Календар знаменних і пам’ятних дат на 2013 рік

СІЧЕНЬ

1 січня
    145 років від дня народження Якова Невестюка (1868-1934), письменника, драматурга, журналіста, лікаря, громадського діяча, уродженця м. Городенки, похований у смт. Верховині
5 січня -    60 років виповнюється Романні Баран (1953), науковцю, майстру писанкових розписів, родом із м. Калуша
7 січня - Різдво Христове
8 січня -125-ліття Гната Юри - актора, режисера
10 січня -   115-років від дня народж. укр. худож, графіка Ярослави Львівни Музики
14 січня -      80 років від дня народження Наталії Наум (1933-2004), кіноактриси, народної артистки України, родом з с. Старий Мізунь Долинського району
19 січня -    Водохреща, Йордан
20 січня -    75 років від дня народження Романа Пащина (1938-2000), художника і педагога з м. Галича
22 січня -    День Соборності України
24 січня -    150-ти ліття композитора Остапа Нижанківського
25 січня -     75 років від дня народження Володимира Висоцького - актора
    60 років виповнюється Марті Базак (1953), члену НСХУ (1988), науковцю, заслуженій художниці України (2009), уродженці м. Коломиї
27 січня -   65 років виповнюється Іванові Курилюку (1948), хореографу, народному артисту України (2009), голові Івано-Франківської обласної спілки хореографів, родом із смт. Чернелиці Городенківського району
ЛЮТИЙ
3 лютого -    55 років виповнюється Оксані Вербівській-Кабин (1958), майстру художньої кераміки, члену НСХУ, родом із м. Косова
13 лютого -    140-ліття Федора Шаляпін - Народний артист Росії, оперний, камерний співак
14 лютого -День св. Валентина
15 лютого -Стрітеня
16 лютого -    200-ліття Семена Гулака-Артемовського, співака, композитора
20 лютого - 125 років від дня народження Василя Барвінського (1888-1963), композитора, піаніста, доктора мистецтвознавства (1940). Його ім'я носить івано-франківська музична школа № 2
24 лютого -    65 років від дня народження Станіслава Щербатих (Тризубого Стаса) (1948-2007), співака, поета
140-ліття італійського співака Енріко Карузо
28 лютого -    85 років виповнюється Стефанії Волощук (1928), майстру гончарних виробів, родом з м. Косова

БЕРЕЗЕНЬ
1 березня -    „Довженківській кіностудії 85"
9 березня -    День народження Тараса Шевченка (1814-1861), великого українського поета, художника, мислителя
19 березня - 80 років виповнюється Миколі Грепиняку (1933), майстру різьблення на дереві, родом з с. Брустури Косівського району

20 березня -    135-років від дня народж. рос. композитора, піаніста, диригента Сергія Васильовича Рахманінова
24 березня -    135 років від дня народження Ярослава Пстрака (1878-1916), живописця і графіка, родом із смт. Гвіздець Коломийського району

27 березня -    Міжнародний день театру
    110-річчя від дня народження Григора Лужницького (1903-1990), письменника, драматурга, літературознавця, публіциста
28 березня - 105 років від дня народження Ярослава Лукавецького (1908-1993), художника, родом з м. Снятина. У 1951 році його, сфабрикувавши звинувачення, заарештовують і висилають у сибірські тюремні табори. 1956 року Лукавецький повертається до м. Снятина. За його проектами тут будують ряд громадських будівель, які нині є окрасою містечка. На його честь названо одну з вулиць м. Снятина. В м. Івано-Франківську з 2002 р. присуджується премія імені Ярослава Лукавецького в галузі мистецтва та архітектури, яка є найвищою в області відзнакою за вагомий внесок у розвиток образотворчого (живопис, скульптура, графіка), народного, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури і дизайну
530-ти ліття італійського живописця Рафаеля

28 березня - 530-ти ліття італійського живописця Рафаеля
30 березня -    160-ти ліття голаннд. живописця Вінсента ван Гога


КВІТЕНЬ
1 квітня - День сміху
140-ліття рос. композитора Сергія Рахманінова
60-ти ліття амер. співачки Квітки Цісик

7 квітня -    Благовіщення
8 квітня -    140 років від дня народження Амвросія Нижанківського (1873-1943), актора театру „Львівська бесіда" у м. Львові та театру ім. І. Тобілевича у м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ). Народився і похований у м. Коломиї
11 квітня - 55 років виповнюється Ганні Гаврилець (1958), композитору і педагогу, лауреату Міжнародного конкурсу композиторів ім. Іванни і Мар'яна Коць (м. Київ, 1995), Національної премії ім. Т. Г. Шевченка (1999), Всеукраїнського конкурсу композиторів „Духовні псалми третього тисячоліття" (м. Київ, 2001), голові Київської організації НСКУ (з 2011р.),  родом із с. Видинів Снятинського району. У доробку А. Гаврилець симфонічна, камерно-інструментальна, вокально-інструментальна, а також хорова музика. Її твори виконуються в Україні, Росії, Польщі, Канаді, Словаччині, Словенії, США, Швейцарії, Франції, Німеччині
12 квітня -    55 років виповнюється Терезі Кальмучин (1958), піаністці, педагогу, заслуженій артистці України (1993), професору кафедри музикознавства Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, лауреату обласної премії ім. М. Ірчана (1986)
    
16 квітня-    120 років від дня народження Олександра (Ісайї) Гранаха (1893-1945), українського, австрійського, американського кіноактора, уродженця с. Вербівці Городенківського району

18 квітня -    Міжнародний день пам'ятників та  історичних місць. День пам'яток історії та культури
28 квітня -    Вербна неділя
   
    60 років виповнюється Василеві Гостюку (1953), вчителю, поету, лауреату Всеукраїнського фестивалю „Пісенний вернісаж", автору ліричних поезій, багато з яких стали дуже популярними піснями, як-от „А липи цвітуть", „Почекай до літа", „Де смереки стрункі", „Ніч кохання", „На водопаді" та ін. Родом з с. Химчин Косівського району. У доробку поета дві збірки: „А липи цвітуть" (2000) та „Сонце на хмарі" (2001)
29 квітня -    Міжнародний день танцю   

ТРАВЕНЬ
1 травня -    65 років від дня народження Павла Дроб'яка (1948-2009), фотографа, фоторепортера, одного із засновників НСФУ, працював і помер в м. Івано-Франківську
95-річчя від дня народж. Г. С. Шиманського укр. актора
   
3 травня -    60 років виповнюється Миколі Канюсу (1953), члену НСХУ (1993), родом із с. Лисець Тисменицького району. Твори художника знаходяться не тільки в музеях України, а й в приватних колекціях за кордоном
5 травня -    Воскресіння Христове. Великдень

7 травня - День міста Івано-Франківська
8 травня - 73 роки з часу відкриття Станіславської державної обласної бібліотеки (1940) (тепер обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка)
    70 років виповнюється Любомирові Виннику (1943), художнику, публіцисту, члену Спілки журналістів Швейцарії та Міжнародної федерації журналістів, володарю Золотої медалі Європи за досягнення в мистецтві, уродженцю с. Камінне Надвірнянського району
9 травня -    День Перемоги
    45 років виповнюється Миколі Якимечку (1963), художнику, члену НСХУ (1993), доценту кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника
10 травня -    55 років виповнюється Любові Васкул (1958), майстру художньої вишивки, родом із с. Хотимир Тлумацького району
12 травня-    День матері
    65 років виповнюється Василеві Ватаманюку (1948), співакові, заслуженому артисту України (1986), народному артисту України (1995), солісту Українського народного хору ім. Г. Верьовки, уродженцю с. Рожнів Косівського району
   
18 травня -    Міжнародний день музеїв
День науки (третя субота травня)
    310 років тому в м. Станіславі був побудований римо-католицький костел - нині приміщення Музею мистецтв Прикарпаття
   
19 травня - Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва (відзначається в третю неділю травня)
110-ти ліття живописця Романа Сельського

21 травня - 110-ти ліття живописця Романа Сельського
22 травня -    200-ліття нім. композитора Ріхарда Вагнера
24 травня -    День слов'янської писемності і культури
26 травня -    День працівників видавництв, поліграфії і книго-розповсюдження

ЧЕРВЕНЬ

1 червня-               75 років виповнюється Христині Фіцалович (1938), драматичній актрисі і співачці, педагогу, першій на Прикарпатті народній артистці України (1984), нині професору, завідувачці кафедри театрального мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, родом із м. Калуша
   
3 червня -              150-річчя- від дня народж. В. В. Городецького укр. архітектора
5 червня -    110 років від дня народження Василя Пашницького (1903-1941),
педагога, організатора Станіславської обласної бібліотеки (нині обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка). Репресований і розстріляний в перші дні війни 1941 р.
   
6 червня -    День журналіста
165-років від дня народж. франц. худож., графіка, скульптора Ежена Анрі Поля Гогена
110-ліття вірмен. композитора Арама Хачатуряна
8 червня -    165 років від дня першої постановки п'єси І. Котляревського „Наталка Полтавка" у м. Коломиї (1848) в обробці І. Озаркевича під назвою „Дівка на виданні, або На милування нема силування"
8 червня -    110 років від дня народження Павла Боброва (1903-1966), актора. З 1945 р. до останніх днів життя працював у Станіславському (тепер Івано-Франківському) музично-драматичному театрі
     
9 червня-    85 років виповнюється Володимиру Зваруну (1928), диригенту чоловічого хору „Червона калина" м. Івано-Франківська, уродженцю с. Красне Рожнятівського району
   
15 червня -        175 років від дня народження Йосипа Вітошинського (1838-1901), хорового диригента, організатора селянських хорів у Галичині
    115 років від дня народження Ольги Плешкан (1898-1985), художниці, родом з с. Чортовець Городенківського району. З 1957 р. жила в м. Снятині, де й похована
16 червня -    140 років від дня народження Василя Девдюка (1873-1951), засновника косівської школи різьбярства, майстра художньої обробки дерева і металу
17 червня -    130 років від дня народження Осипа Білоскурського (1883-1943), майстра художньої кераміки, родом з м. Коломиї

20 червня -    160 років від дня народження Олександра Мишуги (1853-1922),  оперного співака. Популяризував українські пісні і твори українських композиторів за кордоном. Виступав на концертах у м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ)
21 червня -    85 років від дня народження Олександра Коровая (1928-2011), члена НСХУ (1970). З 1952 року проживав в м. Івано-Франківську, де відбулося його становлення як художника. Організатор художнього музею в Івано-Франківській ЗОШ № 5 (1968 р.)
   
23 червня -    Трійця (Зелені свята)
    65 років виповнюється Михайлові Ходану (1948), заслуженому архітектору України (1986), члену НСАУ (1976), лауреату Державної премії України в галузі архітектури (2001), уродженцю м. Косова
110-ліття художниці Марії Сельської
26 червня -    140 років від дня народження Юрія Лебіщака (1873-1927), художника-кераміста, одного із організаторів керамічних підприємств в Україні, уродженця смт. Богородчани
27 червня -    90 років виповнюється Євгенові Паранюку (1923), книголюбу і меценату з Нью-Йорка, уродженцю с. Хмелівки Богородчанського району, який передав для ОУНБ ім. І. Франка понад 400 книжкових видань та колекцію платівок із записами класичних музичних творів
28 червня -    День Конституції незалежної України (1996)
30 червня -    День молоді (остання неділя червня)
    75 років виповнюється Володимиру Морозюку (1938), письменнику, історику, краєзнавцю, члену НСПУ, НСЖУ, лауреату обласної премії ім. І. Вагилевича (2008 р.), автору багатьох книг та публікацій з історії Прикарпаття в різних виданнях. Живе і працює в м. Івано-Франківську

ЛИПЕНЬ

1 липня -    День архітектури України. Всесвітній день архітектури
2 липня -    60 років виповнюється Марії Корпанюк  (1953),  поетесі, члену НСХУ (1982), старшій викладачці кафедри мистецьких дисциплін Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, лауреату обласної премії в галузі мистецтва, архітектури та дизайну ім. Ярослава Лукавецького, родом із м. Галича
4 липня - 150 років від дня народження Юліана Панькевича (1863-1933), професійного художника-графіка. Подорожував і жив у селах Галицького і Рогатинського районів, де намалював багато портретів, пейзажів, жанрових малюнків
5 липня-    55 років виповнюється Марії Вуянко (1958), історику, археологу, музеєзнавцю, авторці монографії „Монастирі Івано-Франківська (Станіславова). Перша половина ХХ ст.", та „Успенська церква в Крилосі: сторінки історії", уродженці с. Остриня Тлумацького району
7 липня-    свято Івана Купала
    90 років виповнюється Богданові Божемському (1923), живописцю, графіку, ілюстратору книг, уродженцю м. Коломиї. Живучи в Америці продовжує писати картини гуцульської тематики
16 липня - 65 років виповнюється Марії Стеф'юк (1948), співачці, народній артистці України (1979), лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка (1988). З 1972 р. солістці Київського театру опери та балету. Родом з с. Рожнів Косівського району
21 липня -    60 років виповнюється Сергію Романюку (1953), народному артисту України (1998), відомому кіноактору, колишньому актору Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру
22 липня -    55 років виповнюється Ганні Вахняк (1958), майстру художньої кераміки, родом з с. Торговиця Гроденківського району
24 липня -    65 років виповнюється Роману Андріяшку (1948), заслуженому журналісту України, генеральному директору Івано-Франківської облдержтелерадіокомпанії (1990-2008), члену НСЖУ, уродженцю с. Рунгури Коломийського району. З його ініціативи на обласному радіо в ефір з 1999 р. виходять радіорепортажі про життєдіяльність бібліотеки, відомих людей краю та нові книги у власній рубриці обласної універсальної науковї бібліотеки ім. І. Франка „Скарбниця"
   
СЕРПЕНЬ

2 серпня -    70 років від дня народження Івана Легкого (1943-1997), диригента, заслуженого артиста України, художнього керівника та головного диригента Гуцульського ансамблю пісні і танцю, доцента кафедри співу і диригування Прикарпатського університету ім. В. Стефаника

5 серпня -    70 років виповнюється Петрові Шкраб'юку (1943), доктору історичних наук, поету, науковцю, публіцисту, родом з с. Пужники Тлумацького району
110-ти ліття співака Бориса Гмирі
14 серпня -    105 років від дня народження Михайла Зорія (1908-1995), художника, скульптора і педагога з м. Івано-Франківська, автора проектів пам'ятників композитору Д. Січинському (1933), жертвам Дем'янового Лазу („Розстріляне серце України", 1989)
15 серпня -    80 років від дня народження Володимира Любінця (1933), громадсько-культурного діяча, пам'яткознавця, заслуженого працівника культури України (1994), лауреата обласної премії ім. І. Вагилевича (2000), уродженця с. Чернів Рогатинського району
24 серпня -        День Незалежності України
    50 років виповнюється Олександрові Козаренку (1963), композитору, музикознавцю, піаністу, уродженцю м. Коломиї
31 серпня -    120-ліття композитора Нестора Нижанківського
 
ВЕРЕСЕНЬ

6 вересня - 60 років від дня народження Романа Боднарчука (1953-2001), журналіста, директора обласного ТБ „Галичина", уродженця с. Підгірки Калуської міськради
8 вересня -    110-річчя від дня народж. укр. актриси Наталії Михайлівни Ужвій
9 вересня -  65 років виповнюється Василеві Боднарчуку (1948), художнику-керамісту, уродженцю с. Тязів Галицького району

11 вересня -    до 65-річчя заснування держ. заслуж. академ. укр. народ. хору ім. Г. Верьовки
14 вересня -    День українського кіно (друга субота вересня)
20 вересня - 75 років виповнюється Наталії Лотоцькій (1938), актрисі, лауреату Національної премії України ім. Т. Шевченка, родом з смт. Більшівці Галицького району
28 вересня -    195 років від дня народження Йосафата Кобринського (1818-1901), культурно-освітнього діяча, фольклориста, організатора Народного дому в м. Коломиї
30 вересня -    Всеукраїнський день бібліотек

ЖОВТЕНЬ

1 жовтня -    Міжнародний день музики

2 жовтня -    70 років драматургу, поету Богдану Стельмаху
7 жовтня -    75 років виповнюється Дмитру Степовику (1938), мистецтвознавцю і богослову, досліднику українських ікон, зокрема й прикарпатських
10 жовтня -    200-ліття італ. композитора Джузеппе Верді
11 жовтня -    130 років від народження Михайла Бринського (1883-1957), скульптора, автора пам'ятників Т. Шевченкові, стрільцям УГА, численних композицій, уродженця с. Долини Тлумацького району. Жив і працював у Празі
13 жовтня -    День художника (щорічно друга неділя жовтня)
75-ти ліття заснування Нац. Спілки художників України
    210 років від дня народження Григорія Ількевича (1803-1841), фольклориста, етнографа, педагога. Працював у м. Коломиї та м. Городенці, де й похований
14 жовтня -    Покрова
70 років від дня прем'єри оперети Барнича „Шаріка" у Станіславському театрі, після якої фашисти розстріляли кожного десятого глядача (1943)
16 жовтня - 140 років від дня народження Володимира Кобринського (1873-1958), етнографа, мистецтвознавця, засновника і першого директора Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини (1926), уродженця с. Білоберізка Верховинського району
17 жовтя -    60 років виповнюється Миронові Черепанину (1953), музикознавцю, доктору мистецтвознавства, професору, завідувачу кафедри музикознавства Інституту мистецтцв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, заслуженому артисту України (2007)
18 жовтня -     105 років від дня народження Дарії Гординської-Каранович (1908-1999), української піаністки, педагога, громадської діячки у США, родом з м. Коломиї
20 жовтня -    130- ти ліття композитора Якова Степового
22 жовтня - 90 років від дня народження Дмитра Циганкова (1923-1999), композитора-пісняра, автора близько 100 пісень. Жив і працював на Прикарпатті. 2008 року в Івано-Франківську вулицю Пугачова перейменовано на вулицю Дмитра Циганкова
25 жовтня -    175-ліття франц. композ. Жоржа Бізе
26 жовтня -    80 років від дня народження Остапа Гнатюка (1933-2003), художника, уродженця с. Козина Тисменицького району

    ЛИСТОПАД

2 листопада -    135 років від дня народження Антона Манастирського (1878-1969), художника,  живописця і графіка,  автора полотен на тему запорізького козацтва та гуцульського побуту
6 листопада -     65 років від дня народження Бориса Данилишина (1948-2010), композитора, керівника вокального колективу „Опришки", організатора клубу обдарованих дітей „Соколята"
9 листопада -    День української писемності та мови
10 листопада -    65 років від дня народження Володимира Чернявського (1948-2010),  члена НСХУ (1987), академіка-сенатора Римської академії модерного мистецтва (Італія), яка п'ять разів присуджувала прикарпатському митцеві свою відзнаку „Золота медуза". Родом із м. Івано-Франківська
    80 років виповнюється Парасці Хомі (1933), майстру художнього розпису, заслуженому майстру народної творчості України (1973), члену НСХУ, лауреату Всеукраїнської премії імені Катерини Білокур, родом з с. Чернятин Городенківського району
   
16 листопада -    День працівників радіо, телебачення та зв'язку
   
17 листопада -    110 років від дня народження Ганни Рощиб'юк (1903-1981), майстру художньої кераміки, родом з с. Старий Косів Косівського району
25 листопада -    75 років виповнюється Августу Басюку (1938), художнику, викладачу художньої школи м. Івано-Франківська
28 листопада -    80 років виповнюється Іванові Грималюку (1933), майстру художнього різьблення, родом з с. Річки Косівського району

ГРУДЕНЬ

1 грудня -  До 95-річчя від дня народж. укр. комп. Платона Іларіоновича Майбороди        
2 грудня -    120 років від дня народження Григорія Смольського (1893-1985), художника, учня О. Новаківського, більшість своїх творів присвятив Гуцульщині, родом з с. Підгірки (нині Калуської міськради)
6 грудня -    110-річчя від дня народж. укр. комп., диригента, педагога Миколи Філаретовича Колесси
7 грудня -    125 років від дня народження Лева Лепкого (1888-1971), композитора і художника, поета і прозаїка, журналіста, командира кінноти УСС. Найбільш відомий як автор стрілецьких пісень
10 грудня - 75 років виповнюється Василеві Ванджураку (1938), майстру художнього різьблення на дереві, уродженцю с. Брустури Косівського району
12 грудня -    до 85- річчя від дня народж. актора театру і кіно, кінорежисера Леоніда Бикова
16 грудня -    105 років від дня народження Ярослава Коваля (1908-1997), фотомайстра, етнографа-краєзнавця, громадсько-культурного діяча, родом з с. Цінева Рожнятівського району
24 грудня -    День працівників архівних установ   
     65 років виповнюється Роману Кумлику (1948), народному музиканту, скрипалю, учаснику багатьох фестивалів та конкурсів, уродженцю с. Верхнього Ясенова Верховинського району

27 січня - 65 років виповнюється Іванові Курилюку (1948), хореографу, народному  артисту України (2009), голові обласної спілки хореографів, родом із смт. Чернелиці Городенківського району

    Почав працювати в обласній філармонії з 1971р. артистом балету Гуцульського ансамблю пісні й танцю. Із 1974 по 1989 р. був помічником балетмейстера, солістом.
Постійно брав творчу участь у постановках танців, вокально-хореографічних композицій. У постановках і святкових концертах в м. Києві та Москві виконував технічні хореографічні трюки з провідними артистами ансамблів ім. П. Вірського та ім. Г. Верьовки.
3 1992 р. працює балетмейстером Гуцульського ансамблю пісні й танцю. Він учень народного артиста України Володимира Петрика, і на цей час є продовжувачем його творчих планів і задумів. Уже на посаді балетмейстера поновив і докорінно вдосконалив вокально-хореографічні композиції „Ой піду я межи гори, там де жиють бойки", „Проводи на полонину", танець „Тропачок". Здійснив постановки „Косівські візерунки", „Покутська полька".
 Постійний член режисерської групи та постановник танців, композицій усіх творчих звітів у м. Києві, урочистих концертів й великих свят, які відбуваються в області та по всій Україні.
Іван Васильович Курилюк - позаштатний методист науково-методичного центру культури Прикарпаття, керівник творчої лабораторії хореографічних колективів області. Надає їм постійну методичну і практичну допомогу. Проводить майстер-класи із хореографічного мистецтва.
Під час проведення обласних фестивалів, конкурсів, оглядів - постійний член обласного журі. На всіх творчих звітах області в м. Києві є головним балетмейстером.
Із 1998 р. обіймає посаду заступника директора з концертної роботи та головного балетмейстера Державного академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю, зарекомендував себе компетентним, ініціативним керівником.
Із 2002 року обраний головою Івано-Франківського осередку Національної хореографічної спілки.
За досягнуті успіхи та сумлінну працю неодноразово був нагороджений грамотами управління культури ОДА, грамотами Міністерства культури і подякою, почесним знаком 2000-річчя Різдва Христового.
У 2003 р. нагороджений почесною відзнакою „За подвижництво в культурі Прикарпаття" та почесною відзнакою „Медаль" ім. П. Вірського.
Іван Васильович Курилюк - людина неординарна, професіонал своєї справи, завжди спраглий до творчих новин, чуттєвий і вимогливий керівник.
Іван Васильович Курилюк // Золоте
сузір'я України. Золотий фонд
 нації. - К., 2011. - С. 484.

* * *

Іван Васильович Курилюк // Золоте сузір'я Укарїни. Золотий фонд нації. - К., 2011. - С. 484.
Карась Г. Курилюк Іван / Г. Карась // Івано-Франківськ : енциклопед. слов. / авт.-упоряд. Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2010. - С. 254.
Войцехівська-Павлишин М. По вірі твоїй станеться / М. Войцехівська-Павлишин // Західний кур'єр. - 2009. - 30 лип. - С. 6.
Войцехівська-Павлишин М. Талант і крила / М. Войцехівська-Павлишин // Край. - 2009. - 3 лип. ; Вечірній Івно-Франківськ. - 2009. - 24 верес. - С. 5.
Хамець М. Дипломатія танцю / М. Хамець // Край.  - 2008. - 2 лют.
Зоріна Л. Маестро гуцульського танцю / Л. Зоріна // Єдність. - 2007. - 16 берез.

20 лютого - 125 років від дня народження Василя Барвінського (1888-1963), композитора, піаніста, доктора мистецтво-знавства
Барвінський Василь Олександрович - одна з яскравих постатей у мартирологу української культури. Мало хто з національних митців здобув такий розголос: його ноти друкувались у провідних культурних центрах світу від Нью-Йорка до Відня й Токіо, а довго замовчувана музика знову повернулася на концертну естраду. Найцінніша частина спадщини - камерно-інструментальні твори, в яких відобразилися нові музично-стильові ві¬яння початку XX ст.

Василь Барвінський народився в м. Тернопіль у сім'ї Олександра Барвінського - посла до Віденського сейму, освітнього діяча та Євгенії Барвінської - піаністки й громадської діячки. З 1895 р. до 1905 р. навчався у Львові в консерваторії Галицького музичного товариства. Професію музиканта обрав за порадою М. Лисенка. Дуже плідним і новаторським у творчості В. Барвінського був празький період (1906-14). Під час навчання у Празькій консерваторії у В. Новака він створив фортепіанні опуси, що принесли йому найбільшу популярність: вісім прелюдій, цикл „Любов", „Пісня. Серенада. Імпровізація", Соната Сis-dur, „Українська сюїта", а також солоспіви на вірші Б. Лепкого „Вечором в хаті" та „В лісі", камери: ансамблі - секстет, два фортепіанні тріо та струнний кварт; „Українська рапсодія" та вокально-симфонічна сюїта „Українське весілля" для оркестру.
Наступний період (1915-48) пов'язаний з практичною діяльністю В. Барвінського на посаді директора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка (від 1939 р. - Львівської консерваторії). У той час він створює музику для дітей і юнацтва, Фортепіанний концерт, Віолончельну сонату, „Заповіт" на слова Т. Шевченка й кантату „Наша дума, наша пісня" на слова С. Черкасенка для хору.
Як визначний педагог-піаніст В. Барвінський створив за чверть сторіччя блискучу фортепіанну школу, багато сил віддавав громадсько-просвітницькій та організаторській роботі - засновник Львівсь¬кої спеціальної музичної школи-інтернату, один із засновників Союзу українських професійних музик у Львові, автор музикознавчій розвідок і критичних статей, у тому числі розділу „Музика" в колективній праці „Українська культура" під редакцією І. Крип'якевича. Як член Спілки українських професійних музикантів сприяв видан¬ню журналу „Українська музика" у Львові в 1937-39 рр. Навіть у ро¬ки Другої світової війни Львівська консерваторія, очолювана В. Барвінським, продовжувала діяти.
Останні роки життя стали трагічними для В. Барвінського: 1948 р. митця було заслано до мордовських таборів, а його твори спалено на подвір'ї консерваторії за наказом партійного керівництва. Після повернення із заслання у 1958 р., він написав свою „лебедину пісню" - Фортепіанний квінтет, з якого особливо популярною стала друга частина „Молитва".
Становлення творчого стилю Василя Барвінського відбулося на основі питомої національної культури під впливом західноєвропейських художніх тенденцій пізнього романтизму, імпресіонізму, символізму. У кращих композиціях митець створив індивідуальний образ своєї епохи, віддзеркалив її невловимо-витончені настрої та враження на грунті української національної традиції.
Василь Барвінський // Золота книга української еліти. Т. 1. К., 2001. - С. 276.

* * *
Карась Г. Збереження і популяризація творчої спадщини Василя Барвінського митцями українського зарубіжжя / Г. Карась // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2009. - № 2. - С. 222-235.
Мисько-Пасічник Р. Жанрові пріорітети музичної публіцистики Василя Барвінського / Р. Мисько-Пасічник // Студії мистецтвознавчі. - 2009. - № 4-5. - С. 22-25.
Грабовський В. Повернення Василя Барвінського / В. Грабовський // День. - 2008. - 18 черв.
Жук Г. Василь Барвінський і камерний жанр / Г. Жук // Музика. - 2008. - № 5. - С. 26-27.
Лісецький С. Талановитих українців чекали мордовські табори / С. Лісецький // Культура і життя. - 2008. - 19 берез.
Майстер гармонії // Каледар Знаменних і пам'ятних дат. - К., 2008. - № 1. - С. 57-62.

Назар-Шевчук Л. Феномен Василя Барвінського / Л. Назар-Шевчук // Музика. - 2008. - № 3. - С. 26-29.
Яновський Я. Василеві Барвінському - 120 / Я. Яновський // Захід пост. - 2008. - 28 лют. - С. 95.
Лесик Д. Листи Василя Барвінського з Мордовії / Д. Лесик // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. - Вип. 6. - 2004. - С. 96-102.
Василь Барвінський // Енциклопедія Сучасної України. Т. 2. - К., 2003. - С. 243-244.
Німиловський О. Лемківська пісня у творчості Василя Барвінського / О. Німиловський // Народна творчість та етнографія. - 2003. - № 5-6. - С. 51-59.
Німиловський О. Неопубліковані мініатюри Василя Барвінського / О. Німиловський // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 5-6. - С. 51-59.
Василь Барвінський // Золота книга української еліти. Т. 1. - К., 2001. - С. 276.
В. Барвінський: у 30-ліття музичної діяльности // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 1 / С. Людкевич. - Л., 1999. - С. 365-367.
Кияновська Л. „Мої твори - найкращі оборонці мого імені" / Л. Кияновська // Культура і життя. - 1998. - 6 трав.
Грабець Г. Голгофи Василя Барвінського / Г. Грабець // Дзвін. - 1997. - № 4. - С. 94-98.
Василь Барвінський // Особисті архівні фонди відділу рукописів. - Л., 1995. - С. 13.
Василь Барвінський // Мистецтво України : енцикл. Т. 1. - К., 1995. - С. 146-147.


1 червня - 75 років виповнюється Христині Фіцалович (1938), драматичній актрисі і співачці, народній артистці України (1984), нині професору, завідувачці кафедри театрального мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного
університету ім. В. Стефаника

Христина Павлівна Фіцалович... Ця красива вродою і душею Людина народилася під щасливою зорею, що осяває її творчий і педагогічний шлях впродовж десятиліть! Всевишній і батьки наділили її щедрим багатогранним талантом, а віковічна прикарпатська земля - енергією і нестримним летом до вершин пізнання мистецтва.
Неповторна співачка і яскрава драматична актриса, невтомний педагог і науковець, вихователь та організатор навчального процесу - все це сплелося в єдиний барвистий орнамент на рукотворному рушникові життєвого шляху Ювілярки.
Ще донині не стерлися у пам'яті глядачів блискуче зіграні актрисою ролі Оксани в „Гайдамаках" Т. Шевченка, Ази і Роксолани в однойменних виставах за драмами М. Старицького і Л. Забашти, Розалінди в „Летючій миші" Й. Штрауса, княгині Анни в історичному полотні А. Хижняка, Дзвінки в „Олексі Довбуші" за Г. Хоткевичем, Одарки у „Запорожці за Дунаєм" С. Артемовського, Марти Ольшевської у „Денисові Січинському" І. Новака, Ольги Хоружинської у „Шрамах на скелі" Р. Іваничука, Катерини в сценічній редакції В. Лемеля за творами Кобзаря. Це тільки фрагмент творчого портрета Христини Фіцалович, написаний її безмежною любов'ю до української сцени.
Десятки драматичних і характерних ролей, незабутні творчі вечори, теплі задушевні зустрічі з глядачем, безвідмовні та безкорисливі поради молодим акторам театру - усе це Христина Фіцалович: щира, часом емоційна і поривчаста, як живий символ театральної традиції Прикар¬паття.
Будучи виключно обдарованою актрисою, свій талант, творчий і життєвий досвід вона передає молодим. Сьогодні на сцені музично-драма¬тичного театру роблять перші кроки її вихованці - студенти кафедри театрального мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вдивляючись у їх обличчя, я бачу Христину Фіцалович - ту, яку вперше побачив у ролі Роксолани молодим випускником театрального факультету Київського державного інституту культури тридцять років тому.
„Зберігай правду життя, вивчай її по людях і собі", - писав великий П. Саксаганський. Саме таке правило сповідувала на сцені і сповідує у житті моя колега - педагог, професор, народна артистка України Христина Павлівна Фіцалович. Ці зерна істини вона засіває у душах своїх вихованців, а її життєтворча енергія примушує кожного з нас всім серцем втілювати своє покликання - служити Його Величності Театру.
Грицан А. Життєтворчий феномен актрис і педагога / А. Грицан // Христина Фіцілович:„У ролях моя біографія" / авт.-упоряд. В. Дутчак. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 3.
* * *
Сценічне море - її життя // Качкан В. Віщі знаки думки, серця і руки. Т. 1 / В. Качкан. - Л., 2010. - С. 666-679.
Грицан А. Життєтворчий феномен актриси і педагога / А. Грицан // Христина Фіцілович: „У ролях моя біографія" / авт.-упоряд. В. Дутчак. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 3.
Нестеренко В. Сценічний шлях Христини Фіцалович / В. Нестеренко // Вечірній Івано-Франківськ. - 2008. - 29 трав. - С. 19.
Христина Фіцілович: „У ролях моя біографія" / авт.-упоряд. В. Дутчак. - Івано-Франківськ, 2008. - 175 с.
Неповторна Христина Фіцалович // Без пісень нема життя... : музично.-краєзн. альм. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 51-57.
Фіцалович Христина Павлівна // Ігнатюк М. На кону вічності / М. Ігнатюк, М. Сулятицький. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 210.
Дідик О. Мистецький життєпис народної артистки України / О. Дідик // Краєзнавець Прикарпаття. - 2003. - № 1. - С. 16-18.
Фіцалович І. Людина все має спізнати в житті : [розмова з нар. артисткою / записала І. Шалкітене] // Рідна земля. - 2001. - 1 січ.
Стринаглюк М. Неповторна / М. Стринаглюк // Тижневик Галичини. - 1998. - 4 черв. - С. 12.
Христина Фіцалович // Хто є хто в Україні. - К., 1997. - С. 274.
Антоняк Л. Христина Фіцалович: пів-життя на сцені / Антоняк Л. // Західний кур'єр. - 1993. - 29 трав.
Фіцалович Х. Спасибі, скажу, доле! : [розмова з нар. артисткою / записав Б. Козак] // Дзвони Підгір'я. - 1991. - 2 січ.

30 червня - 75 років виповнюється Володимиру Морозюку (1938), історику-краєзнавцю, автору багатьох книг з історії Прикарпаття

Народився 30 червня 1938 р. в с. Скоморохах Житомирського району Житомирської області у сім'ї військово¬службовця і вчительки. Батько загинув у 1942 р. Володимир переніс воєнне лихо¬ліття і голод 1946-1947 рр. на Вінниччині.
З 1948 р. - у м. Станіславі (Івано-Франківську), де 1955-го закінчив СШ № 5. Працював робітником будівельного майданчика тресту „Станіславліспром" (1955-1957 рр.). З 1957 р. по 1962 р. навчався на історико-філологічному факультеті Станіславського педагогічного інституту, де з благословення вченого бібліографа Станіславського педагогічного інституту Володимира Полєка прилучився до краєзнавчо-пошукової і публіцистичної роботи. 1959 р. в часописі „Комсомольський прапор" (м. Станіслав), а 1961-го в журналі „Народна творчість та етнографія" (м. Київ) з'явилися його перші фольклорні й історико-етнографічні публікації. Протягом 1962-1964 рр. - на строковій службі в Радянській армії, де закінчив курси офіцерів запасу військ зв'язку. Чотири роки був на комсомольській і партійній роботі в м. Івано-Франківську.
З 1968 р. до 1987 р. - кадрова служба у Збройних силах СРСР на офіцерських посадах на Житомирщині, Полтавщині, на річці Уссурі в Приморському краї, на Чукотці, у Південній групі військ в Угорщині, у Запоріжжі. Після звільнення в запас 1987 р. у званні майора працював інспектором Шевченківського райвійськкомату м. Запоріжжя, старшим інженером одного з відділів науково-дослідного об'єднання „НДКТІМ-сільгоспмаш" (м. Запоріжжя). 1993 р. повернувся до Івано-Франківська. Хоч куди закидала доля Володимира Морозюка, він завжди знаходив духовну потребу і час для своїх історико-краєзнавчих пошуків і літературно-публіцистичної діяльності. Перебуваючи на річці Уссурі, на китайському кордоні, написав історичну довідку про місто Іман, публікація якої в крайовому офіціозі стала одним із причинків до перейменування Імана (китайська назва) на Дальнєрєченськ: місто заснували російсько-українські поселенці. Результатом понад чотирьохлітнього побуту В. Морозюка на Чукотці стала його праця „Люди краю оленів (історико-етнографічні нотатки галичанина)".
У Запоріжжі Володимир Морозюк дослідив історію заснування у колишньому Олександрівську (нині - Запоріжжя) на початку XX ст. громадсько-культурним діячем Феліксом Мовчановським унікального у світовій і вітчизняній педагогічній практиці навчально-виховного і виробничого закладу - Олександрівської Маріїнської школи-хутора для глухонімих дітей. За документальними матеріалами фондів Державного архіву Запорізької області опублікував розвідки про народознавчу діяльність запорізького історика, дослідника запорозького козацтва, о-ва Хортиці Якова Новицького, видатного педагога-реформатора школи Миколи Корфа та інших визначних особистостей Запорізького краю.
Найпліднішим для В. Морозюка є прикарпатський період його життя і діяльності. Ще 1968 р. окремим виданням вийшла його перша історико-краєзнавча книжка „Легендарна молодість батьків". Згодом на сторінках республіканських і регіональних часописів було опубліковано його художньо-документальні розвідки про Ольгу Дучимінську - письменницю і страждалицю комуно-тоталітарного часу, статті та новели про громадсько-культурних і релігійних діячів родини Ганушевських, про молодіжне спортивно-пожежне Товариство „Луг" на Прикарпатті, про Товариство „Січ" і Українських Січових Стрільців. Низку дослідницьких матеріалів присвячено історії мистецького руху в Галичині: „Гнат Хоткевич і Гуцульський театр", „Олекса Ремез і Гуцульський театр", „Тернові стежки Платоніди Хоткевич", „Галицький театр ім. І. Тобілевича", „Микола Садовський і Галичина", „Українська Республіканська капела в Станиславові", „Мистецька родина Мошинських", „Не забудьте пом'янути..." (із циклу „Т. Г. Шевченко і Прикарпаття"), „Олесь Весняний: поет, патріот, борець", „Олексій Воропай і Гуцульщина", „Іван Зубенко і Коломия" та ін. Він співавтор і співукладач п'ятого тому „Усусуси (Стрілецька Голгота)" серії „Літопис Голготи України" (Львів: „Сполом", 2003).
Публіцистичні матеріали В. Морозюка друкувалися у численних часописах і альманахах, зокрема: „Народна творчість та етнографія", „Родослав", „Рада", „Старожитності", „Посвіт", „Вітчизна", „Рідна школа", „Народознавство", „Краєзнавство" (м. Київ), „Запорізька правда", „Запорізька Січ", „Запорозька старовина", „Хортиця", „Машиностроитель" (м. Запоріжжя), „Дзвін", „Літопис Червоної Калини" (Львів), „Галичина", „Новий час", „Поліття", „За незалежність", „Рідний край", „Перевал", „Вперед", „Галицька Просвіта" (м. Івано-Франківськ).
У творчому набутку письменника, публіциста і краєзнавця Володимира Морозюка - двадцять книжок, що побачили світ в івано-франківських видавництвах „Тіповіт" і „Гостинець", виданих його власним коштом. Їх автор безкоштовно передає до фондів бібліотек, музеїв, архівів, літераторам, краєзнавцям.
Зібрані книжково-газетні колекції, філателістичні і нумізматичні колекції, фотодокументальні матеріали краєзнавець-ентузіаст безкоштовно передав до фондів Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею, Державного архіву Івано-Франківської області, Літературного музею Прикарпаття, Музею освіти Прикарпаття, де в кожному з них створено „Фонд Володимира Морозюка".
Його документально-матеріальні зібрання зберігаються і у фондах Запорізького і Вінницького обласних краєзнавчих музеїв, Педагогічного музею України (м. Київ), Державного архіву Вінницької області, рукописного відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Т. М. Рильського НАН України (м. Київ).
Нагороджений пам'ятною ювілейною медаллю Товариства охорони пам'яток історії та культури. Почесний член спілки краєзнавців Прикарпаття.
Письменник. Історик. Краєзнавець. Офіцер у відставці. Член НСПУ, НСЖУ Лауреат обласної премії ім. І. Вагилевича (2008 р.).
Морозюк Володимир // Косило М. Літопис краєзнавців Прикарпаття
 / М. Косило, Б. Гаврилів. - Івано-Франківськ, 2011. - С. 106-108.

* * *

Голоси здалека (Пом'яник - 12) / Морозюк В. ; Літ. музей Прикарпаття. - Івано-Франківськ : [Тіповіт], 2012. - 103 с. : іл.
На манівцях : (Село, загублене у часі. Новелетки з далекої минувшини). - Івано-Франківськ : Гостинець, 2011. - 81 с. : іл.
На манівцях [Електронний ресурс]. - Івано-Франківськ : Гостинець, 2011. - 1 електрон. опт. диск
Іменний покажчик до історико-краєзнавчих видань [електронний ресурс]. - [Б. м. : б. в.], 2010. - 1 електорн. опт. диск
Іменний покажчик до історико-кразнавчих видань / упоряд. В. Морозюк ; Івано-Франків. ОУНБ ім. І. Франка, Літ. музей Прикарпаття, Нар. музей освіти Прикарпаття. - Івано-Франківськ : Гостинець, 2010. - 112 с.
Краєзнавчі візерунки. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2005. - 181 с.
Пом'яник. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2005. - 224 с.
Пом'яник - 2. - 2006. - 192 с.
Пом'яник - 3 (народознавча персоналія). - Івано-Франківськ : Гостинець 2006. - 188 с.
Пом'яник - 4 (народознавчі студії Прикарпаття). - Івано-Франківськ : Гостинець 2007. - 164 с.
Пом'яник - 5 (народознавчі образки-персоналії в національній історії). - Івано-Франківськ : Гостинець 2007. - 148 с.
Пом'яник - 6 (народознавчі студії). - Івано-Франківськ : Гостинець 2008. - 172 с.
Пом'яник - 7 (імена на карті Прикарпаття. Жежелівська трагедія. Острови пам'яті). - 2008. - 94 с.
Пом'яник - 8 (народознавчі замітки). - 2009. - 92 с. + (електрон. ресурс).
Пом'яник - 9. - 2010. - 103 с.  + (електрон. ресурс)
Пом'яник - 10 (імена на землі Прикарпатський). - 2010. - 118 с. . + (електрон. ресурс).
Постаті, імена на Прикарпатті (Пом'яник - 11). - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2011. - 90 с.
В'язанка старожитностей : причинки до історії. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2004. - 175 с.
На гранях світла і тіней. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2004. - 208 с.
Червоні роси : Альм. Пам'яті і Милосердя. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2004. - 233 с.
Надщерблена доля : [із творч. набутку краєзнавця і публіциста у рік його 65-ліття]. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2003. - 256 с.
Немиринці-Курилівка. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2003. - 172 с.
У світі мистецьких чар. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2003. - 148 с.
...А зорі слізьми вмивалися. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2002. - 136 с.

* * *
Вівчар Б. „Пом'яники" Володимира Морозюка / Б. Вівчар // Галицька Просвіта. - 2011. - 8 верес. - С. 4.
Морозюк Володимир // Косило М. Літопис краєзнавців Прикарпаття / М. Косило, Б. Гаврилів. - Івано-Франківськ, 2011. - С. 106-108.
Зеленюк І. Четвертий „Пом'яник" В. Морозюка / І. Зеленюк // Галичина. - 2007. - 5 квіт. - С. 19.
Гордиця Є. 45 літ на ниві краєзнавства і публіцистики / Є. Гордиця // Університет. - 2005. - 1 верес.
Ємець О. Володимир Морозюк: „Болить мені наша історія" / О. Ємець // Морозюк В. На грані світла і тіней. - Івано-Франківськ, 2004. - С. 175-177.
Баран Є. „Болить мене історія" / Є. Баран // Галичина. - 2003. - 2 серп.
Бойко Б. Володимир Морозюк / Б. Бойко // Перевал. - 1999. - № 3. - С. 27.


2 липня - 60 років виповнюється Марії Корпанюк (1953), поетесі, члену НСХУ (1982), лауреату обласної премії в галузі мистецтва, архітектури та дизайну ім. Ярослава Лукавецького

Марія Михайлівна Корпанюк народилася 2-го липня 1953 року у с. Суботові Галицького району Івано-Франківської області у родині вчителів. У 1972 році закінчила Косівський технікум народних художніх промислів, а згодом Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Є лауреатом обласної премії в галузі архітектури та образотворчого мистецтва ім. Я. Лукавецького.
З 1982-го року - член Національної спілки художників України. Її твори знаходяться в музеях України: Івано-Франківському художньому та краєзнавчому, а також у приватних колекціях України, США, Польщі.
У 1998 році була відкрита перша персональна експозиція у виставковій залі Івано-Франківського відділення Спілки художників України. Працює у Івано-Франківській художній школі та старшим викладачем кафедри мистецьких дисциплін Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Її вихованці завжди беруть участь у різних виставках, які проводить місцева Спілка художників, а також і за кордоном.
Є авторкою двох збірок віршів „Творяща глина" та „Ніким не бачені картини". Поет Володимир Базилевський в анотації до збірки поезій Марії Корпанюк „Ніким не бачені картини" пише: „Творчість Марії Корпанюк - один із щасливих винятків. Мало сказати, що ця жінка тонко відчуває красу. Вона вміє утримувати душу в такій празниковій чистоті, що до неї не пристає леп буденщини. Такій душі - чутливо-вознесеній і напружено-зосередженій - доступна прихована суть речей і явищ. Буденне стає святковим, звичне незвичним. Орга¬нічний стан поетеси - зачудування. Звідси таке відчуття первозданності її пластичних пейзажів і той рідкісний у нашій поезії флер загадковості, що обдаровує невловністю наближення до таємниці. Корозія не торкнулася цього вірша. Він осяяний напрочуд спостережливим зором, містким повнотою чуттів. Він просторовий у тому плані, що в ньому завжди лишається місце для недоказаного. Мабуть, це той випадок, коли можна поміркувати про рафінованість як вияв душевної зіркості. Про відчуття віддаленої присутності Антонича. І слава Богу! Нечасто українська поезія дає привід для таких міркувань. Музика, до речі, важливий компонент її почерку. Настроєва цільність і рельєфність зображення і творять поезію. Хай же триває вона в часі і свідчить про невичерпність української творящої сили!".

*  *  *

Пастель : альбом. - [Б. м. : б. в.], 2010. - 10 с. : іл.
Мій рідний край [Образотв. матеріал] : альб.-кат. листівок. - К. : АДЕФ-Україна, 2007. - 408 с.
Ніким не бачені картини : поезії. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. - 108 с. : іл.
Творяща глина : поезії. - К. : Молодь, 1987. - 56 с.

*  *  *
Шалкітене І. Марія Корпанюк і 92 її дітей : [про вист. малюнків вихованців худ. студій М. Корпанюк] / І. Шалкітене // Вечірній Івано-Франківськ. - 2010. - 27 черв. - С. 3.
Шегда Н. Діти малюватимуть із Марією Корпанюк / Н. Шегда // Репортер. - 2010. - 3 черв. - С. 7.
Творчість, як доля (образотвори Марії Корпанюк) // Лукань В. Вибрані статті про мистецтво, явища, постаті. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 187-190.
Єрушевич Т. Глиняна і пастельна / Т. Єрушевич // Галицький кореспондент. - 2008. - 10 лип. - С. 20.
Корпанюк М. І дружиною, і художницею, і вчителькою люблю бути : [бесіда з худож. / записала Л. Тугай] // Галичина. - 2008. - 12 лип. - С. 7.
Корпанюк М. Творчість - це така кухня, про яку не можна розказати / М. Корпанюк // Івано-Франківський оглядач. - 2008. - 14 серп. - С. 9.
Телих Н. Малювати серцем і душею / Н. Телих // Вечірній Івано-Франківськ. - 2008. - 28 лют. - С. 20.
Тугай Л. Палітра - кольорова і привітна / Л. Тугай // Галичина. - 2008. - 24-30 лип. - С. 9.
Тугай Л. Сонячний дощ Марії Корпанюк / Л. Тугай // Галичина. - 2008. - 5 лип. - С. 8.
Я зроблена з пастелі і глини // Репортер. - 2008. - 3 лип. - С. 25.
„У квітах вічних і пахучих..." // Баран Є. Навздогін дев'яностим... : проза бібліофіла / Є. Баран. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 112-113.
Баран Є. У квітах вічних і пахучих : [про зб. поезій М. Корпанюк „Ніким не бачені картини" (Лілея-НВ, 2003)] / Є. Баран // Кальміюс. - 2005. - № 1. - С. 134-136.
Лукань В. Творчість як доля / В. Лукань // Галичина. - 2005. - № 11. - С. 277-279.
Лісконог О. Віртуозна поезія Марії Корпанюк / О. Лісконог // Західний кур'єр. - 2003. - 23 жовт.

10 листопада - 80 років виповнюється Парасці Хомі (1933), майстру художнього розпису, заслуженому майстру народної творчості України (1973), члену НСХУ, лауреату Всеукраїнської премії імені Катерини Білокур

По закінченню сільської восьмирічки працювала в місцевому колгоспі. Змалку захоплювалася народними строями - мережаними срібними й золотими нитками кептарями та вишиваними сорочками. Співала коломийки, журливі латканки, слухала цікаві, часом трагедійні, сповнені поетичної романтики оповіді та перекази. На толоках і вечор¬ницях придивлялася до орнаментів та узорів вишивок, гаптуван¬ня і ткання, запам'ятовувала їх. Любила малювати, вишивати, ліпити з глини різні іграшки. Найдужче подобалося Парасці малю¬вати розмаїті квіти.
У 1968 році експонувала понад 60 робіт на своїй персо¬нальній виставці у Львівській картинній Галереї. Рисунок квітів майстрині довершений, плавний, упевнений і живий, колір вражає багатством і гармонією відтінків.
Параска Хома не закінчувала спеціальних художніх шкіл чи студій. Свої перші кроки художньо-образного пізнання ступила в колі сім'ї й односельців. Від малюнка до малюнка щораз дужче виявлявся її талант декоративного відображення природи, вміння наповнити свої твори пісенною інтонацією, мажорним настроєм. Особливо вражають серії „Квіти", „Маки" (100 малюнків), „Пісні квітів", „Моя квітуча земля", „Сонячний май", панно-вінки, присвячені Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Василеві Стефаникові, космонавтам.
У 1970 році художниця експонувала свої роботи на персо¬нальних виставках у Києві (музей Т. Шевченка) й Каневі. Її нагородили Золотою медаллю лауреата Всесоюзного фести¬валю народної творчості й Почесною грамотою Міністерства культури СРСР. Відтак відбулися персональні виставки майстрині в Івано-Франківському краєзнавчому музеї (1971), Державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові (1976), в Ленінградському державному музеї побуту й етнографії народів СРСР.
Параска Хома добре знає історію України, зберігає в пам'яті багато легенд. У своїй творчості часто звертається до недавнього й далекого минулого рідної Батьківщини. Серед творів істо¬ричного циклу цікавою кольоровою гамою вирізняється робота художниці „Бондарівна". Багато її аркушів народилися під впливом народних пісень: „Каштани", „Чорнобривці", „Ясени", „Рушничок", „Два кольори", „Червона рута".
Майстриня немов бере від природи певний настроєвий та колористичний мотив і цілком вільно та сміливо створює на аркуші площину, ніби розгорнуту композицію, наче виявляє таким чином приховані в мотиві кольорові й пластичні ефекти, відкриває безмежні декоративні можливості навколиш¬нього світу. Багато зусиль та вміння віддає майстриня учням Чернятинської середньої школи, навчаючи їх у гуртку малювання.
Твори Параски Хоми зберігаються в музеях Івано-Фран¬ківська, Львова, Києва, Санкт-Петербурга.
Хома Параска // Ґеник С. 150 видатних українок
/ С. Ґеник. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 206-207.

* * *

Параска Хома : альбом / упоряд. Я. Хома. - Івано-Франківськ, 2005. - 56 с.
Параска Хома : вист. : 70-річчю від дня народж. присвяч. / В. Корпанюк. - Івано-Франківськ, 2003.
Параска Хома : альбом / авт.-упоряд. В. А. Качкан. - К. : Мистецтво, 1983. - 95 с. : іл.
* * *

Тугай Л. Параска Хома „повернулася" до Львова / Л. Тугай // Галичина. - 2011. - 2 лип. - С. 8.
Тугай Л. Параска Хома виставляє свій доробок в Івано-Франківську / Л. Тугай // Галичиина. - 2010. - 4 листоп. - С. 3.
Зоріна Л. Мандри казкових квітів та павичів / Л. Зоріна // Світ молоді. - 2009. - 19 лют. - С. 4.
Лобарчук О. Повертаюся, бо маю малювати / О. Лобарчук // Урядовий кур'єр. - 2009. - 27 січ. - С. 10.
Тугай Л. Чи потрібна Прикарпаттю Параска Хома? / Л. Тугай // Галичина. - 2009. - 1 серп. - С. 1, 8.
Чорна М. Параска Хома: „училася у природи" / М. Чорна // Рідна земля. - 2009. - 30 січ. - С. 2.
Болотенюк М. ... А соняшники цвітуть / М. Болотенюк // Захід. - 2008. - 6 листоп. - С. 1, 3.
Єрушевич Т. Де живе сонце / Т. Єрушевич // Галицький кореспондент. - 2008. - 21 лют. - С. 24.
Карпій В. Райський сад Параски Хоми / В. Карпій // Сільські вісті. - 2008. - 20 черв. - С. 5.
Картини Параски Хоми експонувались на київській кіностудії // Галичина. - 2008. - 30 верес. - С. 7.
Квіткові мотиви Параски Хоми // Версаль. - 2008. - №  5. - С. 94.
Масловська О. Квіткові мотиви Параски Хоми / О. Масловська // Рідна земля. - 2008. - 14 листоп. - С. 5.
Назарчук Д. Ювілейна виставка Параски Хоми / Д. Назарчук // Голос України. - 2008. - 19 листоп. - С. 5.
Темех Н. Квітучі ювілеї Параски Хоми / Н. Темех // Вечірній Івано-Франківськ. - 2008. - 20 листоп. - С. 20.
Тугай Л. Параска Хома: „Поки буду жити - руки мусять служити" : [про вист. худож. в обл. орг. Спілки худож.] / Л. Тугай // Галичина. - 2008. - 13-19 листоп. - С. 10.
Тугай Л. Параска Хома представила свої найновіші роботи / Л. Тугай // Галичина. - 2008. - 20-26 листоп. - С. 3.
Хома Параска // Ґеник С. 150 видатних українок / С. Ґеник. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 206-207.