угорчак, В. Передерко. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 12-17.
Пашницький В. Обласна державна бібліотека / В. Пашницький // Радянська Україна. - 1940. - 27 серп.
Скаврон Б. По своє : [про родину В. Пашницького] / Б. Скаврон // Галицький кореспондент. - 2012. - 4 жовт. (№ 40). - С. 13.
Рубан В. Про Пашницького не забули : [про відзначення ювілею В. Пашницького] / В. Рубан // Прикарпатська правда. - 2003. - 26 черв.
Угорчак Ю. Засновник обласної наукової бібліотеки : [про В. Пашницького та вшанування його пам'яті] / Ю. Угорчак // Освітянське слово. - 2003. - 12 черв. ; Галичина. - 2003. - 10 лип.
Костюк Й. Пам'яті вчителя : [спогад про В. Пашницького] / Й. Костюк // Галичина. - 2001. - 11 верес.
Арсенич П. Жертви ... : [про В. Пашницького] / П. Арсенич // Комсомольський прапор. - 1999. - 30 верес.
Угорчак. Ю. Згадаймо його ім'я : [про В. Пашницького] / Ю. Угорчак // Новий час. - 1994. - 7 трав.
Інтернет-ресурси
pashnyzkyj.at.ua
Електронна бібліотека ім. В. Пашницького - Василь Пашницький
lib.if.ua
Василь Пашницький - перший директор Станіславської обласної ...
lib.if.ua
www.galychyna.if.ua
Інтернет-версія газети "Галичина": Червоний терор
mposhuk.com.ua
Василь Пашницький: педагог, краєзнавець, бібліофіл [Брошура ...
www.report.if.ua
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка ...